46. Відстрочення податкових зобов'язань: поняття, умови, підстави та порядок надання, відмінність від розстрочення.

Відстрочення податкових і зобов'язань (боргу) - перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань (боргу) платника по­датків на умовах податкового кредиту, за якими основна сума подат­кових зобов'язань (боргу) та нараховані на неї проценти сплачують­ся рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом, але не пізніше закін­чення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого подат­кового зобов'язання або одноразово у повному обсязі.

Підстави для відстрочення податкових зобо­в'язань (боргу):

1. Подання платником податків економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень внаслідок застосування відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

2. Достатні докази щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнен­ня податкового боргу та/або банк­рутства такого платника податків.

Механізм та відстрочення податкових зобов'я­зань (боргу):

1. Перенесення сплати основної суми податкових зобов’язань платника податків без урахування сум пені.

2. Під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені

3. Основна сума податкових зобов’язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з визначеного податкового періоду, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення податкового зобов’язання або одноразово у повному обсязі.

4. Податкові зобов'язання, щодо яких платник податків звертається до податкового органу із заявою про розстрочення, відстрочення, вважаються узгодженими.

Розстрочення податкових зобов'язань (боргу) - надання плат­нику податків бюджетного кредиту на основну суму його податко­вих зобов'язань (боргу) на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Підставою для розстрочення є надання платником податків достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу.

На відміну від відстрочення механізм розстрочення передбачає надання платнику бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені.

Сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частинами, починаючи з наступного податкового періоду.

47. Декларування майнового стану та доходів фізичних осіб.

Порядок декларування майнового стану та доходів фізичних осіб регулюється ст. 18 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» 18.1. Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який: а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів; б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. 18.2. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку. 18.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур. 18.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках: а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які: - є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; - перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; - перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; - перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених цим Законом. 18.5. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. 18.5.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то: а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності; б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж платник податку, осіб: - на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою; - на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; - на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом. 18.6. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством