- •О. В. Темрук соціальна психологія: практикум
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології………………….………17
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості………………..39
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування……….107
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп……………………………..…177
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ……..…223
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології………..………258
- •Передмова
- •Іі. Зміст програми
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Навчальна програма курсу «соціальна психологія» і. Навчально-тематичний план
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Практикум Модуль і. Соціальна психологія особистості і спілкування
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Завдання до семінарського заняття
- •Душа толпы Глава I. Общая характеристика толпы. Психологический закон ее духовного единства
- •Глава II. Чувства и нравственность толпы
- •1. Импульсивность, изменчивость и раздражительность толпы.
- •2. Податливость внушению и легковерие толпы.
- •3. Преувеличение и односторонность чувств толпы.
- •4. Нетерпимость, авторитетность и консерватизм толпы.
- •5. Нравственность толпы.
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •Теории развития личности
- •Іі. Вправа «Експерс»
- •Психодіагностичний інструментарій Опитувальник для виявлення типу домінуючого інстинкту
- •Біографічний опитувальник (biv)
- •Методика дослідження акцентуацій характеру (опитувальник X. Смішека (Шмішека))
- •Опрацювання результатів та їх інтерпретація
- •Характеристика типів акцентуацій (скорочений варіант)
- •Тест «Що ви за птаха?»
- •Що потрібно Голубові
- •Що потрібно Страусові
- •Що потрібно Яструбові
- •Дослідження егоцентризму
- •Процедура дослідження
- •Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •V. На прикладі наведених транзакцій поясніть, з яких позицій діють та повинні діяти їх учасники. Чи буде ефективним спілкування у цих транзакціях? Чому?
- •Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
- •Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
- •Іх. Вправа «я – твердження»
- •Х. Вправи на розвиток виразності мовлення
- •Хі. Вправа «Пізнай самого себе»
- •Хіі. Вправа «Особисті успіхи та невдачі у спілкуванні»
- •Хііі. Вправа «Незручна розмова»
- •Хіv. Вправа «Переговорне Айкідо»
- •Хv. Вправа «Стилі поведінки у конфліктах»
- •Хvі. Вправа «Саботажники спілкування»
- •Саботажник спілкування
- •Хvіі. Вправа «Секрет на весь світ»
- •Хvііі. Вправа «Апельсин»
- •Роль доктора Павлова
- •Роль доктора Іванова
- •Психодіагностичний інструментарій Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Опрацювання результатів
- •Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
- •Діагностика соціального інтелекту
- •Стимульний матеріал тесту Субтест 1
- •Субтест 2
- •Субтест 3
- •Субтест 4
- •Ключ до методики Дж. Гілфорда і м. Саллівена
- •Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності
- •Стенові норми
- •Методика діагностики міжособистісних стосунків
- •1. Авторитарний.
- •3. Агресивний.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •5. Покірний — сором'язливий.
- •6. Заздрісний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •V. Вправа «Інструментальний та експресивний лідер»
- •Особливості поведінкових реакцій досліджуваного при вирішенні групового завдання
- •Соціометрія
- •Експертна оцінка згуртованості навчальної групи
- •Психологічні характеристики навчальних груп або класів
- •Вивчення мікроклімату студентської групи
- •Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи
- •Діагностика лідерських здібностей
- •Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
- •Класифікація чуток
- •Перелік рис національного характеру різних етносів
- •Опис зовнішності представників різних етносів
- •Психодіагностичний інструментарій Методика «Типи етнічної ідентичності»
- •Опис типів етнічної ідентичності
- •Методика дослідження етнічної маргінальності українців
- •Текст опитувальника
- •Експрес-опитувальник «Індекс толерантності»
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології Завдання до семінарського заняття
- •Тестові завдання для контролю та самоконтролю
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Соціальна психологія – це:
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •3. Яке з названих понять близьке до поняття соціальної установки?
- •4. Які серед названих понять розкривають проблему десоціалізації особистості?
- •5. Як називається усвідомлення людиною того, як її сприймають та оцінюють оточуючі?
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •В) емпатія.
- •16. Слухання, яке передбачає регулярне використання зворотного зв’язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера, називається:
- •17. Встановіть відповідність між функціями спілкування та їх змістовими характеристиками:
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •13. Встановіть відповідність між поняттями та змістом понять:
- •14. Феномен ідіосинкразійного кредиту лідера полягає у:
- •15. Які з перерахованих характеристик належать скоріше керівникові, аніж лідерові:
- •20. Групу, що виокремлюється за ознакою безпосередності впливу на особистість, називають:
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп та масових явищ
- •1. Визначте для кожної характеристики відповідне поняття (маса, публіка, натовп):
- •2. Масовий настрій – це:
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •Орієнтовний перелік питань до іспиту із курсу «соціальна психологія»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Опис типів етнічної ідентичності
Типи ідентичності за різною якістю та рівнем прояву етнічної толерантності виділені на основі широкого діапазону шкали етноцентризму: розпочинаючи від "заперечення" ідентичності, якщо зафіксовано негативізм і нетерпимість до власної етнічної групи, до національного фанатизму - апофеозу нетерпимості та крайнього негативізму по відношенню до інших етнічних груп.
Типи етнічної ідентичності:
Етнонігілізм– одна з форм гіпоідентичності, яка за своєю сутністю є відходом від власної етнічної групи і пошуком стійких соціально-психологічних ніш не за етнічним критерієм.
Етнічна індиферентність– відсутність меж етнічної ідентичності, що виявляється у невизначеності етнічної належності, неактуальності етнічності.
Норма (позитивна етнічна ідентичність)– поєднання позитивного ставлення до власного народу з позитивним ставленням до інших народів. В поліетнічному суспільстві позитивна етнічна ідентичність має характер норми і є властивою для більшості людей. Така ідентичність надає оптимального балансу толерантності по відношенню до власної та інших етнічних груп, що дозволяє розглядати її як значущу умову самостійності та стабільності етнічної групи, з одного боку, та як умову мирної міжкультурної взаємодії у поліетнічному світі, з іншого боку.
Етноегоїзм може виявлятися у безневинній формі, на вербальному рівні, як результат сприймання інших етносів за допомогою конструкту "мій народ". Однак цей тип етнічної ідентичності може супроводжуватися напруженням і роздратуванням у спілкуванні з представниками інших етнічних груп або визнанням права власного народу вирішувати свої проблеми за "чужий" рахунок.
Етноізоляціонізм– впевненістьу перевагах свого народу над іншими, у потребі "очищення" національної культури; негативне ставлення до міжетнічних шлюбів, ксенофобія.
Етнофанатизм– готовність вдаватися до будь-яких дій для захисту так чи інакше витлумачених етнічних інтересів, аж до етнічних "чисток". Відмова іншим народам у праві користування природними ресурсами і соціальними привілеями, визнання пріоритету етнічних прав народу над правами людини, виправдовування будь-яких жертв у боротьбі за благополуччя свого народу.
Методика дослідження етнічної маргінальності українців
(С.Козачук, А.Рашко)
Методика призначена для дослідження психологічних аспектів етнічної маргінальності українців, в основу якої покладено розуміння етнічної маргінальності як установки. Відповідно до цього методика містить 20 суджень, з якими досліджуваний має погодитися чи не погодитися. Судження поділяються на три блоки, що відображають три компоненти етнічної маргінальності особистості когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий.
Текст опитувальника
№ з/п |
Ви …
|
Погоджуюсь |
Скоріш погоджуюсь |
У чомусь погоджуюсь, а в чомусь – ні |
Скоріш не погоджуюсь |
Не погоджуюсь |
1. |
Залюбки спілкуєтесь із представниками різних національностей і культур. |
|
|
|
|
|
2. |
Добре знаєте історію і культуру українського народу. |
|
|
|
|
|
3. |
Вдосконалюєте знання української мови. |
|
|
|
|
|
4. |
Бажаєте вивчати мову і традиції інших народів. |
|
|
|
|
|
5. |
Вас цікавить нова інформація, яка пов’язана з українським народом його історією та сучасністю. |
|
|
|
|
|
6. |
Надаєте перевагу українській літературі. |
|
|
|
|
|
7. |
Відчуваєте гордість за власний народ. |
|
|
|
|
|
8. |
Ваші життєві цінності і пріоритети пов’язані з національними і узгоджуються з ними. |
|
|
|
|
|
9. |
Часто відчуваєте себе ізольованим від інших через Вашу національність. |
|
|
|
|
|
10. |
Відчуваєте духовну спорідненість з власним народом. |
|
|
|
|
|
11. |
Позиція шанованих представників українського народу впливає на Вашу думку і прийняття рішень. |
|
|
|
|
|
12. |
Вважаєте, що український народ здійснив вагомий внесок до світової культури,науки, мистецтва. |
|
|
|
|
|
13. |
Вважаєте, що українці загалом, скоріш, працьовиті, щирі і доброзичливі, аніж ліниві, лукаві та пихаті. |
|
|
|
|
|
14. |
Не надаєте перевагу жодній національній культурі, в тому числі й власній. |
|
|
|
|
|
15. |
Хотіли б мешкати в іншій країні з більш високим рівнем культури, економіки і соціальних стандартів. |
|
|
|
|
|
16 |
Часто критикуєте представників інших національностей. |
|
|
|
|
|
17. |
Пов’язуєте реалізацію життєвої мети з українським народом. |
|
|
|
|
|
18. |
Дотримуєтесь українських традицій та звичаїв. |
|
|
|
|
|
19. |
Спілкування з українцями Вас часто дратує. |
|
|
|
|
|
20. |
Прагнете, щоб Ваше майбутнє і майбутнє Ваших дітей було пов’язано з Українським народом. |
|
|
|
|
|
Призначення. Розроблена методика придатна для індивідуальної та групової роботи зі старшокласниками та студентами. У роботі з учнями результати дослідження можуть бути враховані при складанні планів виховних заходів з метою формування позитивної етнічної ідентичності.
Обладнання, стимульний матеріал. Для одноразового обстеження однієї людини необхідно мати бланк анкети, що містить 20 суджень, ручку.
Інструкція. Шановний учаснику опитування! Останнім часом у суспільстві зростає інтерес до проблем національності, міжнаціональних стосунків, національної культури. Психологів цікавить Ваше ставлення до цих явищ суспільного життя. З цією метою Вам пропонується опитувальник, що містить 20 суджень і варіанти відповідей до них. Поміркуйте, наскільки Ваша власна позиція відповідає цим судженням. Визначте власну згоду чи незгоду з цими висловлюваннями, обираючи один варіант відповіді до кожного судження (поставте позначку у відповідному стовпчику таблиці). Ваші відповіді буде використано виключно в наукових цілях. Індивідуальні відповіді не розголошуватимуться. Щиро вдячні за співпрацю!
Процедура обстеження. Після того, як психолог переконається, що інструкція зрозуміла, досліджуваний починає виконувати завдання. Методика дозволяє індивідуальне та групове застосування. У випадку групового опитування кількість учасників не повинна перевищувати 15 осіб. Кожному досліджуваному потрібно надати окреме місце для роботи. Тривалість виконання завдання 10 – 15 хв. Якщо в процесі роботи у досліджуваного виникнуть запитання, психолог повинний дати роз’яснення.
Ключ до методики. Для визначення психологічних особливостей етнічної маргінальності необхідно підрахувати загальну суму балів з урахуванням того, що відповідь «погоджуюся» оцінюється у 1 бал; «скоріш погоджуюся» – 2 бали, «у чомусь погоджуюсь, а в чомусь – ні» – 3 бали, «скоріш не погоджуюся» – 4 бали; «не погоджуюся» – 5 балів. Методика також містить обернені судження (№ 9, 14, 15, 16, 19), за які бали нараховуються у зворотному порядку («погоджуюся» – 5 балів, «не погоджуюся» – 1 бал).
За набраною сумою балів визначається загальний рівень етнічної ідентичності ↔маргінальності: до 20 балів– стійка позитивна етнічна ідентичність, від 20 до 40 балів – нестійка етнічна ідентичність, від 40 до 60 балів – схильність до етнічної маргінальності, від 60 до 80 балів – етнічна маргінальність, від 80 до 100 балів – стійка етнічна маргінальність.
Методика також дозволяє визначити особливості окремих компонентів етнічної маргінальності особистості – когнітивного (судження № 2, 3, 4, 5, 6, 12), емоційно-мотиваційного (судження № 7, 8, 9, 10, 13, 17, 19, 20) та поведінкового (судження № 1, 11, 14, 15, 16, 18).
Наведені ознаки маргінальності як соціально-психологічного явища дозволяють краще зрозуміти такий різновид цього явища як етнічна маргінальність особистості. Етнопсихологічний словник характеризує маргінальну особистість як людину, що живе і свідомо бере участь у культурному житті і традиціях двох народів. Вона ніколи не може остаточно розірвати (навіть якщо буде надана така можливість) зі своїм минулим життям та його традиціями і ніколи не буде прийнятою до нового суспільства, у якому нині намагається знайти для себе місце. Це – людина на рубежі двох культур і двох суспільств, які ніколи повністю не співпадуть. Етнічну маргінальність визначають її як об’єктивно та суб’єктивно проміжний стан людини в системі етнічних відносин. Об’єктивна етнічна маргінальність є наслідком того, що особа від народження одночасно належить до двох етнічних груп. Найбільш часто перебувають у такому стані діти з національно-змішаних сімей. Водночас, у ситуацію етнічної маргінальності можуть потрапити представники національних меншин. Адже формування особистості, в тому числі й її етнічних та психологічних якостей, відбувається не тільки в сім’ї, але і в дитячих дошкільних закладах, школі, побутовому середовищі, через засоби масових комунікацій, що прищеплюють індивіду етнічні властивості культури того панівного етносу, в середовищі якого вона перебуває.
Об’єктивний етнічний маргінальний статус людини не завжди і не обов’язково призводить до суб’єктивної етнічної маргінальності, тобто до етнічної маргінальності самосвідомості особистості. На особистісному рівні вихід із ситуації, коли людина стоїть перед вибором власного варіанту етнічної самоідентифікації, може втілитися у різні форми. По-перше, людина може віддавати перевагу одному з етносів і самоідентифікуватися з ним (навіть з тим, до якого не належить жоден з батьків). По-друге, вона може проявити етнічний нігілізм і не відносити себе до жодного з етносів. І по-третє, людина може самоідентифікуватися з двома або навіть трьома етносами, мати подвійну, потрійну етнічну самосвідомість. Інакше кажучи, об’єктивна маргінальність на рівні особистісного самоусвідомлення може виявитися у вигляді однієї з чотирьох моделей. Перша – психологічна та моральна амбівалентність, «розірваність душі» між культурами, етносами, мовами; друга – самоідентифікація з одним із етносів; третя – усвідомлення себе космополітом; четверта – самоідентифікація себе з двома – трьома етносами. Отже, хоча об’єктивне положення людини в системі етнічних зв’язків відображається на її суб’єктивному стані, проте об’єктивний маргінальний статус не обов’язково призводить до внутрішньої, психологічної етнічної маргінальності. Остання виникає, тоді, коли цінності двох культур, до яких належить індивід, є несумісними, антагоністичними. Це призводить до внутрішнього конфлікту, відсутності власної стійкої системи цінностей та життєвих орієнтацій, втрати здатності розрізняти моральні та духовні опозиції.
Відірваність від коренів, невизначеність моральних та культурних засад робить етнічного маргінала особою з втраченою ідентичністю. До психологічних характеристик такої особистості належать невизначеність особистісних смислів, розмитість установок, внутрішня розколотість, амбівалентність, протиріччя між свідомим і несвідомим, неузгодженість між потребово-мотиваційними та інтелектуально-операційними засадами. До інших наслідків етнічної маргінальності нерідко належить нестабільність емоційної сфери, нездатність підкорити емоції волі та розуму, психологічна нестійкість, тривожність. Через те, що етнічно маргінальна особа відцуралася цінностей однієї культури, а інших не набула, її внутрішній світ стає хаотичним, невпорядкованим. Адже етнічний маргінал прагне жити в двох світах, але по-справжньому не живе в жодному з них. Як наслідок – відчуття неповноцінності, або ж, навпаки, комплекс зверхності, що нерідко призводить до агресивності, немотивованої жорстокості. Загубленому у світі маргіналові властиві пошуки опори, стабільності. Один з можливих шляхів набуття стабільності він вбачає у прилученні до авторитету. Втративши своє «я», він готовий злитися з чужим «я», яке видається йому сильним і значущим. Етнічно маргінальна людина сподівається хоча б таким чином означити свої суспільні координати, ухопитися за щось певне, чітке, зрозуміле.
