- •О. В. Темрук соціальна психологія: практикум
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології………………….………17
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості………………..39
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування……….107
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп……………………………..…177
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ……..…223
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології………..………258
- •Передмова
- •Іі. Зміст програми
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Навчальна програма курсу «соціальна психологія» і. Навчально-тематичний план
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Практикум Модуль і. Соціальна психологія особистості і спілкування
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Завдання до семінарського заняття
- •Душа толпы Глава I. Общая характеристика толпы. Психологический закон ее духовного единства
- •Глава II. Чувства и нравственность толпы
- •1. Импульсивность, изменчивость и раздражительность толпы.
- •2. Податливость внушению и легковерие толпы.
- •3. Преувеличение и односторонность чувств толпы.
- •4. Нетерпимость, авторитетность и консерватизм толпы.
- •5. Нравственность толпы.
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •Теории развития личности
- •Іі. Вправа «Експерс»
- •Психодіагностичний інструментарій Опитувальник для виявлення типу домінуючого інстинкту
- •Біографічний опитувальник (biv)
- •Методика дослідження акцентуацій характеру (опитувальник X. Смішека (Шмішека))
- •Опрацювання результатів та їх інтерпретація
- •Характеристика типів акцентуацій (скорочений варіант)
- •Тест «Що ви за птаха?»
- •Що потрібно Голубові
- •Що потрібно Страусові
- •Що потрібно Яструбові
- •Дослідження егоцентризму
- •Процедура дослідження
- •Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •V. На прикладі наведених транзакцій поясніть, з яких позицій діють та повинні діяти їх учасники. Чи буде ефективним спілкування у цих транзакціях? Чому?
- •Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
- •Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
- •Іх. Вправа «я – твердження»
- •Х. Вправи на розвиток виразності мовлення
- •Хі. Вправа «Пізнай самого себе»
- •Хіі. Вправа «Особисті успіхи та невдачі у спілкуванні»
- •Хііі. Вправа «Незручна розмова»
- •Хіv. Вправа «Переговорне Айкідо»
- •Хv. Вправа «Стилі поведінки у конфліктах»
- •Хvі. Вправа «Саботажники спілкування»
- •Саботажник спілкування
- •Хvіі. Вправа «Секрет на весь світ»
- •Хvііі. Вправа «Апельсин»
- •Роль доктора Павлова
- •Роль доктора Іванова
- •Психодіагностичний інструментарій Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Опрацювання результатів
- •Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
- •Діагностика соціального інтелекту
- •Стимульний матеріал тесту Субтест 1
- •Субтест 2
- •Субтест 3
- •Субтест 4
- •Ключ до методики Дж. Гілфорда і м. Саллівена
- •Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності
- •Стенові норми
- •Методика діагностики міжособистісних стосунків
- •1. Авторитарний.
- •3. Агресивний.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •5. Покірний — сором'язливий.
- •6. Заздрісний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •V. Вправа «Інструментальний та експресивний лідер»
- •Особливості поведінкових реакцій досліджуваного при вирішенні групового завдання
- •Соціометрія
- •Експертна оцінка згуртованості навчальної групи
- •Психологічні характеристики навчальних груп або класів
- •Вивчення мікроклімату студентської групи
- •Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи
- •Діагностика лідерських здібностей
- •Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
- •Класифікація чуток
- •Перелік рис національного характеру різних етносів
- •Опис зовнішності представників різних етносів
- •Психодіагностичний інструментарій Методика «Типи етнічної ідентичності»
- •Опис типів етнічної ідентичності
- •Методика дослідження етнічної маргінальності українців
- •Текст опитувальника
- •Експрес-опитувальник «Індекс толерантності»
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології Завдання до семінарського заняття
- •Тестові завдання для контролю та самоконтролю
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Соціальна психологія – це:
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •3. Яке з названих понять близьке до поняття соціальної установки?
- •4. Які серед названих понять розкривають проблему десоціалізації особистості?
- •5. Як називається усвідомлення людиною того, як її сприймають та оцінюють оточуючі?
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •В) емпатія.
- •16. Слухання, яке передбачає регулярне використання зворотного зв’язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера, називається:
- •17. Встановіть відповідність між функціями спілкування та їх змістовими характеристиками:
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •13. Встановіть відповідність між поняттями та змістом понять:
- •14. Феномен ідіосинкразійного кредиту лідера полягає у:
- •15. Які з перерахованих характеристик належать скоріше керівникові, аніж лідерові:
- •20. Групу, що виокремлюється за ознакою безпосередності впливу на особистість, називають:
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп та масових явищ
- •1. Визначте для кожної характеристики відповідне поняття (маса, публіка, натовп):
- •2. Масовий настрій – це:
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •Орієнтовний перелік питань до іспиту із курсу «соціальна психологія»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Опрацювання результатів
Мета опрацювання результатів — отримання індексів комунікативних та організаційних схильностей. Для цього відповіді досліджуваного зіставляють з дешифратором і підраховують кількість збігань окремо за комунікативними та організаційними нахилами. У дешифраторі враховується впорядковане розміщення номерів запитань у бланку для відповідей.
1 |
5 |
9 |
13 |
17 |
21 |
25 |
29 |
33 |
37 |
2 |
6 |
10 |
14 |
18 |
22 |
26 |
30 |
34 |
38 |
3 |
7 |
11 |
15 |
19 |
23 |
27 |
31 |
35 |
39 |
4 |
8 |
12 |
16 |
20 |
24 |
28 |
32 |
36 |
40 |
Дешифратор
Схильності |
Відповіді |
|
Позитивні |
Негативні |
|
Комунікативні |
Номери запитань 1-го рядка |
Номери запитань 3-го рядка |
Організаційні |
Номери запитань 2-го рядка |
Номери запитань 4-го рядка |
Щоб визначити рівень комунікативних та організаційних схильностей, потрібно вирахувати їхні коефіцієнти. Коефіцієнти — це відношення кількості збігань відповідей того чи іншого нахилу до максимально можливого числа збігань, у даному разі — до 20. Формули для підрахунку коефіцієнтів такі:
Кк= Кх : 20; Ко = Ох : 20,
де Кк— коефіцієнт комунікативних схильностей; Ко— коефіцієнт організаційних схильностей; Кхта Ох— кількість збігань з дешифратором відповідей відповідно до комунікативних та організаційних схильностей.
Аналіз результатів
Аналізуючи результати, дають оцінку рівня комунікативних та організаційних схильностей досліджуваного. З цією метою користуються шкалою оцінок.
Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
Кк |
Ко |
Шкала оцінок |
0,10 – 0,45 |
0,2 – 0,55 |
1 |
0,46 – 0,55 |
0,56 – 0,65 |
2 |
0,56 – 0,65 |
0,66 – 0,70 |
3 |
0,66 – 0,75 |
0,71 – 0,80 |
4 |
0,76 – 1,00 |
0,81 – 1,00 |
5 |
Рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей характеризується за допомогою оцінок за шкалою.
Досліджувані, які отримали оцінку 1, — це люди з низьким рівнем прояву комунікативних та організаційних схильностей.
Досліджувані з оцінкою 2 мають комунікативні й організаційні нахили нижче середнього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почуваються скуто в новій компанії, в колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, мають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони уникають прояву самостійних рішень та ініціативи.
Для досліджуваних, котрі отримали оцінку 3, характерний середній рівень прояву комунікативних та організаційних схильностей. Вони прагнуть контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, наполягають на власній думці, планують свою роботу, хоча потенціал їхніх нахилів не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних має потребу в подальшій серйозній і планомірній виховній роботі з формування і розвитку комунікативних та організаційних схильностей.
Досліджувані з оцінкою 4 належать до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаційних схильностей. Вони не розгублюються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення в критичних ситуаціях. Усе це вони роблять без примусу, згідно із внутрішніми спрямуваннями.
Досліджувані, котрі отримали вищу оцінку 5, мають дуже високий рівень прояву комунікативних та організаційних схильностей. Вони потребують комунікативної й організаційної діяльності, активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, це ініціативні люди, котрі прагнуть у важливій справі або в складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоювати свою думку і домагатися, щоб її було прийнято іншими. Вони можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всілякі ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають таких справ, які б задовольнили їхні потреби в комунікації та в організаційній діяльності.
Комунікативні й організаційні схильності є потрібним компонентом і передумовою розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані із спілкуванням між людьми, з організацією колективної праці. Вони — важливий ланцюжок у розвитку педагогічних здібностей.
Бажання займатися організаційною діяльністю і спілкуватися з людьми залежить від типологічних особливостей самої особистості. В основному вони визначаються суб'єктивною цінністю та значущістю для людини майбутніх результатів її активності і ставлення до людей, з якими вона взаємодіє. Це треба врахувати, складаючи рекомендації для досліджуваних з низьким рівнем розвитку аналізованих схильностей. Досить часто нахили виникають у таких видах діяльності й спілкування, які спочатку байдужі людині, та в міру включення в них стають значущими. У зв'язку з цим важливими є власні зусилля і подолання комунікативних бар'єрів.
