22. Загальне поняття, система та основні положення правового регулювання податку з доходів фізичних осіб, його основні відмінності від прибуткового податку з громадян.

Основним прямим податком з населення в Україні є податок з доходів фізичних осіб, який справляється згідно із ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» та Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян» розділом 4, що регулює оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю.

Податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством) або розташовано особою, що виплачує оподатковувані доходи.

Основні елементи податку з доходів фізичних осіб:

1. Платники податку – Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

2. Об'єкт оподаткування – Стаття 3. Об'єкт оподаткування

3.1. Об'єктом оподаткування резидента є:

3.1.1. загальний місячний оподатковуваний дохід;

3.1.2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

3.1.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

3.1.4. іноземні доходи.

3.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:

3.2.1. загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

3.2.2. загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

3.2.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

3. Ставка податку – Стаття 7. Ставка податку

7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

7.2. Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;

дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;

дохід, який виплачується управителем фонду фінансування будівництва;

дохід учасника фонду банківського управління;

в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

7.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

7.4. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього Закону.

Додаткові елементи правового механізму податку:

Пільги – звільнення деяких доходів від оподаткування, податковий кредит, податкова соціальна пільга. )

Одиниця оподаткування – гривня.

Джерело сплати податку – доходи фізичної осби.

Порядок сплати – утримання у джерела виплати, за декларацією.

Податковий період – звітний податковий квартал, рік.

Основні відмінності від прибуткового податку з громадян.

Під платником прибуткового податку із громадян потрібно було розуміти громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства. Наявність постійного місця проживання в Україні не мало значення, головним був – статус громадянства.

Закріплено інститут податкового агентства. Такого поняття не існувало.

Склад доходів, що підлягають оподаткуванню, деталізовано та уточнено. Є нововведення в частині оподаткування найманих працівників – визначений перелік доходів, віднесених до додаткових благ.

Закріплено механізм податкового кредиту. Закріплено перелік витрат, на суму яких платник має право зменшити суму загального річного оподатковуваного доходу.

Змінено підхід до встановлення ставки оподаткування. зЗастосовується фіксована ставка.

Введено поняття соціальної пільги.

Розмір соціальної пільги прив’язаний до розміру мінімальної заробітної плати.

У якості об’єкта оподаткування виділено загальний місячний оподатковуваний дохід.