36. Трагедія обдарованої особистості у романі «Мартін Іден».

У 1907 р., під час подорожі на "Снарку" письменник почав писати один з кращих своїх творів - роман "Мартін Іден". Це найбільш зрілий і довершений роман. Зрілий за своєю думкою, довершений за його художнім втіленням. Він розповідає про долю хлопця з робітничої сім'ї, який став відомим і визначним письменником, і, розчарувавшись у житті, до якого прагнув, покінчив життя самогубством. Певною мірою - це роман автобіографічний. У ньому знаходимо ряд важливих ознак самого письменника - портрет героя, історія першого кохання, окремі деталі. Однак провідною рисою автобіографізму - спільність долі, пошуків і прагнень Дж. Лондона і його героя. Головна тема - роздуми про місце митця в суспільстві. Трагічна історія Мартіна Ідена перетворюється на розповідь про загибель таланту в американському суспільстві. Образ Мартіна Ідена подано у розвитку. Спочатку це незграбний, грубуватий, погано вдягнений молодий чоловік. Але витривалість і працездатність змінюють героя: він за короткий час опановує стільки, що йому не соромно показатися в товаристві друзів та оточенні Рут.

У чому трагедія Мартіна Ідена?

• Неприйняття героя сучасним йому суспільством.

• Мета написання творів - здобуття слави і отримання грошей, щоб забезпечити своє майбутнє. Це зумовило його поразку у двобої з суспільством, яке примушувало талановиту людину жити за виробленими ним законами.

• Він не знайшов себе в жодному з полярних світів роману: буржуазне суспільство позбавило його віри в людей, розтоптало його почуття і мрії, повернутися до рідного звичного середовища не може.

Сюжет роману "Мартін Іден" побудовано навколо головного героя, і будь-які другорядні сюжетні лінії відсутні. Інші персонажі додатково розкривають і відтінюють центральний образ.

Композиційну будову твору характеризує лаконізм. Роман не має експозиції, а починається з дії.

"Мартін Іден" - це роман виховання, радше - роман кар'єри. Це ніби подібна історія - звичайного хлопця, що досягає багатства і слави завдяки власній праці, з одного боку, і визрівання митця, пошуки ним свого місця в житті - з другого. Обидві історії нанизано на стрижень любовної лінії. I попередній життєвий досвід, і новітні філософські вчення формують Мартіна-ідивідуаліста, який вірить лише у силу власних рук, м'язів і переконань.

Послідовно Лондон розкриває перед читачем процес становлення Мартіна-письменника. На початку твору - це людина з багатою уявою і динамічним образним мисленням, але недорікуватість, відсутність культури і знань роблять його скутим і незгарбним у рухах і мові. Та укінці роману його мова, не втрачаючи виразності і барв, набуває логічності, яскравості, гнучкості. I все це викликало кохання до дівчини Рут Морз, яка надихає Мартіна на осягнення культурних здобутків, на очищення, на реалізацію найсокровеннішого ядра власного "я". Проте побачена Мартіном як уособлення американської мрії, як символ багатства, перетвореного на красу, Рут насправді виявилася не такою.

Вже з першої появи на сторінках роману Мартін виділяється з буденного потоку життя. Роман, у свою чергу, "обрамлено" океаном. Океанський простір, в якому втілено безмежну волю, виступає як романтичний символ, такий характерний для Америки. Океан з'являється і у фіналі, в ньому зникає навіки Мартін - море служить немовби масштабом, знаком вищого життя для героя. I в такій іпостасі, з цієї височини, Мартін врешті-решт почав розуміти, що його "золотава квітка" - просто пересічна жінка, неспроможна розуміти прекрасне.

Крім океану, через увесь роман невидимо проходить образ Свінберна. У фіналі саме поезії Свінберна підказують героєві трагічний вихід з життя: адже справжнє мистецтво абсолютно непотрібне в тому суспільстві, яке вдає із себе інтелектуальне. Так само йому годі знайти аудиторію серед народу. Митець зависає у безповітряному просторі. Мартін Іден зазнає запланованої автором поразки, але, переможений, він залишається чи не протягом сторіччя улюбленцем читачів, бо письменник змалював його образ живим, переконливим, чистим, сильним. У листах до друзів автор наголошував, що його біографія не збігається з життєвим шляхом Ідена, котрого він змусив покінчити життя самогубством, покаравши таким чином за індивідуалізм.