119. Принципи у сфері оподаткування: поняття, система, характеристика.

Принципи - це основоположні й керівні ідеї, провідні положення, фундаментальні засади певної сфери. Тому стосовно оподатку­вання принципами слід вважати базові ідеї та положення, що ле­жать в основі податкової сфери.

Принципи податкового права включають в себе:

1) Матеріальні, які визначають сутність категорій, норм, використовуваних податковим правом, вишиковуючи їх у певну ієрархічну систему:

2) Процесуальні - регулюють сфери компетенції суб'єктів податкових правовідносин, механізм установлення, зміни й скасування податкових платежів. Вони включають в себе:

3) Розрахункові - регулюють функціонування конкретного

податкового механізму, визначення основних його елементів і перерахування коштів відповідно до бюджетів. У реалізації цих принципів беруть широку участь і підзаконні акти.

До організаційних принципів податкової системи звичайно відносять положення, відповідно до яких здійснюються її побу­дова та структурна взаємодія її елементів. Окрім того, організа­ційні принципи податкової системи обумовлюють основні на­прями її розвитку та управління.

Відповідно до ст. З Закону України «Про систему оподаткування», принципи побудови системи оподаткування в Україні такі: — стимулювання підприємницької виробничої діяльнос­ті та інвестиційної активності — введення пільг щодо опода­ткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток вироб­ництва; — обов'язковість — впровадження норм щодо сплати подат­ків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі до­стовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства; — рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обо­в'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших по­датків і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи; - рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації— забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерези­дентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); — соціальна справедливість — забезпечення соціальної під­тримки малозабезпечених верств населення шляхом запрова­дження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мініму­му доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи; — стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року; — економічна обгрунтованість - - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуван­ням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами: — рівномірність сплати -- встановлення строків сплати по­датків і зборів (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; — компетенція - - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їхнім платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Ав­тономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами; — єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розроб­лення податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), подат­кового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податко­вих пільг; доступність — забезпечення дохідливості норм податково­го законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Економічні принципи оподаткування вперше було сформульовано в 1776 р. А. Смітом у роботі «Дослідження про природу та причини багатства народів». Вони були розвинені його послідовниками й на сучасному етапі також відображає особливості й тенденції податкової системи: /. Стабільність і передбачуваність - припускає незмінність основних податкових платежів і правил стягнення податку протягом тривалого часу, а також логічність із економічної й правової сторони змін податкового законодавства. 2. Гнучкість - передбачає оперативну зміну податкових платежів, способів їх обчислення, системи пільг і санкцій залежно від зміни ситуації. 3. Рівновага - забезпечує орієнтацію держави на підтримку за допомогою податків структурної рівноваги. 4. Рухливість - відображає чутливість податкових платежів до змін в галузі формування, переміщення оподатковуваної бази або появи нових форм податків. 5. Вираження чіткої антиінфляційної спрямованості через податкові вилучення. 6. Зручність як для платника при внесенні податкових платежів, так і для контролюючого суб'єкта при вилученні податку й держави при використанні податкових важелів. 7. Рівність - забезпечує однаковий обов'язок платників при рівних оцінних умовах і розмірах доходів. 8. Стимулювання, тобто формування економічних і правових інтересів у здійсненні певної діяльності й одержанні більше високих доходів. 9. Економічність - співвідносить витрати на збір податку (утримування апарата, розробка документації тощо) і доходи від збору податкових надходжень. 10. Рівномірність охоплення - передбачає раціональне виді-лення як об'єкта