- •О. В. Темрук соціальна психологія: практикум
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології………………….………17
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості………………..39
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування……….107
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп……………………………..…177
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ……..…223
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології………..………258
- •Передмова
- •Іі. Зміст програми
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Навчальна програма курсу «соціальна психологія» і. Навчально-тематичний план
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Практикум Модуль і. Соціальна психологія особистості і спілкування
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Завдання до семінарського заняття
- •Душа толпы Глава I. Общая характеристика толпы. Психологический закон ее духовного единства
- •Глава II. Чувства и нравственность толпы
- •1. Импульсивность, изменчивость и раздражительность толпы.
- •2. Податливость внушению и легковерие толпы.
- •3. Преувеличение и односторонность чувств толпы.
- •4. Нетерпимость, авторитетность и консерватизм толпы.
- •5. Нравственность толпы.
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •Теории развития личности
- •Іі. Вправа «Експерс»
- •Психодіагностичний інструментарій Опитувальник для виявлення типу домінуючого інстинкту
- •Біографічний опитувальник (biv)
- •Методика дослідження акцентуацій характеру (опитувальник X. Смішека (Шмішека))
- •Опрацювання результатів та їх інтерпретація
- •Характеристика типів акцентуацій (скорочений варіант)
- •Тест «Що ви за птаха?»
- •Що потрібно Голубові
- •Що потрібно Страусові
- •Що потрібно Яструбові
- •Дослідження егоцентризму
- •Процедура дослідження
- •Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •V. На прикладі наведених транзакцій поясніть, з яких позицій діють та повинні діяти їх учасники. Чи буде ефективним спілкування у цих транзакціях? Чому?
- •Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
- •Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
- •Іх. Вправа «я – твердження»
- •Х. Вправи на розвиток виразності мовлення
- •Хі. Вправа «Пізнай самого себе»
- •Хіі. Вправа «Особисті успіхи та невдачі у спілкуванні»
- •Хііі. Вправа «Незручна розмова»
- •Хіv. Вправа «Переговорне Айкідо»
- •Хv. Вправа «Стилі поведінки у конфліктах»
- •Хvі. Вправа «Саботажники спілкування»
- •Саботажник спілкування
- •Хvіі. Вправа «Секрет на весь світ»
- •Хvііі. Вправа «Апельсин»
- •Роль доктора Павлова
- •Роль доктора Іванова
- •Психодіагностичний інструментарій Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Опрацювання результатів
- •Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
- •Діагностика соціального інтелекту
- •Стимульний матеріал тесту Субтест 1
- •Субтест 2
- •Субтест 3
- •Субтест 4
- •Ключ до методики Дж. Гілфорда і м. Саллівена
- •Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності
- •Стенові норми
- •Методика діагностики міжособистісних стосунків
- •1. Авторитарний.
- •3. Агресивний.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •5. Покірний — сором'язливий.
- •6. Заздрісний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •V. Вправа «Інструментальний та експресивний лідер»
- •Особливості поведінкових реакцій досліджуваного при вирішенні групового завдання
- •Соціометрія
- •Експертна оцінка згуртованості навчальної групи
- •Психологічні характеристики навчальних груп або класів
- •Вивчення мікроклімату студентської групи
- •Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи
- •Діагностика лідерських здібностей
- •Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
- •Класифікація чуток
- •Перелік рис національного характеру різних етносів
- •Опис зовнішності представників різних етносів
- •Психодіагностичний інструментарій Методика «Типи етнічної ідентичності»
- •Опис типів етнічної ідентичності
- •Методика дослідження етнічної маргінальності українців
- •Текст опитувальника
- •Експрес-опитувальник «Індекс толерантності»
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології Завдання до семінарського заняття
- •Тестові завдання для контролю та самоконтролю
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Соціальна психологія – це:
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •3. Яке з названих понять близьке до поняття соціальної установки?
- •4. Які серед названих понять розкривають проблему десоціалізації особистості?
- •5. Як називається усвідомлення людиною того, як її сприймають та оцінюють оточуючі?
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •В) емпатія.
- •16. Слухання, яке передбачає регулярне використання зворотного зв’язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера, називається:
- •17. Встановіть відповідність між функціями спілкування та їх змістовими характеристиками:
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •13. Встановіть відповідність між поняттями та змістом понять:
- •14. Феномен ідіосинкразійного кредиту лідера полягає у:
- •15. Які з перерахованих характеристик належать скоріше керівникові, аніж лідерові:
- •20. Групу, що виокремлюється за ознакою безпосередності впливу на особистість, називають:
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп та масових явищ
- •1. Визначте для кожної характеристики відповідне поняття (маса, публіка, натовп):
- •2. Масовий настрій – це:
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •Орієнтовний перелік питань до іспиту із курсу «соціальна психологія»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
Основа ставлення співрозмовника до нас закладається в перші 15 секунд спілкування.
Якщо вам зробили комплімент, його потрібно тут же «повернути», зробивши його більшим та барвистішим.
Для того, щоб люди захотіли з вами спілкуватися, ви самі повинні цього хотіти, і співрозмовники повинні це бачити.
Говоріть з іншою людиною про себе, і вона буде годинами вас слухати.
Посмішка нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує. Вона існує лише мить, а в пам’яті залишається інколи назавжди.
При розмові потрібно якнайрідше згадувати ім’я співрозмовника.
При розмові потрібно прагнути якнайщиріше навіювати співрозмовнику усвідомлення його значущості.
Вказуйте на помилки інших не опосередковано, а прямо.
У спілкуванні головне правильно робити подарунки Дитині та не дражнити Батька свого співрозмовника.
Головне у спілкуванні – найбільше говорити, поменше слухати і не допускати в розмові пауз.
Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
виявляє себе більшою мірою не словами, а через прояв почуттів; похлопує співрозмовника по плечу; кусає нігті; шмигає носом; дивиться на співрозмовника відкритим поглядом; затискає губи; легко плаче; стриманий; ніяковіє; хмурить брови; надуває губи; підняттям руки питає дозволу щось сказати; часто дратується; здригається від переляку; хникає; уважний; упевнений у собі; прицмокує язиком; «грає» очима; потискає плечі; ставить руки на бедра; схрещує руки на грудях; зображає на обличчі гримасу жаху; дражнить; сміється; тяжко зітхає; поблажливо киває головою; криво усміхається;
вживає такі слова та вислови: «хочу»; «на мій погляд»; «ніколи в житті…»; «давай підем»; «запам’ятай раз і назавжди!»; «що»; «де»; «тільки спробуй…»; «не буду»; «зарубай собі на носі!»; «мій дорогенький» (варіанти: «голубчик», «синок»); «скільки можна тобі повторювати?!»; «мам, я пішов…»; «подумаєш, який…»; «коли виросту і стану великим»; «ідіотський»; «чому»; «я вважаю»; «невірно»; «можливо»; «коли»; «порівняно з»; «справедливо»; «яким чином»; «невідомо»; «дійсно»; «чи правильно я зрозумів, що…»
Іх. Вправа «я – твердження»
Важливим моментом поліпшення взаємодії є вияв ваших власних почуттів та інтересів таким чином, щоб вони не сприймалися партнером як погроза на його адресу. Для цього рекомендується перейти від «Ви (Ти) – тверджень», «Ви (Ти) – висловлювань» до «Я – тверджень», «Я – звернень». Коли у висловленій вами фразі на першому місці стоїть «Ви (Ти)», складається враження, ніби ви вважаєте, що маєте рацію самі, а ваш опонент помиляється, що ви звинувачуєте його в чомусь, вимагаєте від нього пояснення чи виправдання: «Ти не так повелася», «Ти не повинна була цього робити», «Ти завжди робиш по-своєму», «Ти ніколи не…». Такого типу висловлювання спричиняють відхилення від суті проблеми і зміщення на особистість того, кого вважають неправим.
Наприклад, дружина кидає чоловікові таке звинувачення: «Ти ніколи не допомагаєш мені вдома по господарству». Контексти цього висловлювання: «ти ледар», «ти неуважний», «тобі байдуже, що б я тебе не попросила зробити» і т. п. А можна висловити своє побажання в іншій формі: «Мені б хотілося, щоб ти… (виявив більше уваги до домашніх справ, зважив на завантаженість, взяв частину хатньої роботи на себе). Або: «Чи не могли б ми якось вирішити питання про те, як зробити наше життя більш прийнятним для обох? Якби ти взяв на себе такі обов’язки… (робити закупки продуктів, особливо овочів; вичищати ковдри і килими), я могла б… (більше стежити за собою і стати привабливішою для тебе; зайнятися навчанням; поліпшити наш побут; більше часу приділяти вихованню дітей)».
Дж.-Г.Скотт наводить приклади того, як, здавалося б, звинувачувальні «Ви – твердження» можна перетворити на ефективніші й м’якіші.
«Ви – твердження» (звинувачують, доводять неправоту і т.п.) |
«Я – твердження» (проявляють почуття, інтерес, орієнтують на результат) |
«Якщо щось потрібно зробити, то ви не дзвоніть мені в останню хвилину». |
«Якщо ви в останню хвилину дзвоните мені і просите скласти плани, я не завжди буваю вільним для роботи з вами, хоча я і готовий зробити все, що можу. Інколи я нетерпляче чекаю на ваш дзвінок. Я буду вам вдячний, якщо на майбутнє ви попереджатиме мене трохи раніше». |
«Ви ніколи не робите те, чого хочу я; ви завжди чините на власний розсуд». |
«Коли ви приймаєте рішення за нас обох, не питаючи моєї думки, я відчуваю прикрість і мені здається, що вас не цікавить мій погляд на справу. Мені хотілося б, щоб ми спільно обговорювали ці питання і з’ясовували бажання обох». |
Звичайно, конструкція «Я – висловлювання» складніша, вона вимагає більше часу, щоб виявити свою позицію. Однак психологічний ефект, що досягається за допомогою цієї форми взаємодії, перекриває всі відповідні «витрати». Проте перейти від «Ви (Ти) – тверджень» до «Я –тверджень» не так вже й просто. Для цього існує певна модель висловлювання.
Фраза починається з нейтрального (не звинувачувального, безоцінного) опису поведінки іншої людини. Потім дається опис ваших раціональних й емоційних реакцій на її поведінку. Далі бажано пояснити, чому ця поведінка створює вам труднощі, як вона впливає на вас. Нарешті, висловлюється побажання на майбутнє («Мені б хотілося…», «Я був би вам вдячний, якби…», «Я віддаю перевагу…»). Загальна формула «Я – висловлювання»: «Коли ви (опис поведінки іншої людини), я відчуваю (ваші почуття або емоції у зв’язку з цією поведінкою), тому що (у чому полягає проблема, яка виникла, і як вона впливає на вас), і я хотів би (опис побажання)».
У табл. містяться приклади «Ви – тверджень». Згідно вищенаведеної формули відповідно кожного «Ви – твердження» сформулюйте «Я – твердження».
«Ви – твердження» (звинувачують, доводять неправоту і т.п.) |
«Я – твердження» (проявляють почуття, інтерес, орієнтують на результат) |
«Чому ви завжди мене перебиваєте?» |
|
«Ви не поважаєте мене. Ви ніколи не згадуєте про мій день народження». |
|
«Ви надокучили мені вашими запитаннями». |
|
Із власного життєвого досвіду згадайте ситуації вживання вами «Ви – тверджень» у спілкуванні з іншими людьми (5-10). Згідно вищенаведеної формули переведіть їх у «Я – твердження».
