134. Поняття та види подвійного оподаткування. Шляхи й методи усунення подвійного оподаткування.

Поняття «подвійне оподаткування» означає обкладання одного податкового об’єкта або окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за один податковий період. Проблема подвійного оподаткування перебуває на стику категорій об’єкта оподаткування і платника. З одного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її непросто виділити при різноманітті доходів як за межами держави, так і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, податкових платежів. Відповідно до ст.. 18 ЗУ «Про систему оподаткування», що регулює усунення подвійного оподаткування, сума доходу, отримана за кордоном, зараховується до загальної суми доходу, що підлягає оподатковуванню в Україні і враховується при визначенні розміру податку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому разі обов’язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави про факт сплати податку і наявності міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування. Подвійне оподаткування стосується суперечностей, що складаються в однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у межах непрямих податків), але не при оподаткуванні об’єктів різних за типом податків (прямих і непрямих).Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:1)односторонньо — зміною національного податкового законодавства;2)двосторонньо (багатосторонньо) — на основі міжнародних угод, шляхом приведення у певну відповідність національних податкових законодавств. Методи усунення подвійного оподаткування: Відрахування — обидві договірні країни обкладають доход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку. Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьому перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій. Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань. Знижка — розглядають податок,

143. Поняття валових витрат, характеристика їх складу. Витрати подвійного призначення.

Ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Валові витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання; суми коштів, внесені до страхових резервів; суми внесених податків, зборів; суми витрат, пов’язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу. Не включаються до складу валових витрат: потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності; сплата вартості торгових патентів,яка враховується в зменшення податкових зобов’язань платника податку; сплата штрафів або пені чи неустойки за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; виплата дивідендів; виплата винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично видану послугу. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку: витрати платника на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування; будь-які витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку; витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів, що продаються такими платниками податку; витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку; будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих для ведення основної діяльності; витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності, крім тих, що підлягають амортизації.