9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.

Білки є в основному пластичним матеріалом. Вони входять до складу всіх тканин і органів, а також є основними компонентами біологічно активних речовин (гормонів, ферментів) в організмі. За енергетичною цінністю вони дорівнюють вуглеводам. Роль білків у харчуванні спортсменів надзвичайно відповідальна, оскільки ці сполуки виконують в організмі цілий ряд життєво важливих функцій: вони входять до складу гормонів і ферментів; здійснюють транспорт кисню і вуглекислого газу (функція дихання); є основним структурним матеріалом організму; виконують захисну функцію (антитіла, реакція осадження еритроцитів); у складі м'язів білки здатні скорочуватись і розслаблюватись, обумовлюючи таким чином усі форми механічного руху. Кількість білків у добовому раціоні спортсменів у середньому має складати від 150 до 200 г, залежно від виду фізичних навантажень, які виконує спортсмен. Високі норми білків необхідні для спортсменів, що виконують довгочасну роботу на витривалість (шосейні велогонки - 2,8 г/кг, марафон - 2,4-2,5 г/кг), а також у тих видах спорту, де потрібна велика швидкість, різкість рухів і концентрація значних зусиль протягом короткого проміжку часу (спринт, стрибки, гімнастика, важка атлетика -2,4-2,5 г/кг). Така висока потреба в харчових білках пов'язана, насамперед, з інтенсивним зношуванням тканинних білків, високим психологічним збудженням і емоційним станом організму, яке призводить до виділення значних кількостей білків, азотових речовин і вільних амінокислот із сечею і потом.

Для спортсменів-новачків білкові норми набагато нижчі і складають 1,5-2,0 г на 1 кг маси тіла. Всі споживані білки повинні бути більш ніж наполовину (50-60%) білками тваринного походження (м'ясо, риба, молочні продукти). З рослинних найбільш цінними для спортсменів є білки вівса, гречки, пшениці. У процесі засвоєння білки їжі використовуються не тільки для відновлення тканинних білків. Багато з них - білки молока, печінки, риби, вівса, гречки, пшениці, що містять у своєму складі великі кількості глутамінової кислоти і метіоніну, - активно використовуються в організмі для прискорення процесів відновлення працездатності післям'язової діяльності. Тому такі білкові харчові продукти є особливо цінними в харчуванні спортсменів під час відпочинку після великих тренувальних навантажень і змагань.

10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.

Амінокислоти - органічні кислоти, важливі компоненти усіх живих організмів, є основним структурним компонентом білків. Амінокислоти поділяють на дві великі групи: ацикличні (амінокислоти жирного ряду) і циклічні. З 20 відомих амінокислот 10 не синтезуються в організмі людини і повинні надходити разом з їжею. Вони називаються незамінними. Ці незамінні амінокислоти (валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, лізин, фенілаланін, триптофан, гістидин, аргінін, тирозин), які не синтезуються в організмі людини і тому повинні обов'язково надходити з їжею. За їх дефіциту сповільнюються ріст і розвиток організму, спостерігаються слабість, втрата апетиту, нервові розлади. У зв'язку з цим, залежно від амінокислотного складу, харчові білки поділяють на повноцінні (риба, м'ясо, молочні продукти), що містять усі амінокислоти, і на неповноцінні (рослинні білки), до складу яких не входять окремі амінокислоти.

Амінокислоти мають велике біологічне значення. Вони не тільки виконують роль "будівельних блоків", з яких побудована молекула білка, але і є попередниками багатьох біологічно активних сполук - гормонів, медіаторів нервової системи і т.п. Окремі амінокислоти виконують регуляторну роль — між ними спостерігаються явища взаємної активації і пригнічення при включенні до складу білкової молекули. У деяких випадках вони служать енергетичним матеріалом або лікарською речовиною

Анатомія