Тема 14

тами міжнародних фінансових відносин є, таким чином, ур_я. ди, підприємства, фірми, банки, установи, фізичні особи.

У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому мас­штабі забезпечує зростання конкуренції й ефективніше вико­ристання виробничих потужностей та інших ресурсів економіч­ного розвитку.

Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб'єктами. Ними є фізичні, юридичні особи та держа ви, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.

Суб'єктів системи міжнародних фінансів з позицій конк­ретної держави поділяють на резидентів і нерезидентів.

З економічного погляду розрізняють таких суб'єктів: до­машні господарства, господарюючі підприємства, різноманітні фінансові інститути, держава, міжнародні організації.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" су­б'єкти зовнішньоекономічної діяльності України згруповані так:

• фізичні особи;

• юридичні особи;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридич­них осіб;

• структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

• спільні підприємства, що зареєстровані як такі в Україні й мають на її території постійне місцезнаходження;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені за­конодавством України.

Можна виділити цілу низку грошових відносин, які форму­ють систему міжнародних фінансів. Це, зокрема, відносини:

• між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання та погашення кредитних зобов'язань;

• між згаданими вище суб'єктами та банками щодо отри­мання та погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій;

• між усіма згаданими вище суб'єктами та страховими організаціями з приводу страхування ризиків;

• між усіма згаданими вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних пе­реказів, сплати за товари і послуги, виконання договорів стра^-хування та ін.;

332

Міжнародні фінанси

• між фізичними особами з приводу різноманітних міжна­родних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;

• між згаданими вище суб'єктами та державою з приводу сплати податків та виконання певних зобов'язань, що випли­вають з правил державного регулювання міжнародних фінан­сових відносин;

• між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репарацій, надання та погашення кредитів тощо;

• між урядами країн і міжнародними організаціями з при­воду грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;

• між міжнародними організаціями.

14.2. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти

Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої прак­тики та вимог поточного і стратегічного соціально-економіч­ного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

"Політика" — це слово грецького походження, означає мис­тецтво управління державою. Міжнародна фінансова політи­ка представлена сукупністю заходів і рекомендацій держави у галузі міжнародних фінансів. Юридично вона оформлюється в нормах і принципах міжнародного фінансового права.

Міжнародна фінансова політика є частиною економічної політики. Вони взаємопов'язані. Успішна фінансова політика сприяє загальному розвитку національної економіки, і навпа­ки — прорахунки в міжнародних фінансах уповільнюють роз­виток національної економіки.

Передумовами успішної міжнародної фінансової політики є³:

• належний рівень економічних знань і прогресивні погля­ди осіб, які приймають рішення з міжнародних фінансів і впроваджують їх у життя;

• оперативний та гнучкий механізм розробки, прийняття і реалізації фінансової політики;

³ Ценные бумаги: Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, B.C. Top-кановского. — М.: Финансы и статистика, 2001.

333