Додаток 9 Складові реформ аграрного сектору України

БЛОКИ РЕФОРМ

НАПРЯМ І ЗМІСТ РЕФОРМИ

І. Формування економічної платформи аграрної реформи

1. Визначення власника: землі, майна, праці

2. Побудова на основі власності виробничих відносин

3. Формування організаційно-правових структур ринкового типу

4. Створення інфраструктури ринку

II. Побудова ринкового за змістом економічного механізму

1. Формування цінового механізму

2. Створення сприятливої фінансової та кредитної системи

3. Забезпечення стимулюючої податкової політики

4. Побудова адекватної ринковій економіці системи управління

III. Наповнення новим змістом конструкційної схеми економічної реформи

1. Впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій

2. Інтенсифікація та вирішення проблеми матеріально-технічного постачання

3. Кооперація, спеціалізація та інтеграція виробництва

4. Інформатизація та комп’ютеризація виробництва

5. Кадрове забезпечення 6. Вирішення соціальних проблем

IV. Законодавче забезпечення здійснення аграрної реформи

1. Прийняття законодавчих актів загального призначення (рамкового змісту) по основних параметрах проведення реформ і економічної діяльності

2. Те ж в розвиток рамкових законів прямої дії

Автор (и)

Визначення змісту

В. Арутюнов,

В. Мішин,

В. Свінціцький

Вчення про методи, принципи, підходи до пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці. Методологія є спеціальною формою рефлексії над науковим пізнанням, особливий тип усвідомлення науки

О. Лесюк

Принципи побудови методів та їх наукове узагальнення (наприклад, методологія управління, методологія планування, методологія обліку). Методологія – це система, що реалізує три основні функції: одержання, створення нового знання; структурування цього знання у вигляді нових понять, категорій, законів; організація використання нових знань в суспільно-практичній діяльності

В. Романчиков

Філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання і духовної творчості, синтез природно-наукових і філософських знань

А. Єріна, В. Захожай, Д. Єрін

Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослідження, які забезпечують досягнення конкретного результату

Р. Тринько

Система теорій, принципів і правил наукового дослідження, яка є складним та багатоступеневим утворенням, містить ряд методів, пізнавальних процедур та операцій

В. Шейко, Н. Кушнаренко [286]

Концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимальної, об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища

О. Крушель-ницька

Сукупність правил визначення понять, виведення одних знань з інших, методів, прийомів, операцій наукового дослідження у всіх галузях науки і на всіх етапах дослідження

Д. Стеченко, О. Чмир

У широкому розумінні – спосіб усвідомлення будови науки і методів її роботи, а у вузькому – сукупність принципів, методів, прийомів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній галузі знань (конкретна наукова методологія). Предметом вивчення методології є методи науки, тобто способи дослідження явищ, які визначають підхід до їх вивчення, планомірний шлях їх пізнання та встановлення істини, а також сфера їх застосування

Метод

Сутність методу

Індукція

Рух думки від одиничного до загального

Дедукція

Логічний умовивід від загального до окремого

Аналіз

Поділ або розкладання предметів дослідження (об'єктів, властивостей) на складові частини з метою всебічного їх вивчення

Синтез

Поєднання окремих частин або сторін предмета дослідження в єдине ціле

Аргументація

Раціональний спосіб переконання шляхом обґрунтування та оцінювання доказів на захист певної тези

Абстрагування

Відокремлення суттєвого від несуттєвого, загального від одиничного, важливого від неважливого

Формалізація

Відображення об’єкта та явища в знаковій формі

Моделювання

Заміна досліджуваного предмета або явища його ана­логом, моделлю, що має істотні риси оригіналу

Системний підхід

Об’єкт дослідження розглядається як система, що об’єднує певну множину взаємодіючих елементів в єдине ціле; взаємозв’язок системи та її складових підпорядковується діалектиці цілого і часткового, загального і окремого

Аналогія

Спосіб пізнання, за допомогою якого досягається знання про предмети та явища на підставі того, що вони мають подібність з іншими. Цей ме­тод ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ

Конкретизація

Дослідження предметів в усій різнобічності та в якісній різноманітності реального існування на відміну від абстрактного, відірваного вивчення. При цьому стан предметів розглядається у зв'язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку

Інтерпретація

Розкриття змісту явища, тексту чи знакової форми, що сприяє їх розумінню