- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Методологія та завдання кримінології
- •3.Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •4. Кримінологія в системі соціальних та юридичних наук.
- •5. Поняття, ознаки та властивості злочинності.
- •7. Злочинність як соціальний феномен. Вплив злочинності на суспільство. Функції злочинності
- •8. Коефіцієнт (індекс) злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •9. Географія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •10. Кримінологічна характеристика злочинності у сучасної Україні (1991-2016 р.Р.).
- •11. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.
- •12. Культурологічні фактори злочинності. Кримінологічна субкультура та її вплив на суспільство
- •13. Рівень злочинності в Україні. Характеристика показників злочинності в Україні.
- •14. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: стан, динаміка, структура, закономірності її розповсюдження.
- •15. Показники злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •16. Кримінально-правова характеристика особи злочинця.
- •17. Морально-психологічні особливості осіб, які вчиняють злочини
- •18. Дискусія про співвідношення природного та соціального у структурі особи злочинця
- •19. Типологія осіб, які вчинили злочини, її практичне значення.
- •20. Поняття та кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •21. Концепція механізму злочинної поведінки.
- •23. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •24. Спрямованість особистості, психологічні та соціальні установки у механізмі злочинної поведінки.
- •25. Соціалізація та її роль у формуванні особи, яка вчинила злочин.
- •26. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності (загальна характеристика)
- •28. Економічний детермінізм в концепціях пояснення злочинності. Критична кримінологія.
- •29. Теорія стигматизації в кримінології.
- •30. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •31. Соціологічні концепції пояснення злочинності: загальна характеристика.
- •32. Біопсихіатричні та психологічні концепції пояснення злочинної поведінки
- •33. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •34. Теорії аномії та соціальної дезорганізації в кримінології
- •2) К началу двадцатого века получило развитие социологическое направление в криминологии.
- •35. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.
- •36. Поняття та класифікація криміногенних факторів.
- •37. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •38. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •39. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргіналізація).
- •40. Мотивація та потреби в механізмі злочинної поведінки.
- •41. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •42. Методика кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •43. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях та практиці попередження злочинності.
- •44. Статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.
- •45. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •46. Вибіркове дослідження у кримінології. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •48. Інтерв’ю та анкетне опитування в кримінологічних дослідженнях.
- •49. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •50. Теоретичне та практичне значення кримінологічного планування.
- •51. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •52. Поняття структури та динаміки злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •53. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об’єкті та регіоні.
- •54. Спеціально-кримінологічні заходи протидії злочинності: поняття, зміст, суб’єкти.
- •55. Основні світові та регіональні тенденції змін злочинності.
- •56. Роль кримінального закону у соціальному механізмі протидії злочинності.
- •57. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика.
- •58. Основні міжнародно-правові документи у сфері боротьбі зі злочинністю.
- •59. Попередження злочинності як соціальна концепція та практична діяльність.
- •60. Кримінологічна характеристика та попередження загальнокримінальної злочинності.
- •61. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності у сфері господарської діяльності.
- •62. Кримінологічна характеристика та попередження економічної злочинності в Україні
- •2. Меры опережение преступлений в сфере экономики являются:
- •64. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •65. Вивчення та попередження рецидивної злочинності.
- •66. Вивчення та попередження професійної злочинності.
- •67. Поняття та ознаки кримінального професіоналізму.
- •68. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності.
- •69. Спеціально-кримінологічні заходи протидії організованої злочинності
- •70. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі: кримінологічна характеристика.
- •71. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •72. Виявлення та протидія корупційним проявам в органах державної влади.
- •73. Протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Система фінансового моніторингу в Україні.
- •74. Загально-соціальні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •75. Кримінологічне значення процесу соціалізації неповнолітніх злочинців.
- •76. Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •77. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні.
- •78. Основні міжнародні та національні нормативні акти в сфері попередження злочинності неповнолітніх.
- •79. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •80. Кримінологічна характеристика та протидія незаконному обігу наркотиків та наркобізнесу
- •81. Протидія діяльності організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу
- •82. Характеристика осіб злочинців, які вчиняють злочини, пов’язані з наркотиками..
- •83. Транснаціональна злочинність: поняття, кримінологічна характеристика та особливості попередження.
- •84. Правове регулювання протидії транснаціональної злочинності.
- •85. Вивчення та особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
- •86. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.
- •87. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •88. Латентна злочинність. Значення виявлення рівня латентності для попередження злочинності в Україні.
- •89. Кримінологічна віктимологія. Визначення, зміст, основні напрямки досліджень.
- •90. Кримінологічне значення класифікації жертв злочинів.
- •91. Соціально-психологічна основа формування та функціонування організованих злочинних угруповань.
- •92. Правові заході протидії тероризму.
- •93. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •94. Ресоціалізація осіб, які звільнились з місць позбавлення волі
- •95. Система суб’єктів спеціально-кримінологічної протидії злочинності в Україні.
- •96. Суб’єкти та заходи попередження транскордонної злочинності.
- •97. Діяльність правоохоронних органів у сфері протидії корисливій злочинності.
- •98. Національна поліція як суб’єкт попередженні злочинності
- •99. Адвокатура як суб’єкт попередження злочинності.
- •100. Омс как субъект предупреждения преступности.
- •101. Участие общественности в профилактике преступлений.
- •102. Дисфункції державних інститутів як кримінологічна проблема. Організаційноуправлінські фактори злочинності.
- •104. Учреждения оон по борьбе с преступностью
- •105. Предупреждение насильственных преступлений.
30. Біологічні концепції пояснення злочинності.
Основателем позитивизма в криминологии вообще и биологич¬ному направлении, в частности, является Ломброзо (1835-1909), который в 1876 напечатал свой труд "Преступный человек". Ч. Ломб¬розо во время своих наблюдений пришел к выводу, что преступное поведение причинно обусловлено, что типичного преступника можно идентифицировать по непосредственным физическими характеристи¬камы, такими, например, как скошенный лоб, вытянутые или, наоборот, неразвитые уши, массивный подбородок, морщины на лице, большие надбровные дуги, глубоко посаженные глаза и тому подобное. Он роз¬робив классификацию преступников: врожденные преступники; душевнобольные преступники; преступники по страсти, к которым относятся и политические маньяки; случайные преступники.
По Ч. Ломброзо, получалось, что одна треть осужденных -это лица, обладающие атавистическими признакам, сближающие их с дикарями или животными, вторая треть - это пограничный биологический вид, и последняя треть - это случайные правопоруш¬никы, которые в будущем больше никогда не совершат преступлений.
Теория Ч. Ломброзо не выдержала проверки временем, но ее объективный подход и научные средства положили начало применению более точных методов в криминологии. Позже он пересмотрел свою теорию и включил в причинно объяснения преступности социаль¬ний и экономический факторы и окружающую среду индивида.
Еще при жизни Ч. Ломброзо выдвинутые им теоретические по¬ложення уточнили и дополнили его ученики Е. Ферри и Р. Гарофало.
Энрико Ферри (1856-1928), который напечатал свой труд "Теория невменяемости и отрицание свободной воли", отрицал свободную волю и поддерживал теорию причинности. Е. Ферри различал три вида факторов предрасположенности к преступлениям: антропо¬логични (физическое строение тела, психическое состояние, особенности пола, возраста, семейного положения, воспитания, образования); физические (климат, особенности почвы, температуру воздуха, сезонные колебания) социальные (плотность населения, мораль, религию, состояние промисло¬вости, политическое устройство и т.п.).
Биологические причины он соединил с социальными, економич¬нимы и политическими факторами. Считал, что государство должно стать тем основным инструментом, с помощью которого можно добиться улучшения условий жизни людей.
Рафаэль Гарофало (1852-1934), ученик Ч. Ломброзо считал, что преступление - это аморальный поступок, который наносит ущерб обществу. Поддерживал психологизм в объяснении преступности. Р. Гарофало сформулировал правила адаптации и устранения тех, кто не может приспособиться к условиям социально-природной селекции, и предлагал: лишать жизни лиц, чьи преступные действия вытекают из неусуну-х психических аномалий, делающих их неспособными к жизни в обществе; частично устранять или подвергать длительному заключению тех, кто предпочитает бродячей (кочевом) образу жизни; принудительно исправлять лиц, у которых недостаточно развиты альтруистические чувства или совершивших преступление по чрезвычайного стечения обстоятельств.
Таким образом, биологическая теория преступности уже в трудах ее основателя Ломброзо стала трансформироваться в биосоциальную теорию. Еще более четко эта трансформация проявилась во взглядах учеников и соратников Ломброзо: Ферри и Гарофало, которые сохранили основные положения теории своего учителя и значительно усилили роль социальных факторов преступности. В последующие годы биологические и биосоциальные теории в криминологии получили новую интерпретацию, поэтому и получили наименование неоломброзианських. К таким теориям относятся: теория конституционального наклона к преступлению, теорию эндокринного наклона к преступлению, теорию психологического наклона к преступлению, теорию расового наклона к преступлению и др. Общее для всех этих теорий заключается в том, что они признают причиной преступления те или иные физиологические или психологические особенности индивида, делают его хотя и не обреченными, но склонными к совершению преступлений.
