- •Запитання до екзамену
- •Предмет і завдання порівняльної педагогіки на сучасному етапі.
- •Методи порівняльно-педагогічних досліджень.
- •Місце порівняльної педагогіки в системі педагогічних наук.
- •Основні етапи становлення та розвитку порівняльної педагогіки як самостійної галузі наукових знань.
- •Внесок українських педагогів (с.Ананьїн, а.Готалов-Готліб, г.Гринько, я.Мамонтов, о.Музиченко, с.Русова) в розробку наукових засад порівняльної педагогіки.
- •Загальна характеристика умов розвитку школи і педагогічної думки в країнах Заходу в 1-й пол. Хх ст.
- •Основні причини виникнення та функціонування альтернативних шкіл.
- •Етапи розвитку експериментальних шкіл у мережах світового освітнього простору.
- •Проаналізувати особливості методичної системи м.Монтессорі.
- •Нові форми та методи навчальної діяльності у техніці с.Френе
- •Сутність експериментальної педагогіки та педології (порівняльний аналіз).
- •Зміст педагогічної системи е.Меймана та в.Лая .
- •Особливості форм і методів навчання в практиці прогресивістських шкіл.
- •Софія Русова про інновації в системі дошкільного виховання .
- •Проаналізувати принципи побудови та методичну систему школи д.Дьюї, Дальтон-школи.?
- •Освітні ідеї р.Штайнера, особливості змісту, форм і методів освіти у вальдорфській школі.
- •Сутність глобалізації та її вплив на розвиток освіти
- •Світовий освітній простір
- •Розв’язання проблем економічної ефективності освіти
- •Сучасний характер соціального попиту на освіту
- •Охарактеризуйте особливості екологічного виховання у різних країнах .
- •21. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •24. Особливості управління централізованою та децентралізованою системами освіти
- •26.Загальна х-ка структур с-м повідних країн світу
- •28. Спільні та відмінні риси структури сер освіти.
- •34 Навчання обдарованих.
- •33 Компенсуюче навчання
- •36 Безперервна освіта
- •37 Дошкільна освіта
- •39. Реформування с-ми сер освіти
- •49. Освітня система в Китайській Народній Республіці складається з таких складових:
- •60. Удосконалення форм і методів навчання у внз
- •61. Соціалізація молоді як провідна функція школи, її особливості в сучасному світі
- •62. Напрями діяльності міжнародного співтовариства в пошуках виходу з глобальної гуманітарної кризи
- •63. Форми і методи соціалізуючого впливу школи
- •64. Самоврядування як засіб соціалізації особистості
- •65. Вивчення іноземних мов як одна з умов соціалізації
- •66. Нові концепції громадянського виховання в головних країнах заходу
- •67. Характеристика провідних підходів до організації системи громадянського виховання в школах країн світу
- •69. Міжнародний проект юнеско з громадянського виховання
- •70. Досвід організації профорієнтації та профотбору в педагогічній освіті України та інших країн світу. Сучасні парадигми сучасної освіти.
- •71. Система освіти у сша
- •72. Розкрийте основні глобальні проблеми виховання сучасної учнівської молоді
- •73. Характеристика концепції виховання демократичної громадянськості, розробленої експертами Ради Європи (рє)
73. Характеристика концепції виховання демократичної громадянськості, розробленої експертами Ради Європи (рє)
Провідним завданням у соціально-педагогічній діяльності школи визнається формування громадянськості як інтегруючої ціннісної орієнтації, яка визначає ставлення особистості до рідного народу, регіону проживання, з яким єднає спільна історія, до всієї планети - спільної колиски людства. Таким чином, виникає проблема одночасного процесу виховання не тільки громадянина країни проживання, а й певної регіональної спільності (наприклад, громадянина Європи) та громадянина світу. Така інтегрованість пояснюється необхідністю, з одного боку, засвоєння духовних та інтелектуальних цінностей не тільки сусідніх народів, а й усього світу, а з іншого, необхідністю творення власних національних цінностей у рамках рідної культури, оскільки орієнтація лише на запозичення чужого призводить до втрати власного творчого потенціалу.
Незважаючи на своєрідність змісту та самого процесу формування громадянина кожної європейської держави, експерти Ради Європи дійшли висновку що у змісті і формах цих процесів дуже багато спільного. Це створює умови для формування європейської громадянськості. Насамперед, така спільність стосується знань, цінностей та практичних навичок. До знань, необхідних для життя в єдиній Європі, віднесені відомості про: функціонування демократії та її інститутів; політичні, юридичні, фінансові аспекти життя держави, регіону; громадянські права, свободи та обов'язки у визначенні державних і міжнародних документів; розуміння поняття "демократичне громадянство" у суспільстві, в якому живуть громадяни; європейський (міжнародний) контекст демократичного громадянства. Найважливішими спільними цінностями громадянського виховання, що визначені філософією прав людини, стали: рівноцінність кожного людського життя, повага до себе та інших, свобода, солідарність, етнічна, расова, політична, культурна та релігійна толерантність, взаєморозуміння, громадянська мужність. Кожному громадянину Європи необхідно формувати навички для того щоб розв'язувати конфлікти в неагресивній манері, аргументувати та захищати власну точку зору, інтерпретувати аргументи іншого, розуміти та сприймати відмінні погляди, робити вибір і піддавати моральному аналізу альтернативні позиції, нести спільну відповідальність, розвивати конструктивні стосунки з іншими людьми, вміти критично осмислювати і порівнювати позиції та істини.
На основі спільних цінностей радою культурного співробітництва Ради Європи розроблений Кодекс виховних цінностей, схвалений як рекомендації в умовах мультикультурного суспільства. Кодекс визначає основні ціннісні аспекти громадянського виховання, які стосуються: ставлення до себе, взаємин з іншими людьми, ставлення до суспільства, до навколишнього середовища. У ставленні до себе кодекс визнає цінність кожної особистості як унікальну сутність, яка є важливою для людства сама по собі й має потенціал духовного, морального, інтелектуального та фізичного розвитку. На основі цієї цінності визначаються такі принципи дії особистості: прагнути пізнати власний характер, його сильні та слабкі сторони; розвивати почуття самоцінності; прагнути зрозуміти сенс життя, своє призначення, замислюватися як його прожити; прагнути жити згідно з загальноприйнятими моральними нормами; з відповідальністю використовувати свої права і привілеї; набувати знань і мудрості через життя; нести відповідальність за своє життя в рамках своїх можливостей.
Керуючись цими цінностями у наших взаєминах, ми повинні: поважати гідність усіх людей; давати зрозуміти іншим, що їх цінують; заслуговувати лояльність, довіру, щирість; співпрацювати з іншими; підтримувати інших; поважати довіру, життя, приватність, власність інших; намагатися розв'язати проблеми мирним шляхом.
У ставленні до суспільства цінується: правда, права людини, закон, справедливість і колективні зусилля для спільного блага, сім'я як джерело любові й підтримки для всіх її членів, як основа суспільства, в якому люди турбуються одне про одного. Зважаючи на ці цінності особистості, необхідно розуміти свої громадянські обов'язки, бути готовими протистояти цінностям чи діям, що можуть зашкодити для окремих осіб чи всього суспільства; підтримувати сім'ю у вихованні дітей; допомагати людям у розумінні закону та його дії; підкорятися закону і сприяти виконанню його іншими; приймати різноманітність і поважати право інших людей на релігійну й культурну своєрідність; підтримувати людей, які самостійно не можуть вести гідний спосіб життя; сприяти демократії; робити правду та єдність пріоритетами громадського життя.
У ставленні до навколишнього середовища основні цінності: світ природи як вмістилище дива і джерело натхнення; визнання за обов'язок збереження навколишнього середовища у належному стані для прийдешніх поколінь. Згідно з цими цінностями визначено такі принципи дії: зберігати скрізь, де можливо, збалансованість і різноманіття в природі; виправдовувати розвиток лише за умови збереження навколишнього середовища; відновлювати природне середовище, зруйноване людиною; зберігати, де можливо, красу природи; усвідомлювати місце людини у світі.
Україні, яка мріє увійти повноправним членом у сім'ю європейських народів, соціалізуючий вплив освітніх закладів уже зараз доцільно спрямовувати в русло вимог розробленого радою культурного співробітництва Ради Європи Кодексу виховних цінностей.
