- •Тема 1.1 будова та принцип дії трансформатора
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трансформаторів
- •2 Режими роботи однофазного трансформатора
- •3 Характеристики трансформатора
- •4 Втрати енергії і ккд трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.2 трифазні трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Будова трифазних трансформаторів
- •2 Схеми та групи з’єднання обмоток трифазного генератора
- •4 Паралельна робота трифазних трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.3 трансформатори спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Автотрансформатори
- •2 Триобмоткові трифазні трансформатори
- •3 Зварювальні трансформатори
- •4 Вимірювальні трансформатори напруги й струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.4 електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова машин постійного струму
- •2 Загальні властивості машин постійного струму
- •3 Явище комутації та іскріння в мпс
- •4 Режими роботи мпс
- •5 Класифікація машин за способом збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.5 робота машин постійного струму в режимі генератора
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі генератора
- •2 Генератор незалежного збудження
- •3 Генератор пс паралельного збудження
- •4 Генератор пс послідовного збудження
- •5 Генератор пс змішаного збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.6 робота машин постійного струму в режимі двигуна
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •2 Дпс паралельного збудження
- •3 Дпс послідовного збудження
- •4 Регулювання частоти обертання
- •5 Дпс змішаного збудження
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.7 машини постійного струму спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Виконавчі двигуни постійного струму
- •2 Тахогенератори постійного струму
- •3 Універсальні колекторні двигуни
- •4 Лінійні двигуни постійного струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.10 будова, конструкція, принцип дії трифазного асинхронного двигуна. Режими роботи ад і керування ним
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трифазного асинхронного двигуна
- •2 Робота трифазної асинхронної машини в режимі двигуна
- •3 Вмикання тад з фазним ротором
- •4 Керування тад
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.11 потужності та втрати потужності в тад. Механічні та роботі характеристики тад
- •Зміст лекції
- •1 Енергетична діаграма тад
- •2 Втрати потужності в тад
- •4 Керування тад
- •4 Робочі характеристики тад
- •50 Гц, при синхронній частоті обертання, об/хв.:
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.12 пуск і регулювання частоти обертання асинхронного двигуна
- •Зміст лекції
- •Пуск асинхронних двигунів з фазним ротором
- •Пуск ад з короткозамкненим ротором
- •3 Регулювання кутової швидкості ротора
- •4 Гальмівні режими трифазниж асинхронних двигунів
- •Узагальнення вивченого матеріала
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.13 асинхронні машини спеціального призначення
- •1 Однофазні асинхронні двигуни
- •2 Двофазні асинхронні двигуни
- •3 Асинхронні виконавчі двигуни
- •4 Асинхронні тахогенератори
- •5 Автономні асинхронні генератори й перетворювачі частоти
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.12 конструкція та принципи дії синхронних машин
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та будова синхронних машин
- •2 Робота трифазної синхронної машини в режимі генератора
- •3 Робота трифазної синхронної машини в режимі двигуна
- •4 Характеристики трифазного синхронного двигуна
- •5 Крокові синхронні двигуни
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •1 Електропривод та його елементи
- •Домашнє завдання
- •2 Статичні та динамічні сили і моменти, що діють у системі електропривод — робоча машина
- •3 Зведення моментів статичного опору і моментів інерції до вала електродвигуна
- •Зміст лекції
- •1 Аналіз роботи системи електропривод — робоча машина
- •2 Аналіз рівняння руху електроприводу
- •Зміст лекції
- •1 Механічні характеристики робочих машин
- •2 Механічні характеристики електродвигунів
- •3 Механічні характеристики дпс
- •4 Механічні характеристики ад
- •Лекція №23(2год.)
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання дпс нз, його основні характеристики.
- •2 Енергетичні режими роботи дпс нз
- •3 Гальмівні режими роботи
- •Тема 2.6 еп з двигунами постійного струму послідовного і мішаного збудження
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання та характеристики дпс послідовного збудження
- •2 Гальмівні режими роботи дпс пз
- •3 Електродиміначне гальмування
- •4 Схема вмикання та характеристика намагнічування дпс змішаного збудження
- •5 Електромеханічна та механічна характеристики в різних режимах роботи дпс зз
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Зміст лекції
- •1 Номінальні режими роботи двигунів
- •2 Вибір потужності двигуна для різних режимів роботи
- •3 Метод середніх втрат
- •4 Метод еквівалентного моменту та потужності
- •5 Вибір типу двигуна для еп
- •1 Основні принципи автоматичного керування двигунами
- •2 Релейно-контакторне керування двигунами
- •3 Релейно-контакторне керування групою тад
- •Лекція № 32-33 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Безконтактне керування двигунами
- •2 Реверсування ад за допомогою дроселів насичення та тиристорних перетворювачів
- •3 Керування пуском трьох ад
- •4 Безконтактне регулювання швидкості обертання
- •5 Електропривід постійного струму
- •1 Усталені та неусталені режими роботи еп
- •2 Визначення часу пуску і гальмування системи електродвигун-робоча машина.
- •3 Механічні перехідні процеси в еп з лінійною механічною характеристикою двигуна
- •4 Перехідні процеси в еп з триразними асинхронними двигунами
- •1 Розрахунок пускових опорівграфічним методом
- •2 Розрахунок опорів пускових і гальмівних резисторів
- •3 Аналітичний метод визначення опорів пускових резисторів
- •4 Аналітичний метод визначення опорів гальмівних резисторів
4 Генератор пс послідовного збудження
У генераторі постійного струму послідовного збудження (рисунок 7, в) струм якоря є одночасно струмом збудження і струмом навантаження. Тому самозбудження такого генератора може наступити при наявності залишкової намагніченості нерухомої магнітної системи машини тільки з моменту приєднання навантаження.
Зовнішня характеристика генератора послідовного збудження описується рівнянням:
,
де
і
-
опори відповідно колі якоря й обмотки
збудження.
Спочатку з ростом
навантаження відбувається збільшення
струму, магнітного потоку й ЕРС, у
результаті чого напруга генератора
збільшується майже за лінійним Рисунок
7 – Зовнішня характеристика законом.
Потім магнітна система генератора
генератора постійного струму переходить
в область насичення, і ріст послідовного
збудження. магнітного потоку
припиняється, зростає дія реакції,
що розмагнічує, і збільшується спадання
напруги
-
усе це приводить до зменшення напруги
на затискачах генератора.
При короткому замиканні затискачів генератора послідовного збудження виникає дуже великий струм, що у багато разів перевищує номінальний струм машини.
Нестійкість і мінливість напруги на затисках генератора послідовного збудження при змінному навантаженні обмежують область його застосування, тому що більшість приймачів електричної енергії має потребу в незмінній напрузі.
5 Генератор пс змішаного збудження
У генераторі постійного струму змішаного збудження (рисунок 8) на головних полюсах розміщені дві обмотки збудження: одна з них – основна – приєднана паралельно до кола якоря, а друга – допоміжна – включається послідовно з навантаженням. Самозбудження такого генератора нічим не відрізняється від аналогічного процесу генератора рівнобіжного збудження, тому що послідовна обмотка в режимі холостого ходу участі не бере. При погодженому з’єднанні обмоток, коли їхні МРС складаються, послідовна обмотка забезпечує автоматичне збільшення магнітного поля машини з МРС, а отже, і характери зміни магнітного поля генератора, його ЕРС і напруги, а це позначається на вигляді зовнішньої характеристики, яка може бути майже горизонтальною чи кривою, що піднімається. Найбільше застосування мають генератори змішаного збудження з майже горизонтальною Рисунок 8 – Схема зовнішністю характеристикою, коли МРС послідовної обмотки генератора постійного цілком компенсує дію реакції якоря й спадання напруги в колі струму змішаного якоря і цим забезпечує практичну стабілізацію напруги на збудження. затискачах нерегульованої машини при незмінній кутовій швидкості якоря. Генератори з характеристикою, що піднімаються, через дію послідовної обмотки, що пере компенсує, корисні для живлення значно віддалених від них приймачів, тому що при цьому вдається наприкінці лінії одержати майже незмінну напругу при змінному навантаженні.
Коротке замикання на затискачах генераторів змішаного збудження з погодженим з’єднанням обмоток збудження є небезпечним, оскільки струм короткого замикання, який встановлюється, значно перевищує номінальний струм машини.
При зустрічному з’єднанні обмоток збудження послідовна обмотка викликає автоматичне розмагнічування нерухомої магнітної системи машини при збільшенні числа включених приймачів, а це приводить до різкого зниження напруги із зростанням навантаження (рисунок 9). Така властивість генератора становить певний інтерес, особливо при електродуговому зварюванні, коли важливо підтримувати практично незмінний струм при значному коливанні напруги через зміну довжини дуги Рисунок 8 – Зовнішні в процесі зварювання.
х
арактеристики
генератора струму Для забезпечення
необхідного напрямку змішаного збудження
при магнітних полів обмоток генераторів
постійного обмотках збудження, з’єднаних:
струму змішаного збудження з додатковими
полюсами 1) погоджено; 2) зустрічно.
слід їхні затискачі з’єднувати для
правого і лівого обертання якоря
згідно з відповідними схемами, враховуючи,
що в двополюсних машинах виводи Я2 і Д2
з’єднані між собою усередині машини,
а назовні виведені провідники до
затискачів з маркіруванням Я1 і Д2
(рисунок 10, а), тоді як у чотириполюсних
машинах обмотка додаткових полюсів
виконана у вигляді двох секцій, приєднаних
усередині машини до виводів якоря Я1 і
Я2, а назовні виведені провідники до
затискачів з позначеннями Д1 і Д2 (рисунок
10, б).
Якщо маркірування
затискачів генератора відсутнє, то його
можна виконати за допомогою контрольної
лампи, що розрахована на номінальну
напругу мережі живлення і включається
послідовно з випробовуваним колом
машини на постійну напругу. Якщо включенні
контрольної лампи не викликає її
світіння, це вказує на те, що використані
затискачі належать різним колам машини.
Коли контрольна лампа світиться блякло,
приєднані затискачі відповідають
паралельній обмотці із затискачами,
позначеними Ш1 і Ш2, а якщо вона світиться
майже повним розжаренням, то приєднаними
затискачами будуть: затискачі послідовної
обмотки збудження з Рисунок 9 – Маркування
затискачів обмоток і схеми маркіруванням
С1 і С2 або генераторів постійного струму
змішаного збудження затискачі кола
якоря й обмотки при правому й лівому
обертання якоря: додаткових полюсів,
що а) двополюсних; б) чотириполюсних.
позначаються для двополюсних м
ашин
Я1 і Д2, а для чотириполюсних – Д1 і Д2.
Які саме затискачі відносяться до кола
якоря й до обмотки додаткових полюсів,
визначають експериментально. Для цього
між щітками однойменної полярності й
поверхнею колектора прокладають листи
сухого щільного папера і цим розривають
коло якоря. Тоді при повторному
випробуванні затискачами кола якоря й
обмотки додаткових полюсів виявляються
ті, між якими припиниться струм, а по
усуненні паперових листків відновляється
порушений електричний кола, у результаті
чого контрольна лампа засяє майже повним
розжаренням.
Рисунок 11 – Схема
визначення затискачів
машини постійного струму.
