Тема 11

Задачі

Задача 11.1

На підставі даних табл. 11.1:

1. визначте суму доходів та видатків позабюджетних фондів у звітному та попередньому роках;

2. визначте структуру надходжень до позабюджетних фон­дів України у звітному та попередньому роках;

3. визначте структуру видатків позабюджетних фондів у звіт­ному та попередньому роках;

4. визначте залишок коштів позабюджетних фондів у звіт­ному та попередньому роках.

Таблиця 11.1. Фінансова діяльність позабюджетних фондів України, тис. грн

Показники	Попередній рік	Звітний рік
1	2	3
Залишок коштів на початок звітного періоду	353 751	389 302
Надходження
3 бюджетів України	1 242 348	2 539 052
Від підприємств та організацій	114 205 584	129 834 497
У тому числі: — України	11359 534	12 861283
— країн СНД	424	120
— інших країн	60 626	122 094
Від громадян	31668	38 560
У тому числі: — України	30 911	26 064
— країни СНД	4	27
— інших країн	753	12 469
Доходи від комерційної діяльності	8 719	897

274

Державні цільові фонди

Закінчення табл. 11.1

1	2	3
Кредити, отримані від банків та інших фінансових установ	300 575	50 000
Проценти, отримані за даними кредитами	347	1363
Інші надходження	680 556	190 097
Витрати
На основний вид діяльності	13 089 524	14 153 346
На утримання апарату управління фонду	109 725	198 750
Платежі до бюджетів України	2 579	7 990
Відсотки, сплачені за отримані кредити	15 236	6 317
На фінансування державних закладів	1682	1464
Капітальні вкладення на капітальний ремонт	40 426	46 367
На інші цілі	431215	224 399
Залишок коштів на кінець звітного періоду

275

Тема 12

СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК

12.1. Сутність, принципи, види та роль страхування

В умовах ринкових відносин у зв'язку з ускладненням відно­син суб'єктів господарювання, збільшенням масштабів і поси­ленням концентрації виробництва ступінь ризикованості в суспільстві наростає. Як наслідок, виникає об'єктивна потре­ба у страхуванні як ефективному засобі забезпечення економіч­ної безпеки суб'єктів господарювання і життєдіяльності лю­дей у разі збитків від ризикових обставин, зумовлених при­родними явищами (стихійними лихами) та нещасними випад­ками, що загрожують життю, здоров'ю та майну людини.

У Законі України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р-№ 2745-ПІ зазначено, що страхування — це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян (фізичних) і юридичних осіб при настанні певної події (стра­хового випадку), визначеної договором страхування чи чин­ним законодавством за рахунок грошових фондів, що форму ються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (внесків, страхових премій).

Сутність і зміст страхової діяльності розкривають через и функції:

• ризикову (відшкодування), тобто матеріальна відпові' дальність страхових компаній (СК) за наслідки ризику;

• заощадження засобів (накопичувальну), застосовуване за окремими видами особистого страхування (життя, пенсій, Р^еІЇ

276

Страхування та страховий ринок

ти) з урахуванням інвестиційного доходу протягом терміну дії договору;

• попереджувальну (превентивну), тобто фінансування за­ходів для зменшення наслідків страхових подій;

• контрольну (державний нагляд та внутрішній аудит);

• ціноутворення (тарифікація).

Принципи, на яких базується здійснення страхової діяль­ності, такі:

1. вільний вибір страхувальником страховика, а страхови­ком — виду страхування;

2. страховий ризик — потенційна можливість збитку чи втрати доходу при настанні визначених подій;

3. страховий інтерес страхувальника і страховика як закон­на вимога відшкодувати майновий збиток, пов'язаний із пра­вом власності, володіння, розпорядження і використання об'єк­та страхування та права вимоги від страховика дотримання умов договору;

4. максимальна сумлінність, тобто довіра між сторонами, надання повної інформації з предмета укладеного договору страхування як на етапі його укладання, так і на етапі вико­нання;

5. страхове відшкодування на рівні збитку, тобто виплати не повинні приносити страхувальнику прибуток, страхове відшкодування має лише відновити його майнове становище до того рівня, який був безпосередньо перед страховим випад­ком, що відбувся;

6. застереження, тобто включення до договору страхуван­ня особливих клаузул. Франшиза — позначена в договорі незначна частина збитку, яка при настанні страхової події не відшкодовується страховиком;

7. суброгація (зустрічний регресний позов) означає можли­вий позов до третьої (винної) особи в збитку з метою компен­сації матеріальних витрат страховика в обсязі виплаченого ним страхового відшкодування;

8. диверсифікованість, тобто законодавча можливість роз­ширення ділової активності страховиків за рамками основної Діяльності.

Відповідно до названих критеріїв (якісних ознак) методо­логія передбачає класифікацію страхування за такими озна­ками;

за історичною ознакою, що передбачає виділення етапів ^еволюції законодавства зі страхування:

277