5. Інфляція: сутність, причини виникнення та види

Інфляція — це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впли­ває на всі сторони життя суспільства.

Інфляція – стійка тенденція до підвищення загального рівня цін внаслідок незабезпеченості частини грошової маси економічними благами. Характеризується зменшенням купівельної платоспроможності грошей та підвищенням грошової вартості життя.

Інше визначення інфляції — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція характеризується темпом зростання та рівнем цін. Темпи інфляції  - середньорічне збільшення загального рівня цін у відсотках. Темп інфляції вимірюється як:

(2)

де π – темп інфляції, Р₁ – індекс цін у поточному році, Р₀ – індекс цін у базовому році.

Рівень інфляції визначається за формулою:

(3)

Індекс цін - це показник, що характеризує зміну цін за певний період часу. Розрізняють індивідуальний (однотоварний) і загальний (або груповий) індекси. Індивідуальний індекс цін (Іц.) обчислюється як відношення ціни конкретного товару звітного періоду до ціни у базисному періоді:

Причини виникнення інфляції поділяються на:  монетарні;  немонетарні, через збурення сукупного попиту, через скорочення сукупної пропозиції.

Монетарна причина виникнення інфляції пов’язана з рівнянням Фішера:

M*V = P*Y. Інфляція виникатиме тоді, коли темп приросту номінальної грошової маси (M) буде більшим, ніж темп приросту реального доходу (P*Y) при незмінній швидкості обертання грошей. Така інфляція спричиняється банківською системою, яка послабила контроль за кількістю грошей. Наприклад, з метою покриття бюджетного дефіциту держава здійснила емісію грошей, непідкріплених товароборотом, і, як результат, підвищення цін.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту, коли надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропо­зиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зрос­тання попиту.

Серед немонетарних причин, що зумовлюють збурення сукупного попиту та стимулюють розгортання інфляційних процесів (інфляції попиту):

1) зростання обсягу державних закупівель;

2) збільшення попиту на ресурси в умовах майже 100 % завантаження виробничих потужностей;

3) зростання заробітної плати й купівельної спроможності споживачів внаслідок узгодженої взаємодії профспілок, а не зростання виробництва.

Інфляція пропозиції (витрат) — це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції. Основні причини зменшення сукупної пропозиції, що спричиняють розвиток інфляції пропозиції:

1) перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці;

2) зростання цін на ресурси, енергоносії;

3) монопольна практика ціноутворення;

4) значне зростання дефіциту державного бюджету і держав­ного боргу, зумовлених непродуктивними державними витра­тами;

5) збільшення податкового тягаря на товаровиробників.

Збурення сукупного попиту чи сукупної пропозиції можуть також викликати природні фактори (стихійне лихо, епідемія), технологічні аварії, політичні (війни, мілітаризація економіки), інфляційні очікування людей, вплив зовнішніх факторів унаслідок відкритості економіки (зокрема, підвищення світових цін на нафту) тощо.

На підставі цього розрізняють різні види інфляції (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація інфляції

Критерій	Види інфляції	Характеристика
Відповідно до причини виникнення	інфляція попиту	сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому зростають ціни, щоб врівноважити попит і пропозицію
	інфляція пропозиції (інфляція витрат)	виникає через зростання витрат виробництва
За темпами зростання цін	повзуча	до 5 % зростання загального рівня цін у рік
	помірна	до 10 % на рік
	галопуюча	11- 200 % на рік
	гіперінфляція	ціни зростають на 1-2 % щодня та понад 200% на рік, часто сягаючи 1000 % і більше
За формою прояву	відкрита	проявляється через зростання цін
	прихована	проявляється через дефіцит товарів у зв’язку з адміністративним контролем за ціноутворенням
За пропорційністю зростання цін	збалансована	характеризується рівномірним зростанням відносних цін на різні групи товарів
	незбалансована	полягає у нерівномірному підвищенні вартості різних груп товарів
За очікуванням та ступенем впливу на реальні доходи	очікувана	прогнозована інфляція, що дозволяє частково захистити свої реальні доходи від знецінення
	неочікувана	непередбачувана, що найбільше знецінює доходи економічних суб’єктів
За місцем виникнення	внутрішня (експортована)	спричинена процесами всередині економічної системи
	зовнішня (імпортована)	зумовлена зовнішніми імпульсами.

Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 50, 100 або 200 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспіль­ного нагромадження, поширюється відплив капіталу з вироб­ничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економіч­ної рівноваги.

Відповідно до темпів зростання цін на товари й послуги найнебезпечнішою є гіперінфляція, яку не здатна контролювати держава через втрату довіри населення до власної грошової одиниці.