- •О. В. Темрук соціальна психологія: практикум
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології………………….………17
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості………………..39
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування……….107
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп……………………………..…177
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ……..…223
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології………..………258
- •Передмова
- •Іі. Зміст програми
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Навчальна програма курсу «соціальна психологія» і. Навчально-тематичний план
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •План семінарсько-практичного заняття
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Практикум Модуль і. Соціальна психологія особистості і спілкування
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Завдання до семінарського заняття
- •Душа толпы Глава I. Общая характеристика толпы. Психологический закон ее духовного единства
- •Глава II. Чувства и нравственность толпы
- •1. Импульсивность, изменчивость и раздражительность толпы.
- •2. Податливость внушению и легковерие толпы.
- •3. Преувеличение и односторонность чувств толпы.
- •4. Нетерпимость, авторитетность и консерватизм толпы.
- •5. Нравственность толпы.
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •Теории развития личности
- •Іі. Вправа «Експерс»
- •Психодіагностичний інструментарій Опитувальник для виявлення типу домінуючого інстинкту
- •Біографічний опитувальник (biv)
- •Методика дослідження акцентуацій характеру (опитувальник X. Смішека (Шмішека))
- •Опрацювання результатів та їх інтерпретація
- •Характеристика типів акцентуацій (скорочений варіант)
- •Тест «Що ви за птаха?»
- •Що потрібно Голубові
- •Що потрібно Страусові
- •Що потрібно Яструбові
- •Дослідження егоцентризму
- •Процедура дослідження
- •Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття
- •V. На прикладі наведених транзакцій поясніть, з яких позицій діють та повинні діяти їх учасники. Чи буде ефективним спілкування у цих транзакціях? Чому?
- •Vіі. Якими із перерахованих правил ви б стали керуватися у процесі спілкування? Чому?
- •Vііі. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:
- •Іх. Вправа «я – твердження»
- •Х. Вправи на розвиток виразності мовлення
- •Хі. Вправа «Пізнай самого себе»
- •Хіі. Вправа «Особисті успіхи та невдачі у спілкуванні»
- •Хііі. Вправа «Незручна розмова»
- •Хіv. Вправа «Переговорне Айкідо»
- •Хv. Вправа «Стилі поведінки у конфліктах»
- •Хvі. Вправа «Саботажники спілкування»
- •Саботажник спілкування
- •Хvіі. Вправа «Секрет на весь світ»
- •Хvііі. Вправа «Апельсин»
- •Роль доктора Павлова
- •Роль доктора Іванова
- •Психодіагностичний інструментарій Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Опрацювання результатів
- •Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
- •Діагностика соціального інтелекту
- •Стимульний матеріал тесту Субтест 1
- •Субтест 2
- •Субтест 3
- •Субтест 4
- •Ключ до методики Дж. Гілфорда і м. Саллівена
- •Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності
- •Стенові норми
- •Методика діагностики міжособистісних стосунків
- •1. Авторитарний.
- •3. Агресивний.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •5. Покірний — сором'язливий.
- •6. Заздрісний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •V. Вправа «Інструментальний та експресивний лідер»
- •Особливості поведінкових реакцій досліджуваного при вирішенні групового завдання
- •Соціометрія
- •Експертна оцінка згуртованості навчальної групи
- •Психологічні характеристики навчальних груп або класів
- •Вивчення мікроклімату студентської групи
- •Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи
- •Діагностика лідерських здібностей
- •Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп і масових явищ Завдання до семінарсько-практичного заняття
- •Класифікація чуток
- •Перелік рис національного характеру різних етносів
- •Опис зовнішності представників різних етносів
- •Психодіагностичний інструментарій Методика «Типи етнічної ідентичності»
- •Опис типів етнічної ідентичності
- •Методика дослідження етнічної маргінальності українців
- •Текст опитувальника
- •Експрес-опитувальник «Індекс толерантності»
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології Завдання до семінарського заняття
- •Тестові завдання для контролю та самоконтролю
- •Тема 1. Загальні питання соціальної психології
- •Соціальна психологія – це:
- •Тема 2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •3. Яке з названих понять близьке до поняття соціальної установки?
- •4. Які серед названих понять розкривають проблему десоціалізації особистості?
- •5. Як називається усвідомлення людиною того, як її сприймають та оцінюють оточуючі?
- •Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •В) емпатія.
- •16. Слухання, яке передбачає регулярне використання зворотного зв’язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера, називається:
- •17. Встановіть відповідність між функціями спілкування та їх змістовими характеристиками:
- •Тема 4. Соціальна психологія малих груп
- •13. Встановіть відповідність між поняттями та змістом понять:
- •14. Феномен ідіосинкразійного кредиту лідера полягає у:
- •15. Які з перерахованих характеристик належать скоріше керівникові, аніж лідерові:
- •20. Групу, що виокремлюється за ознакою безпосередності впливу на особистість, називають:
- •Тема 5. Психологія великих соціальних груп та масових явищ
- •1. Визначте для кожної характеристики відповідне поняття (маса, публіка, натовп):
- •2. Масовий настрій – це:
- •Тема 6. Особливості прикладної соціальної психології
- •Орієнтовний перелік питань до іспиту із курсу «соціальна психологія»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки
Методика дозволяє визначити стилі керівництва за допомогою самооцінки; а також виявити не тільки домінуючий стиль керівництва, але і міру вираженості кожного з трьох класичних стилів керівництва.
Опитувальник
У роботі з людьми я вважаю за краще, щоб вони беззаперечно виконували мої розпорядження.
Мене легко захопити новими завданнями, але я швидко втрачаю інтерес до них.
Люди часто заздрять моєму терпінню і витримці.
У важких ситуаціях я завжди думаю про інших, а потім про себе.
Мої батьки рідко примушували мене робити те, чого я не хотів.
Мене дратує, коли хтось виявляє занадто багато ініціативи.
Я дуже напружено працюю, бо не можу покластися на своїх помічників.
Коли я відчуваю, що мене не розуміють, то відмовляюся від наміру наполягати на своєму.
Я вмію об'єктивно оцінити своїх підлеглих, виділивши серед них сильних, середніх і слабких.
Мені доводиться часто радитися зі своїми помічниками, перш ніж віддати відповідне розпорядження.
Я рідко наполягаю на своєму, щоб не викликати у людей роздратування.
Упевнений, що мої оцінки успіхів і невдач підлеглих точні й справедливі.
Я завжди вимагаю від підлеглих неухильного дотримання моїх наказів і розпоряджень.
Мені легше працювати одному, ніж кимось керувати.
Багато хто вважає мене чуйним керівником.
Мені здається, що від колективу не можна нічого приховувати - ні доброго, ні поганого.
Якщо я зустрічаю опір, у мене зникає інтерес до роботи з людьми.
Я проти колективного керівництва. Керівник має бути один.
Щоб не підірвати свій авторитет, я ніколи не визнаю своїх помилок.
Мені часто не вистачає часу для ефективної роботи.
На грубість підлеглого я намагаюся знайти відповідну реакцію, не викликати конфлікту.
Я роблю все, щоб підлеглі охоче виконували мої розпорядження.
З підлеглими в мене дуже тісні контакти і приятельські стосунки.
Я завжди прагну в будь-яку ціну бути першим в усіх починаннях.
Я намагаюся виробити універсальний стиль управління, що підходить для більшості ситуацій.
Мені легше підлаштуватися під думку більшості колективу, аніж виступати проти нього.
Мені здається, що підлеглих потрібно хвалити за кожне, навіть незначне досягнення.
Я не можу критикувати підлеглого в присутності інших людей.
Мені доводиться частіше просити, ніж вимагати.
Від запальності я часто втрачаю контроль над своїми почуттями, особливо коли мені набридають.
Якби я мав можливість частіше бувати серед підлеглих, то ефективність мого керівництва значно підвищилася б.
Я іноді проявляю спокій і байдужість до інтересів і захоплень підлеглих.
Я надаю більш грамотним підлеглим більше самостійності у вирішенні складних завдань, особливо не контролюючи їх.
Мені подобається аналізувати і обговорювати з підлеглими їх проблеми.
Мої помічники справляються не тільки зі своїми, а й з моїми функціональними обов'язками.
Мені легше уникнути конфлікту з моїм керівництвом, ніж з підлеглими, які завжди залежать від мене.
Я завжди досягаю виконання своїх розпоряджень всупереч обставинам.
Найважче для мене - це втручатися в хід роботи людей, вимагати від них додаткових зусиль.
Щоб краще зрозуміти підлеглих, я намагаюсь уявити себе на їхньому місці.
Я думаю, що управління людьми повинно бути гнучким: підлеглим не можна демонструвати ні залізної непохитності, ні панібратства.
Мене більше хвилюють власні проблеми, ніж інтереси підлеглих.
Мені доводиться часто займатися поточними справами і відчувати від цього великі емоційні та інтелектуальні навантаження.
Батьки примушували мене підкорятися навіть тоді, коли я вважав це нерозумним.
Робота з людьми є складною, важкою справою.
Я намагаюся розвивати в колективі взаємодопомогу і співробітництво.
Я з вдячністю ставлюся до пропозицій і порад підлеглих.
Головне в керівництві – розподілити обов'язки.
Ефективність управління досягається тоді, коли підлеглі є лише виконавцями волі менеджера.
Підлеглі – безвідповідальні люди, і тому їх потрібно постійно контролювати.
Найкраще надавати повну самостійність колективу і ні в що не втручатися.
Для більш якісного керівництва потрібно заохотити найбільш здібних підлеглих і суворо питати з недбайливих.
Завжди визнаю свої помилки і вибираю більш правильне рішення.
Мені доводиться часто пояснювати невдачі в управлінні об'єктивними обставинами.
Порушника дисципліни суворо караю.
У критиці недоліків підлеглих я нещадний.
Іноді мені здається, що в колективі я зайва людина.
Перш ніж дорікати підлеглому, я намагаюся його похвалити.
Я добре взаємодію з колективом і поважаю його думку.
Мене часто дорікають за надмірну м'якість до підлеглих.
Якби мої підлеглі робили так, як я вимагаю, я б досяг набагато більшого.
Опрацювання та інтерпретація результатів
Скориставшись таблицею-«ключем», визначте міру вираженості авторитарного, ліберального чи демократичного стилю управління.
Таблиця-ключ
Стиль управління |
Номери відповідей-тверджень |
Сума |
Авторитарний |
1, 6, 7, 12, 13, 18, 19, 24, 25, 30, 31, 36, 37, 42, 43, 48, 49, 54, 55, 60 |
|
Ліберальний |
2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59 |
|
Демократичний |
3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28, 33, 34, 39, 40, 45, 46, 51, 52, 57, 58 |
|
Залежно від отриманих сум відповідей міра вираженості стилю буде різною: низький рівень (0-7), середній рівень (8 - 13), високий рівень (14 - 20). Якщо оцінки мінімальні за всіма трьома показниками, стиль вважається нестійким, невизначеним. У досвідченого керівника спостерігається комбінація стилів управління. Найбажаніше поєднання авторитарного і демократичного стилів управління, коли керівник застосовує гнучкі методи роботи з людьми.
Характеристика індивідуального стилю управління
АВТОРИТАРНИЙ
0 - 7 – низький рівень: проявляється в слабкому бажанні бути лідером, нестійких навичках управлінця, самовпевненості, впертості, прагненні доводити розпочату справу до кінця, критикувати нездібних підлеглих.
8 - 13 – середній рівень: відображає хороші лідерські якості, вміння керувати діями підлеглих, вимогливість і наполегливість, прагнення впливати на колектив силою наказу та примусом, цілеспрямованість та егоїзм, поверхове ставлення до запитів підлеглих, небажання слухати пропозиції заступників.
14 - 20 – високий рівень: розкриває яскраво виражені лідерські якості і прагнення до одноосібної влади, непохитність і рішучість у судженнях, енергійність і жорсткість у вимогах, невміння враховувати ініціативу підлеглих і надавати їм самостійність, надмірно різку критику і упередженість в оцінках, честолюбство та низьку сумісність з заступниками, зловживання покараннями, нехтування громадською думкою.
ЛІБЕРАЛЬНИЙ
0 - 7 – низький рівень: нестійке бажання працювати з людьми, невміння ставити перед підлеглими завдання та вирішувати їх спільно, невпевненість і нечіткість у розподілі обов'язків, імпульсивність у критиці недоліків підлеглих, слабка вимогливість і відповідальність.
8-13 – середній рівень: прагнення перекласти свої обов'язки на заступників, пасивність у керівництві людьми, невимогливість і довірливість, страх перед необхідністю самостійно приймати рішення, надмірна м'якість до порушників дисципліни, схильність до вмовлянь.
14 - 20 – високий рівень: повна байдужість до інтересів колективу, небажання брати на себе відповідальність і приймати складні рішення, невимогливість і самоусунення від управління, підвищена сугестивність і слабовілля, безпринципність і невміння відстоювати свою точку зору, відсутність цілей діяльності та конкретних планів, потурання, загравання , панібратство.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ
0 - 7 – низький рівень: слабке прагнення бути ближче до підлеглих, співпрацювати і вислуховувати поради помічників, спроби спрямовувати діяльність колективу через заступників та актив, деяка невпевненість у своїх розпорядчих якостях.
- 13 – середній рівень: стійке прагнення жити інтересами колективу, виявляти турботу про персонал, надавати довіру заступникам та заохочувати їх ініціативу, використовувати переконання та примус, прислухатися до думок персоналу.
14 - 20 – високий рівень: вміння координувати і спрямовувати діяльність колективу, надавати самостійність найбільш здібним підлеглим, всіляко розвивати ініціативу і нові методи роботи, переконувати і надавати моральну підтримку, бути справедливим і тактовним у суперечці, вивчати індивідуальні якості особистості та соціально-психологічні процеси колективу, підтримувати демократичність і критику, попереджати конфлікти і створювати доброзичливу атмосферу.
