65. Метод обліку валових витрат, його особливості, юридичне значення.

Існує два основних та­ких методи обліку валових витрат:

1. Касовий - враховує момент реального чи фактичного отримання коштів і здійснення виплат. Відповідно до цього ме­тоду, наприклад, доходом є всі суми, дійсно отримані платником у конкретному періоді, а витратами - реально виплачені суми.

2. Накопичувальний («ме­тод нарахувань») - вирішальним є момент виникнення майнових прав та обов'язків. Так, доходом визна­ються всі суми, право на отримання яких виникло у платника в даному податковому періоді, незалежно від того, чи отримано їх фактично. Для визначення зроблених витрат підраховується сума майнових зобов'язань, що виникли у звітному періоді, не­залежно від того, чи зроблені по цих зобов'язаннях фактичні виплати, чи ні.

Основним методом податкового обліку, що застосовується в оподаткуванні прибутку підприємств, є метод «першої події»( накопичувальний).

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про подадок з прибутку підприємств».

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

• або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В деяких випадках існують винятки з цього правила:

1. Закупівля товарів (робіт, послуг) з використан­ням кредитних, дебето­вих карток комерційних чеків - Дата оформлення відповідного рахунка (товарного чека)

2. Закупівля товарів (робіт, послуг) у нерезидентів чи резидентів, які сплачу­ють цей податок за став­кою нижчою, ніж базова (крім страховиків), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксо­ваного податку чи є звіль­неними від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із зако­нодавством:

• Для товарів - дата оприбуткування плат­ником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи до­поміжних такому імпорту товарів)

• Для робіт, послуг - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

66. Метод оподаткування у податку на додану вартість, його поняття, особливості.

Метод оподаткування – це механізм зміни ставок оподаткування залежно від збільшення податкової бази.

Методом оподаткування у податку на додану вартість є пропорційне оподаткування.

Цей метод передбачає, що встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об’єкта оподаткування. Зі збільшенням бази оподаткування сума податку росте пропорційно при однаковому відсотку податкової ставки.

Чин­ним законодавством встановлені дві ставки ПДВ:

1) базова ставка - 20% бази оподаткування.

Податок додається до ціни товарів (послуг), а не включається до ціни, як це має місце стосовно акцизних зборів;

2. нульова ставка, яка у більшості випадків пов'язана зі здійс­ненням експортних операцій і є винятком із загальних правил

Слід зазначити, що нульову ставку при експорті не слід розглядати як пільгу. Це - спеціальний механізм податкового ре­гулювання експорту.