- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
Спортивна зона розташовується на ділянці школи не менше ніж в 10 м від вікон. її розміри устаткування залежать від типу школи. В неповній середній школі площа спортивної зони складає 5800-7900 м2. В середній школі залежно від кількості учнів вона може бути від 4900 до 10 700 м2.
В школах всіх типів в спортивній зоні розміщується легкоатлетичний (4900 м2) і гімнастичний (600 м2 майданчики. Для середньої школи на 1176-1960 учнів проектується майданчик для футболу, ручного м'яч; і легкоатлетичних метань (2950 м2), а також комбінований майданчик (480 м2) для баскетболу, волейболу інших ігор.
В неповній середній школі на 320 учнів і в середній школі (392-784 учнів) передбачається малий майданчик (1950 м2) для спортивних ігор - баскетболу, волейболу і легкоатлетичних метань.
Для групи шкіл, проектованих для всіх кліматичних районів, при відповідних обґрунтування) допускається споруда учбового критого плавального басейну з ванною розміром 12,5x6 м, а для групі шкіл, проектованих для IV кліматичного району, - учбовий відкритий басейн з водою, що підігрівається Залежно від місцевих умов на земельних ділянках або в будівлі школи можуть бути обладнані учбові тири.
7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
Калорійність їжі повинна повністю покривати високі енерговитрати спортсменів. При розрахунку калорійності їжі слід враховувати характер спортивної діяльності і масу тіла. Для контролю за кількісною повноцінністю харчування спортсмена необхідно порівнювати дві величини – добова витрата енергії і калорійність їжі. Добова витрата енергії визначається, як правило, хронометражно-табличним методом.
Раціон повинен бути оптимальним в кількісному відношенні, тобто відповідати нормам калорійності, що рекомендуються, і повністю покривати енерговитрати спортсмена.
Раціон повинен містити необхідну кількість основних харчових речовин (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі), оптимально збалансованих, тобто він повинен відповідати добовим нормам, що рекомендуються, для представників різних видів спорту.
Їжа повинна бути максимально різноманітною і містити продукти тваринного і рослинного походження. Зміна кількісної і якісної характеристики харчового раціону здійснюється з урахуванням об'єму і характеру тренувальних навантажень. Залежно від педагогічних задач і цільових установок тренувального процесу раціон живлення повинен мати конкретну орієнтацію: білкову, вуглеводну, білково-вуглеводну і жирів.
Підбір харчових продуктів багато в чому залежить від того, коли приймається їжа – до або після навантажень (тренувань), і від часу затримки тих або інших харчових продуктів в шлунку. їжа, що приймається перед тренуваннями, повинна бути висококалорійною, мало об'ємною і такою, що добре засвоюється, з перевагою повноцінних білків; містити в достатніх кількостях вуглеводи, фосфор і вітамін С. Недоцільно перед спортивними навантаженнями вживати жирні продукти і такі, що важко засвоюються (тваринні жири, горох, боби).
Після спортивних навантажень їжа повинна бути більш калорійною і поживною, з достатньою кількістю білків. Можна використовувати продукти, багаті клітковиною.
Режим харчування узгоджується з планом тренувань. Перерви між їжею не повинні перевищувати 6 год. їжу слід приймати за 1-1,5 год. До тренування і за 2-2,5 год. До змагань, а гарячу – через 30-40 хв. Після спортивних навантажень.
Сніданок перед змаганнями повинен містити продукти, багаті вуглеводами, білками і вітамінами. Рекомендуються вівсяна каша, вершкове масло, яйця, варене або тушковане м'ясо, відварні кури, салати з овочів, сирий, чай, кава з молоком, свіжі фрукти, фруктові і овочеві соки. Обід перед змаганнями повинен складатися з висококалорійних і легкозасвоюваних продуктів, багатих білками, вуглеводами, фосфором, вітамінами. Рекомендуються салати з овочів, міцний бульйон, варене або смажене м'ясо, курка, овочеві гарніри, свіжі фрукти, фруктові соки. Вечеря повинна сприяти якнайшвидшому відновленню організму. В нього бажано включати каші з молоком, сир, м'ясні і рибні блюда, молочнокислі продукти, фрукти, овочі, горіхи, мед, фруктові і овочеві соки. Харчування після змагань у відновному періоді повинне сприяти якнайшвидшому підйому працездатності. Це особливо важливо в багатоденних і тривалих турнірах. Після змагань харчовий раціон необхідно збагатити вуглеводами (в першу чергу глюкозою і фруктозою), сприяючими швидкому утворенню глікогену в м'язах і печінці і поліпшуючими живлення серцевого м'яза. В цьому періоді дуже корисний мед (як продукт, що містить багато фруктози). У відновному періоді особливу увагу надається вітамінізації. Краще всього використовувати багаті вітамінами натуральні продукти або полівітамінні препарати.