60. Удосконалення форм і методів навчання у внз

Основні напрями удосконалення підготовки фахівців у ВНЗ поділяють на групи: 1) фінансового та нефінансового спрямування;

2) теоретичного та практичного плану.

Фінансові напрями потребують значного залучення грошових ресурсів для їх реалізації та впровадження у навчальний процес (закупівля комп‘ютерів та іншої оргтехніки, навчально-методичної літератури тощо), а також фінансової підтримки з боку держави в контексті підвищення мотивації студентів (виплата стипендій, державних премій, надання грантів, нагород для найталановитіших студентів) або інших зацікавлених осіб (наприклад, інвесторів, великих корпорацій, що вкладають кошти у підготовку фахівців, які в подальшому будуть залучені для роботи у їхніх структурах).

Нефінансові напрями полягають в активізації навчального процесу самими студентами та науково-педагогічним персоналом шляхом впровадження нових форм, методів, заходів проведення занять (в тому числі нетрадиційних), наприклад, проведення їх у формі обговорень, дискусій, дебатів, ділових ігор тощо.

Теоретичні напрями удосконалення навчального процесу підготовки фахівців у ВНЗ передбачають наповнення стандартних форм занять цікавими фактами, статистикою, прикладами діяльності реальних організацій.

Практичні напрями передбачають реалізацію теоретичних знань на практичній діяльності підприємств, реальних управлінських ситуаціях тощо. До методів теоретичного плану віднесемо такі:

– застосування мультимедійних проекторів для проведення лекційних занять, що сприятиме більшій наочності викладеного матеріалу (особливо доцільно використовувати для пояснень певних структур, класифікацій тощо);

– використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, що обумовлено активним зростання ролі інформатизації на всіх рівнях управління організацією; – наповнення навчального матеріалу цікавими та актуальними для студентів фактами у контексті досліджуваної теми;

– підготовка студентами доповідей на цікаві та обрані ними теми з наведенням прикладів роботи реальних вітчизняних та зарубіжних підприємств чи підтвердженням розповіді статистичними даними;

– проведення пар у формі ділових ігор.

– заохочення студентів до обговорень, дискусій, проведення дебатів, що сприятиме вмінню працювати в команді та розвитку комунікативних вмінь, що особливо важливо для майбутніх спеціалістів;

– розробка та впровадження ефективної системи стимулювання роботи студентів. До напрямів практичного плану належать:

– залучення студентів до проходження педагогічної практики щорічно.

– запрошення на лекційні, семінарські чи практичні заняття фахівців певної галузі, які особисто розповідатимуть та відповідатимуть на питання щодо їхньої роботи.

61. Соціалізація молоді як провідна функція школи, її особливості в сучасному світі

Соціалізація молоді є одночасно об'єктивним законом й умовою виживання людського суспільства та його розвитку, суттєвою частиною культури народу. Вона передбачає як стихійні, так і спеціально організовані процеси передачі дітям і молоді та засвоєння ними накопичених суспільством знань й умінь, норм поведінки й цінностей, вірувань й ідеалів, переважаючих у суспільстві життєвих орієнтацій та установок.

Отже, соціалізація підростаючих поколінь є однією з провідних функцій школи. Проте в сьогоденні виконання цієї функції проходить у складних і суперечливих умовах, які значно актуалізують різноаспектні питання виховання. Передусім до них слід віднести цивілізаційну кризу, зумовлену невідповідністю між темпами розвитку матеріальної та духовної культури (особливо характерну для США, країн Західної Європи); зростання кількості як великих, так і малих військових конфліктів на Землі, (після Другої світової війни у світі виникло більш ніж 150 конфліктів), в останні роки поширились терористичні акти; зміна статусу найбільш традиційного соціального інституту – сім'ї, яка століттями відповідала за повноцінне відтворення особистості (велика кількість неповних сімей, збіднення виховної ролі сім'ї); комерціалізація засобів масової інформації (абсолютна безконтрольність над масовими сценами насилля на телеекрані, відсутність будь-якого табу, демонстрація способів фізичного знищення людей тощо); екологічні катаклізми. Як пишуть дослідники цих проблем, матеріальне піднялось над духовним, що у свою чергу спричинило дегуманізацію людського суспільства. Її найбільш прозорими проявами є знеособленість людей, їх індивідуалізм, посилення напруженості, стресів, конфліктності, зростання вандалізму, жорстокості, злочинності, наркоманії, алкоголізму, самогубств. На жаль, в останні десятиліття значно збільшилась кількість малолітніх злочинців, дитячий суїцид.

Певні прогалини у вихованні призвели до песимістичних настроїв серед молоді, зниження її етичного та морального рівня, збільшення кількості наркоманів, алкоголіків і правопорушників. Виходячи з цього, в центрі уваги педагогічних і громадських кіл провідних країн світу стає проблема демократизації суспільства взагалі, створення демократичної системи вищої освіти, яка передбачає її доступність, послідовність, автономію навчальних закладів, організацію навчального процесу, спрямованого на індивідуальний розвиток особистості.