- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Методологія та завдання кримінології
- •3.Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •4. Кримінологія в системі соціальних та юридичних наук.
- •5. Поняття, ознаки та властивості злочинності.
- •7. Злочинність як соціальний феномен. Вплив злочинності на суспільство. Функції злочинності
- •8. Коефіцієнт (індекс) злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •9. Географія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •10. Кримінологічна характеристика злочинності у сучасної Україні (1991-2016 р.Р.).
- •11. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.
- •12. Культурологічні фактори злочинності. Кримінологічна субкультура та її вплив на суспільство
- •13. Рівень злочинності в Україні. Характеристика показників злочинності в Україні.
- •14. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: стан, динаміка, структура, закономірності її розповсюдження.
- •15. Показники злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •16. Кримінально-правова характеристика особи злочинця.
- •17. Морально-психологічні особливості осіб, які вчиняють злочини
- •18. Дискусія про співвідношення природного та соціального у структурі особи злочинця
- •19. Типологія осіб, які вчинили злочини, її практичне значення.
- •20. Поняття та кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •21. Концепція механізму злочинної поведінки.
- •23. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •24. Спрямованість особистості, психологічні та соціальні установки у механізмі злочинної поведінки.
- •25. Соціалізація та її роль у формуванні особи, яка вчинила злочин.
- •26. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності (загальна характеристика)
- •28. Економічний детермінізм в концепціях пояснення злочинності. Критична кримінологія.
- •29. Теорія стигматизації в кримінології.
- •30. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •31. Соціологічні концепції пояснення злочинності: загальна характеристика.
- •32. Біопсихіатричні та психологічні концепції пояснення злочинної поведінки
- •33. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •34. Теорії аномії та соціальної дезорганізації в кримінології
- •2) К началу двадцатого века получило развитие социологическое направление в криминологии.
- •35. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.
- •36. Поняття та класифікація криміногенних факторів.
- •37. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •38. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •39. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргіналізація).
- •40. Мотивація та потреби в механізмі злочинної поведінки.
- •41. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •42. Методика кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •43. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях та практиці попередження злочинності.
- •44. Статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.
- •45. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •46. Вибіркове дослідження у кримінології. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •48. Інтерв’ю та анкетне опитування в кримінологічних дослідженнях.
- •49. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •50. Теоретичне та практичне значення кримінологічного планування.
- •51. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •52. Поняття структури та динаміки злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •53. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об’єкті та регіоні.
- •54. Спеціально-кримінологічні заходи протидії злочинності: поняття, зміст, суб’єкти.
- •55. Основні світові та регіональні тенденції змін злочинності.
- •56. Роль кримінального закону у соціальному механізмі протидії злочинності.
- •57. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика.
- •58. Основні міжнародно-правові документи у сфері боротьбі зі злочинністю.
- •59. Попередження злочинності як соціальна концепція та практична діяльність.
- •60. Кримінологічна характеристика та попередження загальнокримінальної злочинності.
- •61. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності у сфері господарської діяльності.
- •62. Кримінологічна характеристика та попередження економічної злочинності в Україні
- •2. Меры опережение преступлений в сфере экономики являются:
- •64. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •65. Вивчення та попередження рецидивної злочинності.
- •66. Вивчення та попередження професійної злочинності.
- •67. Поняття та ознаки кримінального професіоналізму.
- •68. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності.
- •69. Спеціально-кримінологічні заходи протидії організованої злочинності
- •70. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі: кримінологічна характеристика.
- •71. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •72. Виявлення та протидія корупційним проявам в органах державної влади.
- •73. Протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Система фінансового моніторингу в Україні.
- •74. Загально-соціальні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •75. Кримінологічне значення процесу соціалізації неповнолітніх злочинців.
- •76. Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •77. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні.
- •78. Основні міжнародні та національні нормативні акти в сфері попередження злочинності неповнолітніх.
- •79. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •80. Кримінологічна характеристика та протидія незаконному обігу наркотиків та наркобізнесу
- •81. Протидія діяльності організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу
- •82. Характеристика осіб злочинців, які вчиняють злочини, пов’язані з наркотиками..
- •83. Транснаціональна злочинність: поняття, кримінологічна характеристика та особливості попередження.
- •84. Правове регулювання протидії транснаціональної злочинності.
- •85. Вивчення та особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
- •86. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.
- •87. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •88. Латентна злочинність. Значення виявлення рівня латентності для попередження злочинності в Україні.
- •89. Кримінологічна віктимологія. Визначення, зміст, основні напрямки досліджень.
- •90. Кримінологічне значення класифікації жертв злочинів.
- •91. Соціально-психологічна основа формування та функціонування організованих злочинних угруповань.
- •92. Правові заході протидії тероризму.
- •93. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •94. Ресоціалізація осіб, які звільнились з місць позбавлення волі
- •95. Система суб’єктів спеціально-кримінологічної протидії злочинності в Україні.
- •96. Суб’єкти та заходи попередження транскордонної злочинності.
- •97. Діяльність правоохоронних органів у сфері протидії корисливій злочинності.
- •98. Національна поліція як суб’єкт попередженні злочинності
- •99. Адвокатура як суб’єкт попередження злочинності.
- •100. Омс как субъект предупреждения преступности.
- •101. Участие общественности в профилактике преступлений.
- •102. Дисфункції державних інститутів як кримінологічна проблема. Організаційноуправлінські фактори злочинності.
- •104. Учреждения оон по борьбе с преступностью
- •105. Предупреждение насильственных преступлений.
54. Спеціально-кримінологічні заходи протидії злочинності: поняття, зміст, суб’єкти.
Специально-криминологический уровень (криминологическая профилактика) состоит в целенаправленном воздействии на криминогенные факторы, связанные с определенными видами и группами преступного поведения, например, насильственной или экономической преступностью. Такие комплексы специфических причин и условий преступного поведения устраняются или нейтрализуются в процессе деятельности соответствующих субъектов, для которых профилактическая функция является выполнением их основных профессиональных задач.
Специально-криминологическое предупреждение имеет целью не допустить осуществления реально возможных преступлений, а если они стали происходить, то остановить их на ранней стадии. Важным участком предупредительной деятельности является выявление и устранение так называемых криминогенных факторов. При этом, как правило, используются не только организационные, правовые и оперативно-розыскные мероприятия, но и экономические, педагогические и медицинские и тому подобное.
На уровне специальной профилактики цель борьбы с преступностью, определенными ее видами и конкретными преступлениями определена как единая или главная для соответствующих мероприятий социального контроля, социальной реабилитации и правоохранительной деятельности. Разработка и реализация мероприятий специальной профилактики прямо обусловлена ??наличием преступности, ее уровнем и характером.
Специально-криминологическая профилактика осуществляется в форме ведомственных и межведомственных планов или программ усиления борьбы с преступностью. В них предполагается система мероприятий, направленных на профилактику конкретных видов и групп преступности, преступности вообще, преступности на определенной территории (государство, регион). Предполагаемые программы мероприятий реализуются через взаимодействие и взаимосогласованность деятельности субъектов профилактики. Безусловно, эффективность предупреждения преступлений зависит от согласованности программы борьбы с преступностью с концепцией государственного плана экономического и социального развития страны.
Индивидуальный уровень (индивидуальная профилактика преступлений) охватывает деятельность в отношении конкретных лиц, поведение которых вступает в конфликт с правовыми нормами.
В зависимости от стадии генезиса личности преступника индивидуальная профилактика преступности делится на четыре вида .
Первый вид касается объектов, которые находятся на начальном этапе криминализации личности. В этот период они совершают различные правонарушения непреступного характера, образующие определенный вид антиобщественной деятельности. Условно этот вид индивидуальной профилактики преступности называют ранней индивидуальной профилактикой преступлений.
Второй вид индивидуальной профилактики преступности касается лиц, совершивших или совершающих преступления. Субъектами этого вида профилактики могут быть следователи, оперативные и другие работники органов внутренних дел, судьи. Профилактическая работа заключается в том, чтобы склонить человека к отказу от совершения преступления, прекратить его на стадии подготовки, а в случае совершения преступления - способствовать формированию у лица чувство раскаяния, желание способствовать раскрытию преступления. Условно этот вид профилактики называют судебно-следственным .
Третий вид индивидуальной профилактики преступлений охватывает лиц, совершивших преступления в отношении которых суд принял решение о применении различных мер уголовно-правового воздействия. Этот вид профилактики, во-первых, реализуется в деятельности учреждений исполнения наказаний, задача которых заключается в исправлении и ресоциализации осужденного; во-вторых, осуществляется соответствующими государственными и общественными организациями при освобождении лица от реального исполнения уголовного наказания (условное осуждение, отсрочка исполнения приговора, принудительные меры воспитательного характера). Этот вид профилактики условно называют пенитенциарным.
Четвертый вид индивидуальной профилактики преступлений касается лиц, отбывших уголовное наказание, но подлежат надзорные с целью предотвращения рецидива. Условно этот вид профилактики называют постпенитенциарного .
