9.3. Розроблення та реалізація інвестиційних проектів

Згідно із законодавством України територіальні громади сіл та їхні представницькі органи (сільські та селищні ради) можуть засновувати господарські формування. Створення і розвиток матеріально-технічної бази, нематеріальних і фінансових активів цих формувань потребує інвестицій.

Прийняття рішень щодо витрачання коштів на інвестиційні заходи сільської ради слід здійснювати на основі всебічного аналізу, вибору найбільш ефективних варіантів інвестування, а також оптимізації їхнього фінансового забезпечення. Такий аналіз інвестицій рекомендується здійснювати з використанням методології розроблення інвестиційних проектів і бізнес-планів. З цією метою доцільно дотримуватися положень Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств, затверджених Наказом № 290 від 6 вересня 2006 р. Міністерства економіки України (нині Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) .

Інвестиційні проекти (бізнес-плани) комунальних підприємств доцільно здійснювати на принципах самоокупності та беззбитковості. Тому їх слід розробляти аналогічно як і в інших господарських формуваннях відповідних видів економічної діяльності, наприклад, будівництва, надання комунальних послуг, деревообробки, ремонтних робіт, виробництва сільськогосподарської продукції тощо. Окупність витрат по цих проектах досягається за рахунок доходів від економічної діяльності.

Водночас у діяльності сільської ради може виникати потреба в інвестиційних проектах, спрямованих безпосередньо на задоволення потреб сільської ради. Такі проекти фінансуються за рахунок сільської ради, а роботи виконують підрядні організації територіальних громад. Витрати на ці проекти, зазвичай, не окуповуються доходами від надання послуг, а тому фінансуються як публічні проекти з дотриманням принципів мінімізації витрат на одиницю потужності (розміру) об’єкта, що створюється.

Згідно із методичними рекомендаціями Мінекономрозвитку України бізнес-план інвестиційного проекту доцільно розробляти по таких десяти його розділах.

У першому розділі бізнес-плану інвестиційного проекту "Загальні аспекти", з огляду на необхідність задоволення потреб членів територіальної громади, формулюється мета реалізації інвестиційного проекту основні завдання проекту, його сутність, визначаються учасники проекту, та їхні повноваження, а також джерела фінансування. При цьому, враховуючи специфіку інвестиційних проектів сільських громадам і селищним радам, необхідно ґрунтовно описати розподіл повноважень усіх учасників проекту, їхні обов’язки (внески) та права.

Визначення детальних повноважень учасників проекту необхідно у зв’язку з тим, що ними може бути велика кількість громадян членів територіальної громади, а також районні та обласні ради, інші особи, від виконання обов’язків кожного з яких залежить успіх реалізації проекту. Підходи до складання першого розділу бізнес-плану у сфері виробництва і публічного (громадського) проекту однакові.

Другий розділ бізнес-плану чи інвестиційного проекту має назву "Державна політика щодо підтримки галузі" і передбачає аналіз політики у сфері, де передбачається здійснити проект. Сільській раді важливо визначитися, чи відповідає цей проект державній політиці щодо розвитку сільської території і як він відповідає стратегії розвитку територіальної громади, заходи щодо досягнення якої відображаються у програмі реалізації інвестиційних проектів. У цьому розділі перелічують всі законодавчі та нормативні акти, що визначають напрями і механізми бюджетної підтримки, а також її специфічні особливості для сільських територій і окремих регіонів. Урахування у бізнес-плані чи публічному проекті можливостей залучення джерел фінансування може суттєво зменшити інвестиційну потребу сільської ради у коштах на реалізацію проекту.

Третій розділ бізнес-плану інвестиційного проекту "Комерційний аналіз" пов’язаний з визначенням інвестиційної привабливості проекту. У цьому розділі слід проаналізувати попит на продукцію або послуги. Урахування в цьому розділі регіональних тенденцій необхідне для більш детальної оцінки можливого попиту на виготовлену продукцію або послуги та, у разі потреби, збут її за межами території сільських і селищних рад.

Для інвестиційних проектів сільської ради чи її комунального підприємства насамперед необхідно визначити попит територіальної громади на весь період реалізації проекту, розмір тарифів на продукцію (послуги) та на цей же період обґрунтувати прогноз цін на ресурси, які необхідно буде придбавати у процесі реалізації проекту. Специфікою інвестиційних проектів сільських і селищних рад є те, що обсяги реалізації продукції (послуг) можуть мати сезонний характер (наприклад, теплопостачання) і витрат, що потребує узгодження як доходів, так і джерел фінансування з витратами.

Крім визначення обсягів виробництва, у цьому розділі також необхідно встановити проектну ціну на продукцію або послуги, що вироблятимуться. З цією метою можна використати як економічні методи планування, так і завчасно обговорений рівень реалізаційної ціни зі членами громади. У випадку продажу продукції або надання послуг стороннім особам ціну на продукцію (послуги) можна підвищувати.

Четвертий розділ бізнес-плану інвестиційного проекту - „Аналіз конкуренції у галузі”. Високий рівень конкуренції та велика кількість виробників аналогічної продукції (послуг) може призвести до суттєвого зниження ринкової ціни і збільшення непередбачуваних витрат, що у свою чергу призведе до зниження ефективності від реалізації інвестиційного проекту та збільшення незапланованих витрат територіальної громади.

Проте здебільшого рівень конкуренції на ринку сільських комунальних послуг, що надаються виробниками на місцях, невисокий, хоча з часом ці ринкові ніші можуть заповнюватися. Тому при потребі слід вивчати загрози від конкурентів.

П'ятий розділ бізнес-плану пов’язаний з оцінкою сучасного фінансового стану та можливостей сільської чи селищної ради, її комунальних підприємств і територіальної громади. Оцінки аспектів цього розділу особливо важливі у разі дефіциту необхідних джерел фінансування інвестиційного проекту. Тут слід розглядати можливості залучення додаткових джерел фінансування як внутрішньо територіальних, так і зовнішніх.

У шостому розділі бізнес-плану інвестиційного проекту розглядаються технічні аспекти, зокрема, пов’язані з проектами землевідведення під будівлі та споруди. Оцінюється вартість проектів будівництва, визначаються проектні організації, що займатимуться підготовкою проектів будівництва та реконструкції об’єктів, розраховується потреба у виробничих площах, аналізуються варіанти та визначається економічна доцільність придбання технічних засобів.

Крім того, передбачається здійснення організаційних аспектів проекту, а також забезпеченість інфраструктурою та кадрами, необхідними для його реалізації.

Оскільки фінансові можливості сільських рад і громади обмежені, слід приділити особливу увагу питанням відносин громадян до майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, частину якого потенційно можна використати для реалізації проекту. Це стосується невитребуваних майнових паїв, безгосподарних речей (майнових прав і об’єктів), успадкування майнових часток і прав, зокрема спадщини, визнаної судом відумерлою, тощо. Завдяки набуттю зазначених майнових об’єктів і прав сільські ради можуть їх вкладати у статутний капітал місцевих сільськогосподарських підприємств, виділяти майно в натурі із майна спільної часткової власності громадян і на його базі створювати виробничі підрозділи або передавати в оренду створюваним виробничим і обслуговуючим кооперативам, заснованим членами територіальних громад.

Сьомий розділ бізнес-плану передбачає оцінку екологічних ризиків. Нині ця проблема особливо загострилася у районах, де розташовані великі тваринницькі комплекси або промислові об’єкти. Проте, задоволення вимог щодо дотримання екологічних норм при будівництві та функціонуванні споруд чи інших комунальних об’єктів сільських рад, не потребує додаткових витрат і, як правило, враховується у проекті будівництва підприємств-підрядників.

Надалі у бізнес-плані інвестиційного проекту здійснюється техніко-економічне обґрунтування. Таке обґрунтування проекту складається з трьох розділів, а саме: інвестиційного плану, фінансової оцінки та оцінки ризиків проекту. В інвестиційному плані на основі кошторисів проектів будівництва та іншої інформації визначаються істотні умови проекту, розраховується потреба у капітальних і експлуатаційних витратах на період реалізації проекту.

Восьмим розділом бізнес-плану є „Фінансова оцінка інвестиційного проекту”. У результаті здійснення такого дослідження сільська громада або селищна рада зможе оцінити не лише економічну ефективність реалізації інвестиційного задуму, а й спланувати щомісячні витрати та доходи (негативний і позитивний грошовий потік).

Відповідно до "Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств", на основі виробничої програми, розрахованої при прогнозуванні фінансових результатів діяльності, формується модель грошових потоків, приведених до поточної вартості (продисконтованих). Загальний результат від інвестицій розраховують як суму дисконтованих грошових потоків кожного року реалізації даного проекту й поточної (дисконтованої) вартості, залишкової вартості за межами планованого періоду.

Показник строку окупності інвестицій визначається як період, протягом якого чистий прибуток від операційної діяльності дозволяє повністю відшкодувати інвестиційні витрати.

ТО=	КІ	,
	ЧПС

де Т_О– строк окупності інвестицій;

К_І обсяг інвестованих коштів;

ЧП_Ссередньорічний розмір чистого прибутку.

Зіставлення розмірів вкладених коштів і прогнозованих результатів, здійснюється за допомогою спеціальних методів та інструментів, що включають дисконтування й нарахування складних відсотків, розрахунок показників чистої приведеної вартості проекту та внутрішньої норми доходу (внутрішнього граничного рівня дохідності), динамічного (дисконтного) строку окупності проекту. Побудова моделі грошових потоків базується на застосуванні техніки дисконтованих грошових потоків.

Коефіцієнт дисконтування грошових потоків розраховується на кінець року:

k =	1	,
	(1 + r)n

де k  коефіцієнт дисконтування грошових потоків;

n  кількість років;

r  обрана ставка дисконту.

Ставка дисконту (r) відображає норму прибутку, яку інвестори звичайно одержують від аналогічних інвестиційних проектів ступеня ризику. Це необхідний інвесторам рівень прибутковості інвестицій. Сільській раді за ставку дисконту можна прийняти облікову ставку Національного банку України, відсоток по депозитах у місцевому банку тощо.

Показник чистої приведеної вартості (NPV)  це різниця (сальдо) між інвестиційними витратами й майбутніми надходженнями, приведеними в еквівалентні умови, тобто це різниця між приведеними доходами і витратами по проекту. NPV показує, чи досягнуть інвестиції бажаного рівня віддачі. Додатне значення NPV свідчить, що грошові надходження перевищують суму вкладених коштів, забезпечують одержання прибутку вище необхідного рівня дохідності, а від’ємне – показує, що проект не забезпечує одержання очікуваного рівня дохідності.

Розрахунки ефекту сільськогосподарського підприємства повинні відповідати життєвому циклу проекту.

Сільським і селищним радам необхідно враховувати, що ефект від реалізації інвестиційного проекту можна збільшити, якщо замість нового будівництва об’єктів провести реконструкцію вільних приміщень, що знаходяться у власності громадян чи комунальній власності, або продати обладнання, виробничих та інших запасів після закінчення строку реалізації інвестиційного проекту.

Фінансова оцінка проекту передбачає використання спеціальних методів, що набули світового поширення, але є порівняно складними. Для проведення фінансових оцінок бізнес-планів інвестиційних проектів сільських і селищних рад при потребі доцільно залучати фахівців із числа сільських дорадниківконсультантів, науковців, працівників навчальних закладів.

Дев'ятий розділ бізнес-плану пов’язаний з оцінкою ризиків проекту. Економічна сутність інвестиційного ризику полягає у вірогідності недоотримання запланованих результатів, унаслідок дії факторів, які не було враховано при розробці проекту. До таких факторів відносять: часткове недофінансування інвестиційного проекту, технологічні та технічні проблеми, вихід з ладу механізмів і обладнання, незабезпеченість кадрами відповідної кваліфікації, а також інші ризики, що можуть виникати у процесі реалізації проекту. У кінцевому рахунку втрати від інвестиційних ризиків лягають на сільські територіальні громади.

У десятому розділі бізнес-плану слід оцінити соціально-економічні наслідки реалізації інвестиційного проекту. У цьому розділі необхідно визначити ефекти, які отримає місцева громада, а при використанні бюджетних коштів і держава у разі реалізації інвестиційного проекту.

У додатках до бізнес-плану інвестиційного проекту, наводиться необхідний довідковий та ілюстративний матеріал, у якому відображаються проміжні докази, формули та розрахунки, таблиці допоміжних даних, протоколи, проекти землевідведення, результати обстежень, технічні показники тощо.

Після розроблення інвестиційного проекту складається його резюме – частина проекту, в якому відображаються короткі висновки. Резюме розміщується після титульної сторінки проекту. Воно необхідне для швидкого ознайомлення з найважливішими показниками проекту його учасників, відповідальних працівників районної та обласної рад й інших інвесторів. Резюме слід викладати на 1-2 стор. і зазначати в ньому: мету проекту, показники масштабу (розміру) проекту, необхідні інвестиційні ресурси, а також вигоди для сільської громади і держави від реалізації інвестиційного проекту та його окупність.

Методи оцінки публічних інвестиційних проектів територіальних громад, що передбачають здійснення витрат без зворотніх позитивних грошових потоків, наприклад, спорудження доріг із твердим покриттям на сільських вулицях має певні особливості. Такі показники ефективності бізнес-плану інвестиційного проекту як строк окупності інвестицій, чиста приведена вартість, точка беззбитковості та інші не визначаються, оскільки доходи від проекту відсутні. У даному випадку кращий варіант інвестування встановлюється за показником приведених витрат, при визначенні якого капітальні та поточні витрати розраховуються на одиницю розміру (потужності) об’єкта. Наприклад, вартість приведених витрат на 1 км дороги, 1 ліжкомісце лікарні, 1 м² площі житла тощо. За результатами оцінок приведених витрат і питомих інвестицій в основний капітал обирають порівняно недорогий варіант інвестицій.

У практичній роботі сільських рад постійно виникають питання, пов’язані з реалізацією інвестиційних проектів та бізнес-планів місцевих сільськогосподарських, переробних, збутових будівельних, транспортних та інших підприємств і установ. Кожен із цих проектів може нести ризики для територіальної громади або завдавати екологічної шкоди. Тому сільська рада має знайомитися з усіма інвестиційними проектами, оцінювати їхні вигоди і ризики для територіальної громади, а при потребі затребувати додаткову інформацію або вимагати внесення до проекту відповідних коректив. При цьому сільській раді важливо встановити кількість додаткових робочих місць, що створюються на її території, розміри додаткової заробітної плати, яку отримують члени територіальної громади, а також, які кошти надійдуть до бюджетів місцевих рад усіх рівнів та держбюджету від реалізації проекту, чи буде створено додаткові об’єкти виробничої інфраструктури на селі (дороги, водоймища, громадський транспорт тощо).