- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
Існують загальні біомеханічні правила при виконанні найбільш розповсюджених загально розвиваючих вправ:
При виконанні вправ руки і ноги повинні бути прямими, носки - випрямлені, також, необхідно чітко дотримувати вихідні і кінцеві положення.
Вправи необхідно виконувати плавно, оскільки на швидкий розгін і на швидке гальмування тіла затрачається значна енергія.
При виконанні присідань і нахилів уперед, необхідно використовувати компенсаторні рухи для утримання тіла в рівновазі. Вони необхідні для того, щоб при виконання нахилу і відхилення прямих ніг і тазу назад, вертикальна проекція загального центру мас протягом усієї вправи не виходила за межі площі опори, обмеженої ступнями. При такому способі тіло зберігає рівновагу.
Присідання і нахили вперед із прямими ногами потрібно виконувати спираючись на всю ступню (а не на носки), розставивши ноги на ширині пліч.
Небажані будь-які рухи, які при виконанні вправ відхиляють тіло від положення рівноваги (наприклад, розгойдування при підтягуванні). Стійке положення тіла вигідно і з енергетичної точки зору. У цьому положенні момент сили ваги тіла дорівнює нулю, і немає необхідності компенсувати його м'язовими зусиллями.
При виконанні енергоємних вправ, таких як: підтягування на перекладині, виси і віджимання, необхідно дотримувати правила економізації рухів, тобто хват рук повинний бути найбільш оптимальним (наприклад, при висах раціональним є хват на ширині пліч)
Біохімія
1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
Вітаміни - низькомолекулярні органічні речовини, які в дуже малих кількостях необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму. Вони регулюють перебіг процесів обміну речовин в організмі, і недостатнє їх споживання викликає різні захворювання (авітамінози).
Вітамін А міститься тільки у тваринних тканинах. Рослини позбавлені цього вітаміну, проте вони містять групу речовин, що в організмі ссавців є попередниками вітаміну А-каротиноїди. Вони досить поширені в природі. На каротин багаті стручковий перець, червона і кормова морква, зелена конюшина, морелі. За нестачі вітаміну А в організмі людини і тварин порушується діяльність слізних залоз, закупорюються слізні протоки, у результаті чого розвивається сухість роговиці ока, також важливим є вітамін А для зору. Нестача вітаміну А в організмі викликає хворобу „куряча сліпота". У спортсменів різко зростає потреба в окремих вітамінах, що пов'язано з виконанням різного роду фізичних вправ. Так, потреба у вітаміні А (1-2 мг на добу) збільшується в спортсменів, які виконують вправи, пов'язані з великим напруженням зору. Такими видами спорту є стрільба, фехтування, мотобол, ходьба на лижах у горах і т. д.
Вітамін Е поданий цілою групою вітамінів, що містяться у великих кількостях у рослинних оліях і мають назву токофероли. Відсутність цих вітамінів у їжі негативно позначається на здатності організму до розмноження. Тому вітамін Е називається також антистерильним вітаміном, або вітаміном розмноження. За умови нестачі або відсутності вітаміну Е спостерігаються патологічні зміни в сім'яниках, що супроводжуються атрофією сім'яних канальців. Це призводить до дегенеративних змін сперматозоїдів і порушення здатності до запліднення. Поступово припиняється спермоутворення, -вироблення статевих гормонів, спостерігається деградація вторинних статевих ознак.
Вітамін С є необхідним чинником для нормального білкового обміну. Він сприяє перетворенню білка сполучної тканини проколагену в колаген, усмоктуванню заліза з кишок, бере участь в обміні нуклеїнових кислот і ароматичних амінокислот. Аскорбінова кислота пов'язана із синтезом і обміном гормонів кори надниркових залоз і щитовидної залози; здатна знешкоджувати токсини (дифтерійний, туберкульозний, дизентерійний та ін.) і підвищувати опірність організму до інфекційних захворювань. Багатими джерелами вітаміну С є шипшина, чорна смородина, цитрусові, свіжі овочі, картопля. Під впливом м'язової діяльності збільшується добова потреба у вітаміні С - від 50-75 до 100-150 мг. У присутності вітаміну підвищується споживання кисню клітинами.
