71. Система освіти у сша

У початковій школі США учні навчаються 6 або 8 років, що дає елементарні навички і знання, виробляє свідоме ставлення до навчання.

У 60-х роках виникли школи на зразок проміжних, або Молодші середні школи. Основне завдання цих шкіл – допомогти пов'язати початковий і середній ступені школи (5-8 класи).

Середня школа багатоваріантна за реалізованими у ній схемами і типами загальноосвітньої підготовки.

Програма середньої школи містить близько 200 різних курсів, складених з урахуванням різних варіантів вивчення предметів. У багатьох середніх школах діють програми, які передбачають поєднання роботи з навчанням.

Для оцінювання якості середньої освіти у США використовують такі показники:

• кількість тих, хто закінчив середню школу (на початку 90-х років XX ст. – 75-77 осіб зі 100);

• рівень здобутих знань (визначається за допомогою тестів шкільної обдарованості).

Сучасна шкільна система США розвивається під знаком шести стратегічних цілей у сфері освіти:

• усі діти країни, вступаючи до школи, повинні вміти читати;

• число тих, хто успішно закінчив повну середню школу, має зрости до 90 %;

• американські школярі повинні складати іспити в 4, 8 та 12 класах і виявляти компетентність із престижних предметів – англійської мови, математики, природознавства, історії та географії. Кожна середня школа має гарантувати випускникам підготовку, достатню для продовження освіти або продуктивної роботи в сучасній економіці.

• американські школярі мають посісти перше місце у світі за рівнем знань із природничо-наукових предметів і математики.

• дорослі повинні здобути такі знання, які сприяли б розумінню світової економіки, виконанню своїх цивільних обов'язків і реалізації своїх прав;

• усі школи країни мають бути вільними від наркотиків і насильства; у них має утвердитися атмосфера дисциплінованості і доброзичливості.

Традиційні академічні предмети доповнені такими обов'язковими курсами:

• англійська мова – загальним вступом у світову літературу тощо;

• суспільствознавство (історія, географія, цивільне право) – історією західної цивілізації, історією Америки, американської демократії;

• математика – основами диференціального та інтегрального числення тощо;

• природознавство (фізика, астрономія, геологія, хімія, біологія) – основами квантової механіки, електродинаміки, принципами технології (технічного проектування і конструювання).

Удосконалюються курси іноземної мови (ставиться завдання досягнення практичного білінгвізму), фізичної культури і здоров'я, мистецтва.

Починаючи з 10 класу, на вибір учнів ця програма доповнюється додатковими предметами, необхідними для подальшої освіти, рішення щодо якої вони приймають іще до початку 10 класу.

72. Розкрийте основні глобальні проблеми виховання сучасної учнівської молоді

Економічна та соціальна криза наприкінці XX ст. ускладнила функціонування як загальнотеоретичної, так і галузевої соціології. За відсутності фінансування майже не проводяться масштабні дослідження, які б могли з'ясувати молодіжні проблеми в умовах трансформації політичної, соціально-економічної систем. Значно скоротилась кількість дослідних центрів, проблемних лабораторій з вивчення сучасної молоді.

Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:

низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків;

шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);

низька народжуваність - вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;

матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;

поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);

втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.

Постійно скорочується питома вага молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.

До числа особливо тривожних тенденцій у молодіжному середовищі відноситься відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненими країнами; прискорення падіння престижу загальної і професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність із низьким рівнем освіти і не маючої бажання продовжувати навчання; орієнтація багатьох ланок освіти на "потокове" відтворення робітників, службовців і спеціалістів без урахування вимог споживачів; непідготовленість кадрів вищої, професійної і середньої школи до роботи в нових умовах; відставання матеріально-технічної бази всіх рівнів від нормативних вимог; зниження інтелектуального рівня аспірантського корпуса - майбутнього української науки, відтік обдарованих юнаків і дівчат із багатьох вузів і з країни.

Молоде покоління здебільшого виявилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнація традиційних форм соціалізації, заснованої на соціальній обумовленості життєвого шляху, з одного боку, підвищило особисту відповідальність молодих людей за свою долю, поставивши їх перед необхідністю вибору, з іншого боку - виявило неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями й інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

На жаль, існуючі економічні і соціальні програми практично не враховують специфічну соціальну позицію молодого покоління в процесі суспільного розвитку. У зв'язку з цим необхідно підсилити увагу до соціальних проблем молоді, визначенню засобів, форм, методів і критеріїв роботи з молодим поколінням. Соціальна незахищенність, нестача уваги суспільства визначає цю соціальну групу як дестабілізуючу суспільну силу, а в це ж час на молоді лежить відповідальність за майбутнє країни.

Вирішення цих проблем потребує розробки і втілення у соціальну практику державної молодіжної політики, яка повинна бути зорієнтована на створення нової системи професійної підготовки молоді з урахуванням тенденцій сучасного соціально-економічного буття, потреб ринку праці, подолання відчуження молоді від політичних та суспільних процесів.