133. Форми обов’язкової податкової звітності, податкового обліку: поняття, юридичний статус, порядок видання, подання, оскарження.

Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обо­в'язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у від­повідній формі податкової звітності. Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника по­датку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що піддягне сплаті до бюджету. По­даткову звітність може здійснювати як платник податку само­стійно, так і його представник або податковий агент. Платник податків може не надавати податковому органу по­даткову звітність, якщо: 1) звітність про виконання податкового обов'язку надає по­датковий агент; 2) платник податків входить до складу консолідованої гру­пи платників по податках, звітність за якими надається голов­ним підприємством. Податкова звітність реалізується шляхом подання платни­ком податку податкової документації, тобто документів, що містять відомості про обчислення і сплату податку. Особли­вістю податкової документації с те, що в її складі немає спеціа­лізованих «податкових» первинних документів, оскільки під­ставою для ведення податкового обліку є, як правило, первинні бухгалтерсько-облікові документи, які фіксують факт здій­снення господарської операції. Податкову звітність подають до податкових органів за під­сумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлю­ються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчен­ня звітного податкового періоду. Якщо останній день подан­ня податкової звітності є вихідним або святковим, то днем по­дання звітності вважається наступний за вихідним або свят­ковим операційний (банківський) день. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за пра­вилами і на підставах, передбачених податковим законодав­ством.

Реалізуючи обов'язок з податкової звітності, платник по­датків подає в податкові органи такі види податкових доку­ментів, в яких зафіксовано обчислення податку і визначено суму, що підлягає сплаті: 1. Розрахунково-звітну документацію — документи, в яких фіксуються податкові розрахунки і суми податків. По кожно­му податку існує єдиний податковий документ, в якому плат­ник розраховує суму податку, що підлягає сплаті, і який подає платник податків до податкового органу у встановлений зако­нодавством термін. Такі документи містять відомості про стро­ки, базу оподаткування, податкові пільги, розміри податкового окладу, причому називатися вони можуть по-різному: декла­рація, розрахунок, звіт тощо. Прикладом розрахунково-звітної документації може бути декларація про прибуток підпри­ємства, обов'язок надання якої закріплений п. 16.4 ст. 16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» 2. Супутню (чи довідкову)документацію — документи, які містять довідкову інформацію, що деталізує дані для обчислен­ня податків і розшифровує чи обґрунтовує податкові розрахун­ки. Така документація поділяється на: а) документи, необхідні для обчислення податків, напри­клад, звіт про результати діяльності виконавця довгостроко­вих договорів (контрактів) б) документи довідкового характеру, які безпосередньо не впливають на обчислення сум податків, приміром, розраху­нок—повідомлення розподілу консолідованого податку між юридичною особою та філіями; 3. Облікову документацію — це документи, що являють со­бою зведені форми податкового обліку. Первинні документи бухгалтерського обліку, які накопичуються і систематизують­ся в податковому обліку, підлягають узагальненню за певний податковий період. Після цього на підставі цих уже згрупова­них документів визначається сума податків, що підлягає вне­сенню у відповідні фонди. Прикладом такого виду податкової документації є Книга обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності 4. Податкові повідомлення — документи, які направляють податкові органи платникам. Вони містять відомості про термі­ни та суми податку, що підлягає сплаті. Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників по­датків перед бюджетами і державними цільовими фондами» суму податку, зазначену в податковому повідомленні, яка підлягає сплаті, обчислює не самостійно платник податків, а податковий орган. За своєю суттю вони є офіційним повідомленням податкових органів про необхідність внесення платником податків відповідної суми податку у визначений термін.

Найчастіше податкова звітність полягає у по­данні податкової декларації. Згідно з п. 1,11 ст. 1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»^;, податковою декларацією є документ, який подає платник по­датків до контролюючого органу у строки, встановлені зако­нодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку чи збору (обов'язкового платежу). Виходячи з цього, будь-який документ, що подається до податкового орга­ну і призначений для нарахування та сплати обов'язкових платежів у певні фонди, є декларацією незалежно від того, яку назву має такий документ: розрахунок, довідка, звіт тощо. Отже, податкова декларація має характер податкового розра­хунку, відповідно до якого платник податків самостійно об­числює суму податку і несе обов'язок щодо своєчасної його сплати. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податково­го) місяця; б) календарному кварталу чи календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім кален­дарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податків на доходи ФО (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним. Встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають подання зведеної інформації щодо окремих доходів, витрат, пільг або інших елементів податко­вих баз, які раніше були відбиті у податкових деклараціях чи розрахунках з окремих податків або зборів (обов'язкових пла­тежів), не дозволяється, якщо інше не встановлено законами з питань оподаткування. Платник податків має право вибрати один з таких порядків подання податкової декларації: а) особисто (з відміткою про дату подання на копії декла­рації): б) пересиланням (датою подання декларації вважатимуть дату відправлення рекомендованого листа). У такому разі плат­ник податків повинен ке пізніше ніж за десять днів до закінчен­ня граничного строку подання декларації надіслати її на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. По­рядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються КМУ.