Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка Матвійчук посібник.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
901 Кб
Скачать
☆

2. Види безробіття

Існує два види безробіття: вимушене і добровільне.

Добровільне безробіття пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, утриматись від про­позиції праці за неприйнятних для неї умов.

Вимушене безробіття не пов'язане з вільним волевиявлен­ням особи, яка входить до складу робочої сили, а зумовлене чин­никами, що перебувають поза її вибором.

Добровільне та вимушене безробіття проявляються у відпо­відних формах:

1) фрикційне безробіття – форма безробіття, пов’язана з об’єктивно необхідним рухом робочої сили через невдоволення рівнем заробітної плати, зміну місця проживання, первинний пошук роботи тощо. Наприклад, працівника не влаштовує психологічний клімат на роботі та відсутність можливостей для кар’єрного росту. Він добробільно звільняється і займається пошуком нового місця роботи. Характерними рисами фрикційного безробіття є те, що: 1) воно є добровільним і короткотривалим, 2) люди вже володіють навиками, які потрібні на ринку праці.

2) структурне безробіття зумовлене змінами у структурі по­питу на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Наприклад, використання комп’ютерів витіснило друкарські машинки, а відповідно спричинило необхідність перекваліфікації друкарок, які залишилися без роботи. У такий спосіб до структурного також належать технологічне (коли техніка витісняє робочу силу) і конверсійне (коли відмирає галузь економіки). Особливість структурного безробіття полягає в тому, що воно є вимушеним і тривалішим за фрикційне та вимагає удосконалення чи набуття навичок, необхідних на ринку праці.

3) циклічне безробіття – це відхилення фактичного безробіт­тя від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбуваєть­ся падіння обсягів національного виробництва нижче потенцій­ного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце зростання економі­ки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фак­тичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.

Крім того, в економічній літературі також розрізняють: сезонне безробіття, пов’язане з сезонним характером робіт (наприклад, у сільському господарстві), приховане безробіття (коли людина без реєстрації у службі зайнятості самостійно займається пошуком роботи), відкрите безробіття (зареєстрована й активно шукає роботу).

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття, величина якого становить 5-6 %.

Віднесення фрикційного безробіття до природного не викли­кає сумніву, оскільки воно є добровільним. Щодо структурного безробіття, яке є вимушеним, дехто з уче­них не визнає його природним. І все ж вагомим аргументом на користь зарахування структурного безробіття до природного є те, що зміна структури виробництва зумовлюється зміною су­спільних потреб, що, безумовно, відповідає природі економіч­ної людини.

Поняття природного безробіття запропонували монетаристи на чолі з М. Фрідменом для позначення такого рівня безробіття, повне подолання якого в економічній системі неможливе. Водночас сума фрикційного, структурного та циклічного рівнів безробіття називається фактичним рівнем безробіття.

Загалом економіка прагне досягнути потенційного рівня, що можливо лише за умов повної зайнятості. Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Вона визначається як природний рівень безробіття, якому і відповідає потенційний рівень ВВП.