- •Запитання до екзамену
- •Предмет і завдання порівняльної педагогіки на сучасному етапі.
- •Методи порівняльно-педагогічних досліджень.
- •Місце порівняльної педагогіки в системі педагогічних наук.
- •Основні етапи становлення та розвитку порівняльної педагогіки як самостійної галузі наукових знань.
- •Внесок українських педагогів (с.Ананьїн, а.Готалов-Готліб, г.Гринько, я.Мамонтов, о.Музиченко, с.Русова) в розробку наукових засад порівняльної педагогіки.
- •Загальна характеристика умов розвитку школи і педагогічної думки в країнах Заходу в 1-й пол. Хх ст.
- •Основні причини виникнення та функціонування альтернативних шкіл.
- •Етапи розвитку експериментальних шкіл у мережах світового освітнього простору.
- •Проаналізувати особливості методичної системи м.Монтессорі.
- •Нові форми та методи навчальної діяльності у техніці с.Френе
- •Сутність експериментальної педагогіки та педології (порівняльний аналіз).
- •Зміст педагогічної системи е.Меймана та в.Лая .
- •Особливості форм і методів навчання в практиці прогресивістських шкіл.
- •Софія Русова про інновації в системі дошкільного виховання .
- •Проаналізувати принципи побудови та методичну систему школи д.Дьюї, Дальтон-школи.?
- •Освітні ідеї р.Штайнера, особливості змісту, форм і методів освіти у вальдорфській школі.
- •Сутність глобалізації та її вплив на розвиток освіти
- •Світовий освітній простір
- •Розв’язання проблем економічної ефективності освіти
- •Сучасний характер соціального попиту на освіту
- •Охарактеризуйте особливості екологічного виховання у різних країнах .
- •21. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •24. Особливості управління централізованою та децентралізованою системами освіти
- •26.Загальна х-ка структур с-м повідних країн світу
- •28. Спільні та відмінні риси структури сер освіти.
- •34 Навчання обдарованих.
- •33 Компенсуюче навчання
- •36 Безперервна освіта
- •37 Дошкільна освіта
- •39. Реформування с-ми сер освіти
- •49. Освітня система в Китайській Народній Республіці складається з таких складових:
- •60. Удосконалення форм і методів навчання у внз
- •61. Соціалізація молоді як провідна функція школи, її особливості в сучасному світі
- •62. Напрями діяльності міжнародного співтовариства в пошуках виходу з глобальної гуманітарної кризи
- •63. Форми і методи соціалізуючого впливу школи
- •64. Самоврядування як засіб соціалізації особистості
- •65. Вивчення іноземних мов як одна з умов соціалізації
- •66. Нові концепції громадянського виховання в головних країнах заходу
- •67. Характеристика провідних підходів до організації системи громадянського виховання в школах країн світу
- •69. Міжнародний проект юнеско з громадянського виховання
- •70. Досвід організації профорієнтації та профотбору в педагогічній освіті України та інших країн світу. Сучасні парадигми сучасної освіти.
- •71. Система освіти у сша
- •72. Розкрийте основні глобальні проблеми виховання сучасної учнівської молоді
- •73. Характеристика концепції виховання демократичної громадянськості, розробленої експертами Ради Європи (рє)
66. Нові концепції громадянського виховання в головних країнах заходу
Громадянське виховання - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне, юридичне дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними. Громадянське виховання об’єднує в собі суспільну й приватну сфери. Це фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядно-психологічна характеристика особистості, що має культурологічні засади.
В педагогічному плані громадянськість містить в собі знання, переживання й вчинки. Ці складові знаходяться в певних зв’язках й взаємодії при переважанні на певних етапах розвитку індивіда емоційного компоненту, формування почуттєвої сфери.
Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта – навчання спрямоване на формування знань про права і обов’язки людини. Громадянська освіта тісно пов’язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості у суспільній сфері.
У процесі громадянського виховання освітня складова доповнюється вихованням в дусі громадянськості. Це поняття об’єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності.
У більшості країн сучасного світу школа посідає провідне місце у підготовці молодого покоління до життя. В школі здійснюється цілеспрямований педагогічний процес, який є керованим. Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту виховання патріотизму в учнівської молоді надається учителю, його професійній готовності та переконанню в необхідності його здійснення, духовному і моральному самопочуттю, в якому виявляються любов і щирість ставлення до батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням відповідної якості. школа несе моральну відповідальність за розвиток громадянської культури й відповідальність учнів. Виховання патріотичних і громадянських якостей учнівської молоді в середніх школах країн Заходу відбувається в процесі різних форм навчальної роботи, яка поділяється на формальну і неформальну. Перша передбачає організацію і здійснення навчально-виховного процесу в межах офіційно відведеного часу та затвердженого адміністрацією школи розкладу занять з фіксованим набором навчальних дисциплін – формальна освіта. Неформальна освіта в межах школи пов’язується з позакласною діяльністю учнів (участь у різноманітних гуртках, клубах, студіях, ансамблях, заходах, що проводяться школою у позаурочний час, тощо).
Центром громадянської освіти і виховання відповідно до Національних стандартів з громадянської освіти, виховання і управління було розроблено й запропоновано для використання значну кількість програм саме з цього напрямку. Наприклад, для американської молоді розроблено такі програми: “Ми, народ. Гмадянин і Конституція”, “Проект ‘Громадянин”, “Компанія з впровадження громадянської освіти”, “Громадяни, не спостерігачі”, “Основи демократії”.
