- •Тема 1.1 будова та принцип дії трансформатора
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трансформаторів
- •2 Режими роботи однофазного трансформатора
- •3 Характеристики трансформатора
- •4 Втрати енергії і ккд трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.2 трифазні трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Будова трифазних трансформаторів
- •2 Схеми та групи з’єднання обмоток трифазного генератора
- •4 Паралельна робота трифазних трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.3 трансформатори спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Автотрансформатори
- •2 Триобмоткові трифазні трансформатори
- •3 Зварювальні трансформатори
- •4 Вимірювальні трансформатори напруги й струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.4 електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова машин постійного струму
- •2 Загальні властивості машин постійного струму
- •3 Явище комутації та іскріння в мпс
- •4 Режими роботи мпс
- •5 Класифікація машин за способом збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.5 робота машин постійного струму в режимі генератора
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі генератора
- •2 Генератор незалежного збудження
- •3 Генератор пс паралельного збудження
- •4 Генератор пс послідовного збудження
- •5 Генератор пс змішаного збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.6 робота машин постійного струму в режимі двигуна
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •2 Дпс паралельного збудження
- •3 Дпс послідовного збудження
- •4 Регулювання частоти обертання
- •5 Дпс змішаного збудження
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.7 машини постійного струму спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Виконавчі двигуни постійного струму
- •2 Тахогенератори постійного струму
- •3 Універсальні колекторні двигуни
- •4 Лінійні двигуни постійного струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.10 будова, конструкція, принцип дії трифазного асинхронного двигуна. Режими роботи ад і керування ним
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трифазного асинхронного двигуна
- •2 Робота трифазної асинхронної машини в режимі двигуна
- •3 Вмикання тад з фазним ротором
- •4 Керування тад
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.11 потужності та втрати потужності в тад. Механічні та роботі характеристики тад
- •Зміст лекції
- •1 Енергетична діаграма тад
- •2 Втрати потужності в тад
- •4 Керування тад
- •4 Робочі характеристики тад
- •50 Гц, при синхронній частоті обертання, об/хв.:
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.12 пуск і регулювання частоти обертання асинхронного двигуна
- •Зміст лекції
- •Пуск асинхронних двигунів з фазним ротором
- •Пуск ад з короткозамкненим ротором
- •3 Регулювання кутової швидкості ротора
- •4 Гальмівні режими трифазниж асинхронних двигунів
- •Узагальнення вивченого матеріала
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.13 асинхронні машини спеціального призначення
- •1 Однофазні асинхронні двигуни
- •2 Двофазні асинхронні двигуни
- •3 Асинхронні виконавчі двигуни
- •4 Асинхронні тахогенератори
- •5 Автономні асинхронні генератори й перетворювачі частоти
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.12 конструкція та принципи дії синхронних машин
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та будова синхронних машин
- •2 Робота трифазної синхронної машини в режимі генератора
- •3 Робота трифазної синхронної машини в режимі двигуна
- •4 Характеристики трифазного синхронного двигуна
- •5 Крокові синхронні двигуни
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •1 Електропривод та його елементи
- •Домашнє завдання
- •2 Статичні та динамічні сили і моменти, що діють у системі електропривод — робоча машина
- •3 Зведення моментів статичного опору і моментів інерції до вала електродвигуна
- •Зміст лекції
- •1 Аналіз роботи системи електропривод — робоча машина
- •2 Аналіз рівняння руху електроприводу
- •Зміст лекції
- •1 Механічні характеристики робочих машин
- •2 Механічні характеристики електродвигунів
- •3 Механічні характеристики дпс
- •4 Механічні характеристики ад
- •Лекція №23(2год.)
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання дпс нз, його основні характеристики.
- •2 Енергетичні режими роботи дпс нз
- •3 Гальмівні режими роботи
- •Тема 2.6 еп з двигунами постійного струму послідовного і мішаного збудження
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання та характеристики дпс послідовного збудження
- •2 Гальмівні режими роботи дпс пз
- •3 Електродиміначне гальмування
- •4 Схема вмикання та характеристика намагнічування дпс змішаного збудження
- •5 Електромеханічна та механічна характеристики в різних режимах роботи дпс зз
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Зміст лекції
- •1 Номінальні режими роботи двигунів
- •2 Вибір потужності двигуна для різних режимів роботи
- •3 Метод середніх втрат
- •4 Метод еквівалентного моменту та потужності
- •5 Вибір типу двигуна для еп
- •1 Основні принципи автоматичного керування двигунами
- •2 Релейно-контакторне керування двигунами
- •3 Релейно-контакторне керування групою тад
- •Лекція № 32-33 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Безконтактне керування двигунами
- •2 Реверсування ад за допомогою дроселів насичення та тиристорних перетворювачів
- •3 Керування пуском трьох ад
- •4 Безконтактне регулювання швидкості обертання
- •5 Електропривід постійного струму
- •1 Усталені та неусталені режими роботи еп
- •2 Визначення часу пуску і гальмування системи електродвигун-робоча машина.
- •3 Механічні перехідні процеси в еп з лінійною механічною характеристикою двигуна
- •4 Перехідні процеси в еп з триразними асинхронними двигунами
- •1 Розрахунок пускових опорівграфічним методом
- •2 Розрахунок опорів пускових і гальмівних резисторів
- •3 Аналітичний метод визначення опорів пускових резисторів
- •4 Аналітичний метод визначення опорів гальмівних резисторів
3 Зварювальні трансформатори
Зварювальні
трансформатори, застосовувані при
дуговому електричному зварюванні,
знижують напругу живильної мережі до
40…70 В, тобто до напруги запалювання
електричної дуги, і мають падаючу
зовнішню характеристику (рис. 6, а, б),
що необхідна для технологічного процесу
самого зварювання. Для одержання
подібної характеристики конструюють
трансформатори з підвищеним магнітним
розсіюванням або вводять у їхній
вторинний коло дросель із
Рисунок 5 - Схема
багато- регульованим повітряним
зазором
.
обмоточного Зміною повітряного зазору можна установити робочі однофазного трансформатора. напруги порядку 30 В і відповідний їм зварювальний струм.
При контактному електричному зварюванні застосовують понижуючі трансформатори зі ступінчатим регулювання м напруги й зниженням його до 2…30 В, що індукується у вторинній обмотці, яка складається з одного чи двох витків проводу великого перерізу, де струм досягає 100000 А і більше.
4 Вимірювальні трансформатори напруги й струму
Вимірювальні трансформатори напруги й струму відокремлюють електровимірювальні прилади перемінного струму від високовольтних частин установки, а також розширюють межі їхніх вимірювань.
Рисунок 6 - Зварювальний трансформатор із регульованим дроселем:
а) схема; б) зовнішня характеристика трансформатора.
Вимірювальні трансформатори напруги вносять певні похибки у вимірюванні по напрузі й зсуву фаз первинної і протилежно спрямованої вторинної напруг, що залежать від навантаження й класу точності цих трансформаторів. Номінальна потужність вимірювальних трансформаторів напруги звичайно буває порядку 25…300 В·А, хоча за умовами нагрівання вони допускають перевантаження в 5…8 разів. Похибка вимірювання при такому перевантаженні настільки зростають, що одержувана точність не відповідає класу точності, позначеному на табличці трансформатора. Оскільки опір електровимірювальних приладів, підключених до вимірювальних трансформаторів напруги, є великим, то робота цих трансформаторів протікає в режимі, близькому до холостого ходу.
Вимірювальні
трансформатори напруги виготовлюють
як однофазні, так і трифазні, причому
фази останніх з’єднані за схемою
.
Вимірювальні
трансформатори струму при вимірюваннях
також вносять певні похибки по струму
і зсуву фаз первинного і протилежно
спрямованого вторинного струмів, що
залежать від навантаження й класу
точності цих трансформаторів. У результаті
того, що опір електровимірювальних
приладів, які включаються через
вимірювальні трансформатори струму, є
малим, режим роботи цих трансформаторів
близький до короткого замикання.
Загальний опір вторинного навантаження
при коефіцієнті потужності від 0,8 до 1
і частоті 50 Гц для вимірювальних
трансформаторів струму встановлено
при номінальному вторинному
=5А в
межах від
0,1 до 0,6 Ом, при
струмі
= 2А - від 0,6 до 4 Ом і при струмі
=
1А
- від 2,5
до 15 Ом. Якщо цей опір виходить за межі
зазначених діапазонів, похибки вимірювання
стають вище номінальних і робота
вимірювального трансформатора струму
протікає в умовах, не відповідних класу
точності, позначеному на табличці
трансформатора. При опорі навантаження
значно більшому від нормованого магнітний
потік магнітопроводу зростає до
надмірного значення, що супроводжується
збільшенням магнітних утрат, значним
перегрівом магнітопроводу і помітним
зростанням напруги на затискачах
вторинної обмотки. Випадкове розмикання
кола вторинної обмотки збудженого
трансформатора струму приводить до
аварійного режиму. При цьому напруга
на затискачах вторинної обмотки різко
збільшується, у результаті чого може
відбутися пробій її ізоляції.
До вимірювальних трансформаторів струму відносяться переносні електровимірювальні кліщі з розсувним магнітопроводом і двошкальним випрямним приладом, що дозволяє при охопленні магнітопроводом провідника з змінним струмом частотою 50 Гц вимірювати цей струм у межах від 0 до 600 А (рис. 7, а). Тут первинною обмоткою є сам провідник із струмом, що збуджує в замкненому феромагнітному магнітопроводі перемінний магнітний потік. Цей потік наводить у вторинній обмотці ЕРС, що підводиться до електровимірювального приладу. Струм, виміряний приладом, прямо пропорційний струму в охопленому кліщами провіднику, його відраховують по одній зі шкал у залежності від положення рукоятки багатопозиційного перемикача кліщів. Такими кліщами можна вимірювати також змінну напругу до 600 В частоти 50 Гц. Для цього затиски кліщів приєднують провідниками до тих точок електричного кола, між якими вимірюють напругу, а рукоятку підоймового перемикача встановлюють у положення 600 В, при якому вторинна обмотка трансформатора струму замикається накоротко.
Електровимірювальні кліщі іншого типу (рис. 6, б) з розсувним феромагнітним магнітопроводом і двошкальньїм феродинамічним приладом призначені для вимірювання активної потужності без розриву кола струму шляхом охоплення ними провідника зі струмом і приєднання приладу двома провідниками зі штепсельними вилками до напруги мережі. Кліщі призначені для вимірювання при двох номінальних напругах - 220 і 380 В частоти 50 Гц і струмові в межах від
0
до 500 А, що забезпечує при номінальному
коефіцієнті потужності
=
0,8 межі виміру активної потужності від
0 до 150 кВт. Переключення напруг здійснюють
штепсельними вилками,
а
переключення меж виміру по струму
виконують рукояткою багатомежового
підоймового перемикача кліщів. Цими
кліщами можна вимірювати активну
потужність у трифазних колах, для чого
необхідно магнітопроводом охопити один
із лінійних проводів, а обмотку напруги
підключити на відповідну лінійну або
фазну напругу.
При симетричному режимі досить виміряти потужність однієї фази й результат вимірювання помножити на три . Якщо режим несиметричний, то необхідно почергово виміряти відповідні потужності відповідно до схем двох чи трьох, і отримані результати алгебраїчно скласти.
Точність вимірювання при користуванні електровимірювальними кліщами струму й актавїїої потужності не залежить від положення самих зешщів і розташування провідника у вікні магнітопроводу.
Рисунок 7 - Електровимірювальні кліщі:
а) струму; б) активної потужності.
