Тема 13

Кредитний ринок належить до каналів опосередкованого фінансування, коли кошти проходять від власників заощаджень та нагромаджень до позичальників через фінансових посеред­ників. На рис. 13.4 зображено структуру фінансових інститутів — посередників на фінансовому ринку. Ринок цінних паперів структурується за двома ознаками: стадіями та місцем торгівлі.

За стадіями торгівлі розрізняють:

• первинний ринок — первинний випуск цінних паперів в обіг, який здійснюється на основі оголошення про емісію; тор­гівля ведеться між емітентами з одного боку та інвесторами і фінансовими посередниками — з другого;

• вторинний ринок — характеризується операціями пе­репродажу раніше випущених цінних паперів, які здійсню­ються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками та між фінансовими посередниками.

За місцем торгівлі ринок цінних паперів поділяють:

• на біржовий ринок, що включає угоди, які укладаються на фондовій біржі, й охоплює насамперед вторинний ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщення цінних па­перів може здійснюватись через фондову біржу;

• позабіржовий ринок, що охоплює угоди, які укладають­ся і здійснюються поза біржею; він пов'язаний насамперед з первинним ринком, однак позабіржові операції можуть здій­снюватись і на вторинному ринку.

Широкий вибір інструментів ринку цінних паперів, умов їх випуску, погашення та виплати доходу, різні схеми торгівлі забезпечують максимальну мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і швидкий перерозподіл та ефектив­не використання. Це визначає велику роль і важливе місце цієї ланки фінансового ринку у фінансовій системі.

Ринок цінних паперів складається з акцій, облігацій, каз­начейських векселів, депозитних та інвестиційних сертифі­катів, комерційних паперів, що є інструментами цього ринку. Певною мірою до цінних паперів належить комерційний век­сель, однак його слід розглядати насамперед як інструмент комерційного кредиту. Крім того, є так звані деривативи — похідні інструменти (опціони, ф'ючерси та ін.), які відобра­жають різні види контрактів з торгівлі цінними паперами. У зв'язку з цим, як правило, розрізняють ринок цінних паперів і ринок похідних інструментів. Однак останній за своїм змістом не відображає самостійних фінансових ресурсів, а показує форми і методи торгівлі ними.

316

фінансовий ринок

Акція — це документ, який засвідчує право на певну час­тину власності у статутному капіталі акціонерного товариства І і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Є різні види акцій, які визначають різні права їх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред'явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом. Використання різних видів акцій пов'язане з різними цілями, якими керуються заснов­ники акціонерних товариств.

Облігація — це боргове зобов'язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а прода-жем-купівлею спеціального цінного папера. Це такий цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів та підтверджує зобов'язання позичальника відшкодувати кре­дитору номінальну вартість облігації у визначений строк з виплатою доходу у вигляді процента або дисконту. Є різні види облігацій залежно від емітента, способу виплати доходу, тер­мінів, на які вони випускаються, умов обігу та надійності.

Функціонування ринку цінних паперів забезпечується його суб'єктами: емітентами, інвесторами, посередниками, фондо­вою біржею.

Емітент — це юридична особа чи уповноважений держа­вою орган, що здійснює випуск цінних паперів в обіг. Залеж­но від емітента розрізняють корпоративні (акціонерних това­риств) і державні цінні папери.

Інвестор — це юридична чи фізична особа. В окремих ви­падках — держава, яка, купуючи цінні папери певного емі­тента, вкладає (інвестує) кошти в його діяльність. Маючи широкий вибір різних видів цінних паперів великої кількості емітентів, інвестори обирають найкращі, на їхній погляд, ва­ріанти розміщення своїх коштів.

Посередники відіграють роль сполучної ланки між емітен­том та інвестором. Посередників на фінансовому ринку поділя­ють на фінансових, якими є інституційні інвестори, та обслуго­вуючих — реєстратори, депозитарії та ін. Інституційних інвес­торів розглядають як колективних інвесторів на ринку цінних паперів, які централізують фінансові ресурси індивідуальних інвесторів. Видами фінансових посередників є інвестиційні фонди, трасти та компанії. Вони мобілізують кошти шляхом випуску власних цінних паперів — інвестиційних сертифікатів.

Інвестиційні фонди та трасти здійснюють тільки мобіліза­цію коштів. Розміщують кошти спеціальні компанії — інвес­тиційні керуючі, а зберігання забезпечують депозитарії.

317