- •О. В. Темрук соціальна психологія: практикум
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології………………….………17
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості………………..39
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування……….107
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп……………………………..…177
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ……..…223
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології………..………258
- •Передмова
- •Іі. Зміст програми
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Навчальна програма курсу «соціальна психологія» і. Навчально-тематичний план
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Практикум Модуль і. Соціальна психологія особистості і спілкування
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Завдання до семінарського заняття
- •Душа толпы Глава I. Общая характеристика толпы. Психологический закон ее духовного единства
- •Глава II. Чувства и нравственность толпы
- •1. Импульсивность, изменчивость и раздражительность толпы.
- •2. Податливость внушению и легковерие толпы.
- •3. Преувеличение и односторонность чувств толпы.
- •4. Нетерпимость, авторитетность и консерватизм толпы.
- •5. Нравственность толпы.
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •Теории развития личности
- •Іі. Вправа «Експерс»
- •Психодіагностичний інструментарій Опитувальник для виявлення типу домінуючого інстинкту
- •Біографічний опитувальник (biv)
- •Методика дослідження акцентуацій характеру (опитувальник X. Смішека (Шмішека))
- •Опрацювання результатів та їх інтерпретація
- •Характеристика типів акцентуацій (скорочений варіант)
- •Тест «Що ви за птаха?»
- •Що потрібно Голубові
- •Що потрібно Страусові
- •Що потрібно Яструбові
- •Дослідження егоцентризму
- •Процедура дослідження
- •Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •V. На прикладі наведених транзакцій поясніть, з яких позицій діють та повинні діяти їх учасники. Чи буде ефективним спілкування у цих транзакціях? Чому?
- •Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
- •Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
- •Іх. Вправа «я – твердження»
- •Х. Вправи на розвиток виразності мовлення
- •Хі. Вправа «Пізнай самого себе»
- •Хіі. Вправа «Особисті успіхи та невдачі у спілкуванні»
- •Хііі. Вправа «Незручна розмова»
- •Хіv. Вправа «Переговорне Айкідо»
- •Хv. Вправа «Стилі поведінки у конфліктах»
- •Хvі. Вправа «Саботажники спілкування»
- •Саботажник спілкування
- •Хvіі. Вправа «Секрет на весь світ»
- •Хvііі. Вправа «Апельсин»
- •Роль доктора Павлова
- •Роль доктора Іванова
- •Психодіагностичний інструментарій Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Опрацювання результатів
- •Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
- •Діагностика соціального інтелекту
- •Стимульний матеріал тесту Субтест 1
- •Субтест 2
- •Субтест 3
- •Субтест 4
- •Ключ до методики Дж. Гілфорда і м. Саллівена
- •Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності
- •Стенові норми
- •Методика діагностики міжособистісних стосунків
- •1. Авторитарний.
- •3. Агресивний.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •5. Покірний — сором'язливий.
- •6. Заздрісний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •V. Вправа «Інструментальний та експресивний лідер»
- •Особливості поведінкових реакцій досліджуваного при вирішенні групового завдання
- •Соціометрія
- •Експертна оцінка згуртованості навчальної групи
- •Психологічні характеристики навчальних груп або класів
- •Вивчення мікроклімату студентської групи
- •Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи
- •Діагностика лідерських здібностей
- •Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
- •Класифікація чуток
- •Перелік рис національного характеру різних етносів
- •Опис зовнішності представників різних етносів
- •Психодіагностичний інструментарій Методика «Типи етнічної ідентичності»
- •Опис типів етнічної ідентичності
- •Методика дослідження етнічної маргінальності українців
- •Текст опитувальника
- •Експрес-опитувальник «Індекс толерантності»
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології Завдання до семінарського заняття
- •Тестові завдання для контролю та самоконтролю
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Соціальна психологія – це:
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •3. Яке з названих понять близьке до поняття соціальної установки?
- •4. Які серед названих понять розкривають проблему десоціалізації особистості?
- •5. Як називається усвідомлення людиною того, як її сприймають та оцінюють оточуючі?
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •В) емпатія.
- •16. Слухання, яке передбачає регулярне використання зворотного зв’язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера, називається:
- •17. Встановіть відповідність між функціями спілкування та їх змістовими характеристиками:
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •13. Встановіть відповідність між поняттями та змістом понять:
- •14. Феномен ідіосинкразійного кредиту лідера полягає у:
- •15. Які з перерахованих характеристик належать скоріше керівникові, аніж лідерові:
- •20. Групу, що виокремлюється за ознакою безпосередності впливу на особистість, називають:
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп та масових явищ
- •1. Визначте для кожної характеристики відповідне поняття (маса, публіка, натовп):
- •2. Масовий настрій – це:
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •Орієнтовний перелік питань до іспиту із курсу «соціальна психологія»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
І. Про які групові соціально-психологічні явища йдеться мова у запропонованих текстах (Носов Н. Приключения Незнайки и его друзей. – Кишинев: Литература Артистикэ, 1988. – 192 с.)? Обґрунтуйте свою відповідь.
Коротульки були неоднакові: одні з них звалися малюками, а інші — малючками. Малюки завжди ходили або в довгих штанах навипуск, або в коротеньких штанцях на шлейках, а малючки любили платтячка із строкатої, яскравої матерії. Малюки не любили морочитися з зачісками, і тому чуби в них були короткі, а в малючок волосся було довге. Вони дуже любили робити красиві зачіски, волосся заплітали в довгі коси і в коси вплітали стрічки, а на голівках носили бантики. Багато малюків дуже пишалися з того, що вони малюки, і майже не дружили з малючками. А малючки гордилися тим, що вони малючки, і теж не хотіли дружити з малюками. Якщо малючка зустрічала на вулиці малюка, то, побачивши його віддалік, одразу переходила на другий бік вулиці. І добре робила, тому що серед малюків часто траплялися такі, які не могли спокійно пройти повз малючку, а неодмінно скажуть їй щось образливе, навіть штовхнуть, а то ще й гірше — за косу смикнуть. Правда, не всі малюки були такими, але ж на лобі в них цього не написано, тому малючки вважали за краще заздалегідь звертати з дороги й не потрапляти малюкам на очі. За це багато малюків називали малючок чванульками — і придумають таке слово! — а багато малючок обзивали малюків забіяками та іншими образливими прізвиськами.
Послухай-но, Скелку, — сказав йому Незнайко. — Ти розумієш, яка історія вийшла: від сонця одірвався шматок і вдарив мене по голові.
Що ти, Незнайку! — засміявся Скелко. — Якби від сонця одірвався шматок, він не залишив би від тебе й сліду. Сонце дуже велике. Воно більше за всю нашу землю.
Не може бути,— сказав Незнайко .— По-моєму, сонце не більше від тарілки.
Це нам так тільки здається, тому що сонце дуже далеко від нас. Сонце — велетенська вогняна куля. Я у свою трубу бачив. Якби від сонця одірвався навіть дуже малесенький шматочок, то він зруйнував би все наше місто.
Ти ба! — відповів Незнайко. — А я й не знав, що сонце таке велике. Піду-но я та розкажу нашим, може, вони ще не знають. А ти все-таки подивись у свою трубу на сонце: може, воно справді щербате?
Незнайко пішов додому і всім, хто потрапляв йому на очі, розповідав:
— Братці, ви знаєте, яке сонце? Воно більше за всю нашу землю! Он воно яке! І от, братці, від сонця одірвався шматок і летить прямо на нас. Скоро він упаде і всіх нас роздушить. Жах, що буде! От підіть і спитайте Скелка.
Всі сміялись, бо знали, що Незнайко базіка. А Незнайко чимдуж побіг додому і давай кричати:
Братці, рятуйся! Шматок летить!
Який шматок? — питали його.
Шматок, братці! Від сонця одірвався шматок. Ось-ось упаде — і всім нам буде кінець. Знаєте, яке сонце? Воно більше за всю нашу землю!
Що ти вигадуєш?
Нічого я не вигадую. Це Скелко сказав. Він у свою трубу бачив.
Усі вибігли надвір і стали дивитися на сонце. Дивились, дивились, аж поки не потекли сльози з очей. І всім зосліпу стало здаватися, що сонце справді щербате.
А Незнайко кричав:
— Рятуйтеся, хто може! Біда!
Всі стали хапати свої речі. Тюбик уходив свої фарби й пензель, Гусля — свої музичні інструменти: і скрипку, й балалайку, й мідну трубу. Лікар Пілюлька кидався в усі боки й розшукував похідну аптечку, яка десь загубилась. Пончик схопив калоші й парасольку І вже вибіг за ворота, але тут пролунав голос Знайка:
Заспокойтесь, братці! Нічого страшного нема. Хіба ви не знаєте, що Незнайко базіка? Все він вигадав!
Вигадав? — закричав Незнайко.— От підіть спитайте Скелка!
Всі побігли до Скелка, й тут вияснилося, що Незнайко все чистісінько вигадав. Ну й сміху було! Всі сміялися з Незнайка й говорили:
Дивуємось, як це ми тобі повірили!
ІІ. Виділіть основні ідеї роботи Л. Орбан – Лембрик «Чутки як соціально-психологічне явище» (Орбан – Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище // Соціальна психологія. - 2004. - №3(5). – C.47-62.)
У соціальній психології під чутками розуміють специфічну форму недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи, про певні події чи ситуації. У процесі комунікації зміст, переданий за допомогою чуток, стає надбанням загалу. Тобто, можна стверджувати, що чутки певним чином відтворюють громадську думку, настрої, загальні соціальні стереотипи та установки аудиторії, інформаційну ситуацію у регіоні чи навіть в країні.
Чутки прийнято класифікувати за різними ознаками <…>.
Таблиця 1