- •Тема 1. Предмет, метод і функції теорії держави та права
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 2. Взаємозв’язок і взаємодія суспільства, держави та права
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 3. Поняття, походження і сутність держави
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 4. Форма держави
- •Тема 5. Механізм держави
- •Основні терміни та визначення до тем Функції, форми та механізм держави.
- •Види форм територіального устрою
- •Види державно-правового режиму:
- •Тема 6. Поняття, походження та сутність права
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 7. Норми права та інші соціальні норми
- •Норми права Норми моралі
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 8. Система права і система законодавства
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 9. Правоутворення та форми (джерела) права
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 10. Форми реалізації норм права
- •Треба ґрунтовно розібратися у
- •Слід підкреслити, що:
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 11. Тлумачення норм права
- •Основні терміни та визначення
- •Способи тлумачення:
- •Тема 12. Правові відносини
- •Суб’єктами права можуть бути:
- •Основні терміни та визначення
- •Соціально-юридичні властивості суб'єктів права.
- •Тема 13 . Правова поведінка, правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 14. Законність, правопорядок та державна дисципліна
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 15. Правова свідомість правова культура, правове виховання та фактори їх формування
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 16. Правове регулювання та його механізм
- •Основні терміни та визначення
- •Тема 17. Основні правові системи сучасності.
- •Тема 18. Правовий статус та його структура
- •Основні терміни та визначення .
- •Тема 19. Основні сучасні концепції держави та права
- •1. Основні сучасні концепції держави.
- •Теорія “держави загального благоденства”
- •Передмова 1 – 2
- •Тема 10. Форми реалізації норми права. 63 – 68
- •Организация
Основні терміни та визначення до тем Функції, форми та механізм держави.
Функції держави - це основні напрямки її діяльності, які відображають сутність та соціальне призначення держави.
Внутрішні - такі напрямки і сторони її діяльності, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших сторін життя громадського суспільства (економічна, культурно-виховна; охорони і захисту всіх форм власності; соціального обслуговування населення; екологічна; охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина).
Зовнішні - основні напрямки і сторони діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством в цілому (організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні та боротьба за мирне співіснування держав різного напрямку орієнтації).
Основні - найбільш загальні та важливі комплексні напрямки її діяльності по здійсненню стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період.
Неосновні - напрямки діяльності держави по здійсненню конкретних завдань в другорядних сферах суспільного життя.
Постійні - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.
Тимчасові - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.
Формиздійсненняфункційдержавицеспеціальніспособидіяльності,задопомогоюякихреалізуютьсядержавніфункції.Заправовиминаслідкаминазваніформи поділяються на правові і не правові(організаційні).
Методи здійснення функцій держави - це засоби, способи і прийоми, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави по реалізації її функцій (примус, переконання, заохочення).
Форма держави - порядок організації і функціонування державної влади відносно форми правління, форми територіального устрою, форми державно-правового режиму.
Форма правління - організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення і діяльності, компетенцію і взаємозв'язок її органів, а також кількісну і якісну міру участі населення в здійсненні верховної державної влади.
Республіка - форма правління, де верховна влада в державі здійснюється колегіальним виборним органом. Розрізняють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах вищих органів влади формально належить лише вищим верствам населення; демократична республіка-право участі у виборах вищих органів влади належить всьому населенню країни, що досягло визначеного віку.
Президентська республіка :
а) президент обирається або всенародне, або за особливою процедурою; б) президент є главою держави і здійснює виконавчу владу;
в)законодавчавладаналежитьпредставницькомуоргану (парламенту), а президент має право вето;
г) президент формує уряд.
Парламентська республіка:
а) президент обирається парламентом;
б) уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті;
в) уряд підзвітний парламентові;
г)парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.
Змішана форма правління - такий різновид форми правління, в якому поєднуються ознаки різних форм.
Монархія - форма правління, при якій верховна влада в державі повністю або частково здійснюється одною особою, що належить до правлячої царської династії (фараон, король, шах, цар, імператор і т.і.).
Абсолютна - вся державна влада в руках монарха за повної відсутності будь-яких представницьких установ.
Обмежена (конституційна) різновид монархічної форми правління, при якій влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Розрізняють парламентарну та дуалістичну.
Форми територіального устрою - національно-територіальна і адміністративно-територіальна організація державної влади, яка характеризує співвідношення частин держави і її органів між собою і з державою в цілому.
