- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
6. Будова тіла і рухові можливості.
Рухові можливості людини, як і багато індивідуальних рис спортивної техніки залежать від анатомофізіологічних особливостей тіла. До особливостей статури відносять:
розміри тіла (довжина, вага тіла, окружність грудної клітки, поверхня тіла);
пропорції тіла (співвідношення розмірів окремих частин тіла - тулуба, кінцівок до загальної довжини тіла);
особливості конституції (будова тіла).
У зв'язку з тим, що пропорції і розміри тіла людей істотно розрізняються, неоднакові і їхні рухові можливості. При однаковому рівню фізичної підготовленості люди з більшою масою тіла мають більшу м'язову силу. 3 цим зв'язаний розподіл на вагові категорії в таких видах спорту, як: боротьба, бокс, важка атлетика. Анатомо-фізіологічні особливості впливають і на кінематику рухів, і на тактику рухової діяльності. Пропорції і конституційні особливості тіла людини, як і його розміри, впливають на вибір виду спорту, вузької спеціалізації, використовуваного варіанта спортивної техніки, а також тактики дій на змаганнях. Більшість видів спорту пред'являють дуже точні вимоги не тільки до соматичних показників, але і до пропорцій тіла, що вимагає специфіка рухів і підтверджує закони біомеханіки. Наприклад, якщо дитина має високий зріст, то вона може обрати спортивні ігри: баскетбол, волейбол, стрибки у довжину, плавання, метання та ін.
7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
Педагогічний вплив, тобто учіння, ефективно лише за умовою, що організм людини досяг визначеного ступеня анатомо-фізіологічної зрілості. Тобто, у житті людини є сенситивні періоди - це періоди, найбільш сприятливі для оволодіння різними руховими діями або руховими здібностями. Тому, основним завданням вчителя фізичної культури, тренера є сполучення навчальних заходів і сенситивних періодів розвитку. Тобто домогтися з'єднання процесів дозрівання і учіння. Установлено, що в ці періоди можна досягти позитивних зрушень, застосовуючи навіть невеликий обсяг тренувальних вправ на уроках фізичної культури в школі.
Експериментально встановлені сенситивні періоди розвитку основних рухових здібностей:
• швидкість - від 7-8 до 11-12 років найкраще розвиваються рухова реакція і швидкість рухів, а до 13-14 років ці показники наближаються до величин, характерних для дорослих; цей віковий період сприятливий для розвитку координаційних здібностей, тому саме в цьому віці необхідно удосконалювати техніку циклічних швидкісних вправ;
сила - найвищі темпи росту абсолютної сили спостерігаються від 9-10 до 16-17 років, до 25-30 років абсолютна сила досягає максимального значення;
силові та швидкісно-силові здібності досягають самого високого темпу приросту від 10 до 11 років - у дівчат, від 10-11 до 13-15 років-у хлопців;
• загальна витривалість - має високий темп приросту від 8 до 12 років і від 14 до 15 років - у хлопців і від 10 до 13 років - у дівчат; найвищі світові досягнення у видах спорту на витривалість спортсменів у віці від 20-22 до 30-32 років, тобто в людей, що досягли періоду біологічної зрілості;
• гнучкість росте природним шляхом до 14-15 років.