Питання для перевірки знань:

1. Які методи використовуються для обрахунку ВВП?

2. У яких випадках ВВП перевищуватиме ВНП і навпаки?

3. Чому в СНР використовується ринкова вартість товарів кінцевого споживання?

Тема 12. Інфляція та безробіття як прояви макроекономічної нестабільності

1. Зайнятість та причини виникнення безробіття.

2. Види безробіття та його вимірювання.

3. Соціально-економічні наслідки безробіття.

4. Державне регулювання зайнятості.

5. Інфляція: сутність, причини виникнення та види.

6. Соціально-економічні наслідки інфляції.

7. Антиінфляційна політика держави.

1. Зайнятість та причини виникнення безробіття

Зайнятість населення – діяльність людей, пов’язана із задоволенням індивідуальних, колективних чи суспільних потреб, що не заборонена законом, і, як правило, забезпечує отримання доходу. До незайнятого населення належать економічно неактивне населення та безробітні (рис. 1).

Рис. 1. Структура економічно активного й неактивного населення

Економічно активне населення – це частина працездатного населення, яка пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і послуг. До нього належать зайняті та безробітні, що складають робочу силу суспільства (трудові ресурси).

Поняття «економічно активне населення» відрізняється від «працездатного населення». Працездатне населення – населення працездатного віку, встановленого відповідно до законодавства. Частина працездатного населення може не бажати працювати й не шукатиме роботу, поповнюючи у такий спосіб групу економічно неактивного населення.

До зайнятого населення належать люди, що забезпечені роботою, працюють неповний робочий день чи тимчасово не працюють через хворобу, декрет чи відпустку.

Безробітні – це непрацюючі працездатні громадяни працездатного віку, які зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що активно шукають роботу, готові та здатні приступити до неї в будь-який момент. Люди, які втратили віру у пошук роботи чи з власного бажання не бажають працювати відносять до категорії осіб, що вибули зі складу робочої сили.

Безробіття – соціально-економічне явище, пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї; незайнятість певної частини економічно активного населення (трудових ресурсів)

Рівень безробіття обраховується за формулою:

(1)

де u – рівень безробіття, U – чисельність безробітних, R – чисельність робочої сили.

До причин безробіття належать:

1) перенаселення;

2) скорочення сукупного попиту (зокрема, зменшення споживчих і інвестиційних витрат), бо це призводить до зменшення обсягів виробництва і скорочення працівників на підприємствах;

3) зменшення сукупної пропозиції (наприклад, через збільшення оподаткування чи подорожчання ресурсів тощо), що примушує фірми економити й зменшувати чисельність робочої сили;

4) наявність соціального страхування, оскільки це дозволяє безробітному довший час шукати місце роботи;

5) слабка інерційність ринку, оскільки здатність пристосуватися до вимог ринку благ здійснюється з певним запізненням, що посилює розбалансування між попитом і пропозицією. Наприклад, ринок уже достатньо забезпечений юристами, проте усвідомлення цього та прийняття відповідних законодавчих змін у системі державних замовлень в освіті вимагатиме певного часу;

6) структурні зміни в економіці;

7) нерівномірність розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

8) швидкі темпи НТР, оскільки впровадження технологічних інновацій заміняє використання робочої сили на підприємствах тощо.