Практичне заняття 10 Методика складання генерального плану підприємств м’ясної галузі
Завдання:
- скласти ситуаційний (проектний) генеральний план (ГП) для м'ясокомбінату і м'ясопереробного заводу.
Теоретичні відомості
Генеральний план підприємства являє собою план земельної ділянки з впорядкованою та озелененою територією з усіма основними, допоміжними, будівлями і спорудами, санітарними зонами та об'єктами охорони навколишнього середовища.
Оформлення креслень генерального плану підприємства здійснюють за допомогою умовних позначень згідно з ДСТУ Б А.2.4-2:2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту».
Генеральний план підприємства викреслюють на окремому листі в масштабах 1:500, 1:1000 або 1:2000. На кресленні зображують: горизонталі через 0,5 або 1,0 м, розу вітрів, орієнтацію ділянки за сторонами світу, будівельну координатну сітку, будівлі, споруди, автомобільні дороги та залізничні шляхи, майданчики, озеленені ділянки, огорожу.
Основою для виконання генерального плану підприємства служать технологічні схеми основного виробництва, рекомендований Відомчими нормами проектування перелік будівель і споруд, що розміщуються на майданчику підприємства. Генеральний план підприємств розробляється на підставі схеми єдиного генерального плану району з урахуванням екологічних, естетичних і соціальних потреб.
При проектуванні генерального плану підприємства слід знаходити найбільш економічні та зручні виробничі зв'язки між окремими цехами, спорудами і приміщеннями, які забезпечують основний виробничий процес, починаючи із ввезення сировини до вивезення готової продукції, включаючи утилізацію промислових відходів.
З метою більш раціонального використання території забудови і усунення стихійності при розробці планувальних рішень використовують наступні основні критерії проектування генеральних планів:
зонування території;
розділення та ізоляція вантажних і людських потоків;
забезпечення компактності забудови;
уніфікація і модульна координація елементів планування (панелей, кварталів, проїздів, проходів, коридорів, інженерних комунікацій) і забудови території;
забезпечення можливості розвитку та розширення підприємства.
У генеральному плані слід враховувати і природні особливості району: температуру і панівний напрямок вітру. Розміщення виробничих підрозділів повинно виключати можливість формування і вплив водних факторів.
Промислові підприємства слід розміщувати по відношенню до житлової забудови з урахуванням вітрів панівного напрямку (з підвітряного боку).
Роза вітрів – це графічне зображення (рис. 10.1) напряму, повторюваності та інтенсивності пануючих у даній місцевості вітрів. Рози вітрів складаються метеорологічними станціями за підсумками багаторічних спостережень і можуть бути річні, для зимового або літнього періоду, місячні тощо.
Підсумкове число днів кожного напряму вітрів виражають у відсотках від загальної кількості вітряних днів за проаналізований період. Знайдену величину (%) на розі вітрів відкладають в прийнятому масштабі у вигляді векторів, направлених проти вітру по 8 або 16 румбах.
|
Довжина кожного променю, який виходить від центру пропорційна інтенсивності і частоті повторів вітру у вказаному напрямку. Більшому значенню вектора на розі вітрів відповідає пануючий напрямок вітрів. Розу вітрів розташовують на генеральному плані у лівому верхньому кутку аркуша.
Рис. 10.1 Зображення рози вітрів |
Порядок виконання завдання
Для складання генерального плану необхідно знати тип підприємства, його потужність, асортимент, економіко-географічні та кліматичні умови будівництва, забезпеченість підприємства водо-, тепло- і енергоресурсами, види палива, тип очистки стічних вод і каналізації. Ці дані беруться з техніко-економічного обґрунтування.
При виборі ділянки для будівництва бажано, щоб вона мала прямокутну форму. При складанні ГП потрібно витримувати оптимальне співвідношення між планом забудови і загальною площею ділянки. Це співвідношення називається щільністю забудови. Нормою вважається процент забудови в межах 35…42%. Інша частина відводиться під зелені насадження, сквери, газони, дороги, проїзди та ін.
У процесі складання ГП необхідно дотримуватись таких вимог:
Будівлі та споруди розмішують відповідно до напрямку пануючого вітру так, щоб захистити більшість цехів підприємства від диму та пилу, можливих викидів аміаку та створення умов для максимального природного освітлення та аерації цехів.
Виробничу територію доцільно розділити на окремі зони, розмістивши в кожній зоні групу цехів, однорідних за характером виробництва, пожежними та санітарно-гігієнічними умовами, рівнем енергоспоживання, оборотом вантажів тощо.
Відстань між будівлями та спорудами повинна бути мінімальною і відповідати потоковості та санітарно-технічним вимогам.
Допоміжні цехи, склади, енергетичні пристрої розмішують як можна ближче до обслуговуючих або основних цехів.
Взаємне розташування будівель і споруд, а також розміщені в них цехи повинні відповідати вимогам технологічного процесу, який забезпечує потоковість виробництва.
Перелік будівель і споруд, які можуть бути представлені на генеральному плані підприємств м’ясної галузі поданий нижче. Перелік будівель і споруд може змінюватись з урахуванням можливого об'єднання будівель допоміжних об'єктів, інженерних споруд і комунікацій.