3.4.3. Реакції гідролізу.

3.4.3.1. Гідроліз нітрилів:

R(Ar)–СN + 2НОН R(Ar) – С – ОН

[Н⁺] ׀׀

О

3.4.3.2. Гідроліз гем-тригалогенопохідних

R–ССІ₃ + 2НОН R–СООН + 3НСІ

[Н⁺]

3.4.3.3. Гідроліз естерів (жирів):

Н₂СOOR СН₂OН R – СООН

HCOOR′ гідроліз СНОН + R′ – СООН

Н₂СOOR″ СН₂OН R″– СООН

3.5. Окремі представники одноосновних карбонових кислот.

Мурашина кислота (метанова) – безбарвна рідка речовина з гострим запахом. У вільному стані міститься у кропиві, хвої, деяких фруктах. Використовується для добування щавлевої кислоти, диметилформаміду.

Оцтова кислота (етанова). Безводна оцтова кислота – тверда речовина з температурою плавлення +17⁰С, з виду нагадує лід, тому її назвали “льодяною” оцтовою кислотою. Оцтова кислота та її похідні застосовуються як реагенти у промисловості органічного синтезу. Естери оцтової кислот використовуються як розчинники.

Масляна кислота – рідина зі специфічним запахом. Міститься у вигляді гліцеридів у вершковому маслі і деяких інших жирах.

Вищі карбонові кислоти поширені у природі як у вільному стані , так і у вигляді структурних фрагментів різних груп ліпідів.

4. Одноосновні ненасичені карбонові кислоти

4.1.Будова, ізомерія, номенклатура.

Ці кислоти можна розглядати як похідні ненасичених вуглеводнів, у молекулах яких атом Гідргену заміщено на карбоксильну групу. Загальна формула мононенасичених карбонових кислот С_nH_2n-1COOH, диненасичених або з одним потрійним зв’язком – С_nH_2n-3COOH.

Для одноосновних ненасичених карбонових кислот характерні види ізомерії: будови карбонового ланцюга, положення кратного зв’язку, просторова ізомерія.

Для цих сполук вживані тривіальні назви (акрилова кислота). Номенклатура IUPAC складається згідно із загальними правилами. Нумерація починається з атома Карбону карбоксильної групи.

4.2. Фізичні властивості.

Ненасичені одноосновні кислоти – рідини або тверді речовини – з більшою густиною, ніж відповідні їм насичені кислоти. Нижчі кислоти мають специфічний запах, розчинні у воді, вищі – запаху не мають і нерозчинні у воді.

4.3. Хімічні властивості.

Уведення подвійного зв’язку підвищує силу кислоти. Наявність кон’югованої системи у ненасичених карбонових кислот сприяє посиленню кислотності. Вплив подвійного зв’язку знижується із збільшенням віддаленості його від карбоксильної групи.

Реакції карбоксильної групи.

Ці реакції аналогічні реакціям насичених одноосновних кислот.

Реакції у вуглеводневому залишку.

Це реакції приєднання, полімеризації, окислення. Через спряження між подвійним зв’язком і карбоксильною групою реакції приєднання відбуваються в положенні 1,4 — як для спряжених систем.

Приєднання відбувається всупереч правилу Марковникова. Аналогічно відбувається приєднання води, спирту, амоніаку.

Ненасичені кислоти легко окисляються за подвійним зв’язком:

O,HOH

CH₃ – CH = CH – COOH CH₃ – CH – CH – COOH

OH OH