Тема 13 фінансовий ринок

13.1. Сутність і функції фінансового ринку

Фінансовий ринок є складовою фінансової системи тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансо­вих ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяль­ності на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це частина інфра­структури фінансової системи, яка забезпечує функціонуван­ня базової сфери — фінансів суб'єктів господарювання.

Фінансовий ринок — це економічний простір, на якому формуються та функціонують обмінно-перерозподільні відно­сини, що пов'язані з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів та фінансових фондів, які набувають відображення в цінних паперах. Це також сукупність соціально-економічних відносин у сфері трансформації тимчасово вільних грошових коштів у позичковий капітал через кредитно-фінансові інсти­тути на основі попиту та пропозиції.

Фінансовий ринок — це елемент ринку ресурсів.

В економіці постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів, суб'єктами якого є домашні господарства, підприєМ' ства, держава і різноманітні фінансові інститути — фінансові посередники.

У процесі господарювання у одних суб'єктів виникає потре' ба в коштах для розширення діяльності, а в інших — нагрома' джуються заощадження. Розподіл коштів здійснюється ш^лЯ

296

фінансовий ринок

хом формування фондів: централізованих (загальнодержавних) і децентралізованих (що належать суб'єктам підприємницької діяльності).

Економіка має відповідну фінансову систему, в якій важ­ливе місце займає фінансовий ринок, на якому відбувається рух грошей як капіталу.

Розглянемо взаємовідносини продавців та покупців на фінан­совому ринку (рис. 13.1).

Грошові кошти

Рис. 13.1. Взаємовідносини продавців та покупців на фінансо­вому ринку

Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні госпо­дарства, у яких у більшості випадків доходи перевищують видатки на величину заощаджень. Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди та ін.) заощадження перетворюються в інвестиції для фірм, що дає їм змогу розши­рити свою діяльність (рис. 13.2).

Фінансовий ринок допомагає зустрітися продавцям та по­купцям особливого товару — фінансових зобов'язань. Таким чином, фінансовий ринок займає важливе місце на ринку ре-^сУрсів, тому що сприяє обміну грошей майбутніх на гроші Теперішні. Він відіграє провідну роль у стабілізації грошово-^го обігу та грошової одиниці. Функції фінансового ринку по­лягають у наданні підприємцям позичених коштів — кредитів. Значення фінансового ринку в системі ринкових відносин по­лягає у можливості відкласти сьогоднішнє споживання, на­помадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприєм­ництва.

297

Тема 13

Рис. 13.2.Місце і роль фінансового ринку в системі ринкових відносин

Фінансовий ринок —це підсистема фінансових відносин, що має певну структуру та визначені функції. Функції фінансового ринку такі:

1. обслуговування товарного обігу за допомогою кредиту;

2. акумуляція грошових заощаджень та нагромаджень на­селення, підприємств, держави;

3. трансформація грошових фондів безпосередньо у позич­ковий капітал та використання його у вигляді інвестицій для виробництва, економічного розвитку галузей, регіонів країни;

4. обслуговування держави та населення для покриття дер­жавних та споживчих видатків;

5. прискорення концентрації та централізації капіталу, створення на цій основі потужних фінансово-промислових груп.

Економічна роль фінансового ринку полягає в його здат­ності об'єднати дрібні, розрізнені грошові кошти в інтересах усього суспільного нагромадження. Це дає змогу активно впли­вати на концентрацію та централізацію виробництва і капіта' лу, забезпечити рух фінансових потоків, переливання вільних фінансових фондів (заощаджень) в інвестиції.

Держава пов'язана з фінансовим ринком через економічй¹ відносини, що реалізуються в грошовій формі, що виникають

298

фінансовий ринок

між державою та іншими суб'єктами ринку з приводу ство­рення, розподілу, перерозподілу та використання вартості ВВП і національного доходу країни; через позики (внутрішні та зовнішні) на фінансовому ринку шляхом випуску та продажу державних облігацій (ОВДП) — для покриття дефіциту дер­жавного бюджету (рис. 13.3).

Зв'язок держави з економічною системою та фінансовим ринком здійснюється за трьома напрямами:

1. через податкову систему (бюджетно-податкова, або фіс­кальна, політика);

2. через державні закупівлі, трансферти, дотації, субвенції, субсидії (державне споживання);

3. через позики (внутрішні та зовнішні) на фінансовому ринку шляхом випуску та продажу державних облігацій (ОВДП) — для покриття дефіциту державного бюджету.