Тема 14

3. крос-курс;

4. курс "спот".

18. Пряме котирування — це:

1. вартість одиниці іноземної валюти, що виражається в національній валюті;

2. вартість одиниці національної валюти, що виражається в певній кількості іноземної валюти;

3. курс, згідно з яким банк продає валюту.

19. Яка політика держави може бути пов'язана з наданням кредитів національним імпортерам та експортерам; з надан­ ням кредитів іноземним позичальникам; з одержанням кре­ дитів від інших держав, міжнародних організацій та зарубіж­ них комерційних банків; з наданням гарантій за отриманими кредитами:

1. фінансова;

2. міжнародна;

3. кредитна;

4. валютна?

Задачі

Задача 14.1

Спот-курс USD/UAN — 1,930—1,950. Форвардна маржа для угоди на три місяці — 0,060—0,080. Відповідно, форвардний курс — 1,990—2,03. Якщо буде обернене котирування, тобто UAN/USD, то курс "спот" становитиме 0,5128—0,5181. Фор­вардний курс дорівнюватиме 0,4926—0,5025. Розрахуйте фор­вардну маржу для оберненого котирування. Визначте, чи буде при цій валютній операції отримано знижку?

Задача 14.2

У клієнтів банку виникла потреба укласти форвардну угоду на 50 днів. Процентних ставок за кредитами й депозитами для цього періоду ми не знаємо, але відомий розмір премії для одно-та двомісячного контрактів:

1. міс. — від 120 до 160;

2. міс. — від 210 до 280.

Курс "спот" дорівнює 3,2580—3,2860.

Розрахуйте: 1) одноденне значення різниці між форвардни-

354

Міжнародні фінанси

ми пунктами угоди; 2) показник форвардної маржі; 3) форвард­ний курс угоди.

Задача 14.3

Визначте середній крос-курс GBP/EUR, якщо GBP/USD = = 1,6800, a EUR/USD = 0,9250.

Задача 14.4

Визначте крос-курси купівлі та продажу CAD/UAH, якщо USD/CAD — 1,7425—1,7550, a USD/UAH — 5,5152—5,52.

Задача 14.5

Визначте дату валютування згідно з угодою UAH/USD, що була укладена в середу ЗО грудня.

Задача 14.6

Визначте форвардний курс через ЗО днів, якщо спот-курс UAH/USD — 5,4500—5,5500 і банк котирує своп-ставки на ЗО днів (форвардна маржа — 250—325).

Задача 14.7

Розрахуйте форвардний курс через 3 міс. та 5 днів, якщо спот-курс USD/DEM дорівнює 1,5905—1,5915, своп-ставки на З міс. — від 170 до 165, на 4 міс. — від 220 до 210.

Задача 14.8

Яка валюта продається з премією, а яка з дисконтом, якщо спот-курс USD/UAH — 5,2550, а одномісячний форвард USD/ UAH — 5,2050?

Задача 14.9

Укладається опціон на купівлю через 3 міс. 31 250 фунтів стерлінгів за ціною USD 1,60 за GBP 1. Ринковий валютний курс становить USD 1,70 за GBP. Чому дорівнює внутрішня вартість опціону?

Задача 14.10

Підприємству А запропонували придбати два верстати — один вартістю 20 тис. дол. США, а другий — 25 тис. дол. Кож­ний із цих верстатів дає можливість зменшити оперативні витрати підприємства на наведені нижче суми. Вартість двох верстатів через п'ять років користування дорівнюватиме 0.

355

Тема 14

Який із верстатів слід вибрати підприємству А, якщо для їх придбання воно може одержати кредит під 12 % річних (дані про річну економію підприємства А наведено в табл. 14.4)?

Таблиця 14.4. Дані про річну економію підприємства А

Річна економія	Верстат 1	Верстат 2
1-й рік	14 000	8000
2-й рік	26 000	6000
3-й рік	36 000	5000
4-й рік	47 000	6000
5-й рік	56 000	8000

356

ДОДАТКИ

Додаток А БЮДЖЕТНИЙ КАЛЕНДАР

Етапи	Строки	Орган управління	Заходи
1	2	3	4
Збирання інфор­мації для розробки пропозицій проек­ту Державного бю­джету України	Лютий	Міністерство еко­номіки України	Визначення переліку статистичних показників, не­обхідних для обрахунку міжбюджетних трансфертів
	Березень		Збирання статистичної інформації для визначення коригувальних коефіцієнтів та розрахунку міжбю­джетних трансфертів
Розроблення про­позицій проекту Державного бю­джету України	Квітень	Національний банк України	До 1-го —подає до Верховної Ради України та Кабі­нету Міністрів України проект основних засад гро­шово-кредитної політики та проект кошторису НБУ
	Травень	Міністерство фі­нансів України, Міністерство еко­номіки України	Не пізніше 1-го —розгляд звіту про виконання зако­ну про Державний бюджет: • розгляд основних макропоказників економічного та соціального розвитку України; • аналіз виконання бюджету в поточному бюджет­ ному періоді; • оцінка обсягу фінансування бюджету; • складання пропозицій проекту Державного бю­ джету України;

Продовження дод. А

1	2	3	4
Складання проекту Державного бю­джету України	Липень	Міністерство фі­нансів України за участю представ­ників відповідних міністерств і ві­домств, інших органів державної виконавчої влади	До 1-го —розробка бюджетних запитів та аналіз да­них за бюджетними запитами. Включення бюджетного запиту до пропозиції Держав­ного бюджету України. Не пізніше 15-го —пропозиції і зауваження щодо проектованих показників зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік
	Серпень	Міністерство фі­нансів України	Не пізніше 1-го —подання проекту закону про Дер­жавний бюджет України до Кабінету Міністрів України. Обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємо­відносин. Не пізніше 15-го —оприлюднення законів, які впли­вають на формування дохідної та видаткової частин бюджетів
Розгляд проекту Державного бю­джету України	Вересень	Кабінет Міністрів України, Прези­дент України	Розгляд проекту закону про Державний бюджет України Кабінетом Міністрів України та подання на розгляд Президенту України. Не пізніше 15-го —подання проекту закону про Державний бюджет України з відповідними матеріалами до Верховної Ради України

Продовження дод. А

1	2	3	4
		Кабінет Міністрів України	Не пізніше, ніж за 4дні до початку проведення пар­ламентських слухань з питань бюджетної політики, подає до Верховної Ради проект Основних напрям­ків бюджетної політики на наступний бюджетний період
Визначення основ­них напрямів бю­джетної політики	Червень	Верховна Рада України	Не пізніше 1-го —парламентські слухання з питань бюджетної політики (з доповіддю про основні напря­ми бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням міністр фінансів України). Не пізніше 15-го —схвалення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (бюджетна резолюція)
Складання проекту Державного бю­джету України	Липень	Міністерство фі­нансів України за участю представ­ників міністерств і відомств, інших органів держав­ної виконавчої влади	До 1-го —розробка бюджетних запитів та аналіз да­них за бюджетними запитами. Включення бюджетного запиту до пропозиції Держав­ного бюджету України. Не пізніше 15-го —пропозиції і зауваження щодо проектованих показників зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік

ГЛОСАРІЙ

А

Автоматична, або пасивна, фіскальна політика — така, що здійснюється за допомогою "вбудованих стабілізаторів" (податків та державних витрат, трансфертів). Необхідні зміни в рівні державних видатків і податків вводяться автоматично. Це так звана автоматична, або вбудована, стабільність.

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається до їхньої ціни у твердих ставках.

Акція — документ, який засвідчує право на певну частину власності у статутному капіталі акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Є різні види акцій, які визначають різні права їхніх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред'явника; паперові та елект­ронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом.

Анулювання (скасування) державного боргу — повна відмова держави від зобов'язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовнішніми або за всім державним боргом).

Аудит — незалежний фінансовий контроль, що здійснюєть­ся на комерційній основі аудиторами та аудиторськими фірма­ми. Це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-гос-

367

Глосарій

подарську діяльність суб'єктів господарювання з метою ви­значення достовірності їхньої звітності, обліку, повноти і відпо­відності їх чинному законодавству.

Б

Біржовий ринок — частина ринку цінних паперів, де здій­снюються угоди, які укладаються на фондовій біржі. Охоплює насамперед вторинний ринок, хоча в окремих випадках і пер­винне розміщення цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Боргові фінансові інструменти — інструменти, що харак­теризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їхню номінальну вартість і сплатити додаткову винагороду у формі процента (якщо він не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, що погашається). Прикла­дом боргових фінансових інструментів є облігації, векселі, чеки тощо.

Бреттон-Вудська валютна система — система з новими (після системи золотого стандарту) умовами функціонування світового господарства та міжнародних економічних відносин.

Бюджет — короткостроковий план, у якому відображені джерела покриття витрат та напрями використання ресурсів. Як економічна категорія — сукупність економічних відносин з формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Бюджетна класифікація — єдина міжнародна система функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками; забезпечує можливість порівнювати дані різних бюджетів, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дій держави стосовно надходження дохідних дже­рел і напрямів використання одержаних коштів.

Бюджетна політика — комплекс юридичних, економіч­них, організаційних заходів під час складання бюджетів, ре­гулювання бюджетного процесу, управління бюджетним дефі­цитом, організації бюджетного контролю. Виявляється у фор­мах і методах мобілізації бюджетних коштів та їх витрачання на різні потреби держави.

368

Глосарій

Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів, які фор­муються і діють на території певної країни згідно з її бюджет­ним устроєм.

Бюджетна система України — сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нор­мами права.

Бюджетне планування — послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається Бюджетним кодексом України.

Бюджетне регулювання — перерозподіл фінансових ре­сурсів між бюджетами різних рівнів, спрямований на збалан­сування бюджетів, які входять до складу бюджетної системи.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над дохо­дами бюджету.

Бюджетний процес — регламентований законом порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про вико­нання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Бюджетний профіцит — перевищення доходів над видат­ками бюджету.

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв'язок між бюдже­тами, які він об'єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетні кредити — надання коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі, що взагалі не властиве бюджетним відносинам. На відміну від банківських кредитів видаються на більш пільгових умовах та за нижчими процентними ставками.

В

Валовий дохід — загальна сума доходу від усіх видів діяль­ності, отримана протягом звітного періоду в грошовій, мате­ріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які ви­ключаються із суми скоригованого валового доходу для обчис­лення суми оподаткованого прибутку.

369

Глосарій

Валютна політика — сукупність економічних, юридичних та організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, що здійснюються державою та міжнародними валютно-фінансови­ми організаціями. Регулювання курсу національної валюти здійснюється за допомогою валютних інтервенцій централь­ного банку, які впливають на попит і пропозицію національної валюти та іноземних валютних цінностей у країні.

Валютний ринок — ринок, що обслуговує внутрішній та міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї валюти на іншу у формі купівлі-продажу. Складова грошово­го ринку, де "зустрічаються" попит і пропозиція на валюту.

Вбудовані стабілізатори — будь-які заходи, що зумовлю­ють тенденцію до збільшення дефіциту державного бюджету в період економічного спаду або скорочення дефіциту бюджету в період економічного зростання та інфляції без спеціальних активних заходів з боку уряду та законодавчої влади.

Видатки бюджету — кошти, які спрямовуються на здій­снення програм, передбачених відповідним бюджетом, за ви­нятком коштів на погашення основної суми боргу та повер­нення надмірно сплачених до бюджету сум.

Видатки місцевих бюджетів — економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансуван­ня капітальних вкладень виробничого і невиробничого при­значення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розшире­ним відтворенням.

Використання прибутку — спрямування прибутку підпри­ємства на сплату податків, створення резервного фонду, ви­плату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансуван­ня витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

Виручка від реалізації — сума коштів, які надійшли на банківський рахунок або у касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Відрахування, внески — обов'язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Відстрочка погашення позики (або усіх раніше випуще­них позик) — перенесення строків виплати заборгованості.

Власні доходи — доходи, що мобілізуються місцевою вла­дою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел,

370

Глосарій

визначених місцевим органом влади. До власних доходів на­лежать місцеві податки і збори, доходи від майна, що нале­жить місцевій владі, та від господарської діяльності комуналь­них підприємств, комунальні платежі, а також доходи за ра­хунок комунальних кредитів та позик.

Внутрішній державний борг — заборгованість держави всім утримувачам облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та інших державних цінних паперів, тобто громадя­нам та підприємствам своєї країни, які є кредиторами дер­жави.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль — кон­троль, здійснюваний на підприємствах бухгалтеріями та фінан­совими відділами.

Вторинний ринок — частина ринку цінних паперів, де здійснюються операції перепродажу раніше випущених цінних паперів.

Вторинні фінансові інструменти, або деривативи, (фі­нансові інструменти другого порядку) — ті, що характеризу­ють виключно цінні папери, які підтверджують право або зо­бов'язання їхнього власника купити чи продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому пері­оді. Використовуються для проведення спекулятивних фінан­сових операцій та страхування цінового ризику ("хеджуван-ня"). Деривативи поділяють на фондові, валютні, страхові, товарні тощо. Основними видами деривативів є опціони, сво-пи, ф'ючерсні та форвардні контракти.

Г

Головне завдання фінансової політики — забезпечення відповідними ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми соціально-економічного розвитку.

Головні ознаки системи золотого стандарту — функціо­нування золота як грошей; фіксація золотого вмісту національ­них валют, безпосередня конвертованість їх у золото; наявність на цій основі фіксованих валютних курсів.

Господарська діяльність — діяльність суб'єктів господа­рювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на ви­готовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи на-

371

Глосарій

дання послуг вартісного характеру, що мають цінову визна­ченість.

Громадський фінансовий контроль — контроль, здійсню­ваний представниками громадських організацій на засадах добровільності та безоплатності.

Грошові кошти — гроші підприємства, які перебувають на його рахунках у банках, у касі підприємства й підзвітних осіб.

Грошові фонди — частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.

Грошово-кредитна (монетарна) політика — комплекс дій та заходів держави у сфері грошового ринку, а також су­купність економічних методів, спрямованих на управління рухом кредитного капіталу. Дії грошово-кредитної політики спрямовані на регулювання грошового обороту, здійснюються державою через центральний банк. Вони охоплюють ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів. НБУ здійснює грошово-кредитну політику з метою впливу на грошову масу в обігу, обсяги кредитування, темпи інфляції, стан платіжного балансу.

д

Девізи — платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.

Державне споживання — видатки на утримання держав­ного апарату: управлінського, правоохоронного, судового, армії. Формування доходів бюджету в цій частині є платою з боку суспільства державі за послуги, що надаються нею у сфері управління країною та забезпечення її обороноздатності й пра­вопорядку. Державне споживання поділяється на військове та цивільне. Цивільне споживання пов'язане з потребами поточ­ного утримання адміністративних будівель, шкіл, лікарень, наукових установ, тобто соціальної інфраструктури.

Державне фінансування — форма перерозподілу доходів у суспільстві. Якщо державні видатки в частині державного споживання відшкодовуються суспільству у вигляді відповід­них послуг з бюджету держави, то є, по суті, або поверненням суспільству, або суспільним споживанням частини централі­зованого у державних фінансах ВВП. За формами фінансуван­ня розрізняють такі державні видатки: державні інвестиції;

372

Глосарій

державні трансферти (субсидії, субвенції, дотації); державні кредити; кошторисне фінансування.

Державний борг — сума заборгованості держави за випу­щеними і непогашеними внутрішніми державними запозичен­нями, а також сума фінансових зобов'язань щодо іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кре­дитами, що надають місцевим органам влади, державним під­приємствам, іноземним постачальникам.

Державний бюджет — основний централізований фонд грошових коштів держави, головний інструмент перерозподі­лу національного доходу.

Державний кредит — специфічна ланка державних фі­нансів; безпосередньо пов'язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. Сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником і кредиторами — фізичними або юридичними особами (приват­ними, фінансово-кредитними установами, корпораціями, іно­земними урядами і міжнародними фінансовими організація­ми) у процесі формування загальнодержавного фонду грошо­вих ресурсів.

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища — спосіб формування коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігальних за­ходів, а також для зменшення впливу забруднення навколиш­нього природного середовища на здоров'я населення.

Державний фінансовий контроль — контроль здійснюва­ний вищими органами влади разом з функціями управління фінансовою системою. Охоплює загальнодержавний та відом­чий контроль. На вищому рівні здійснюється Верховною Ра­дою України.

Державні видатки — сума коштів, що витрачається дер­жавою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Відповід­но до рівня розміщення їх поділяють на централізовані (з бю­джету та фондів цільового призначення) і децентралізовані. За роллю в суспільному виробництві розрізняють поточні ви­датки і видатки розвитку.

Державні доходи — сума коштів, що мобілізується держа­вою на забезпечення своєї діяльності. За рівнем розміщення поділяються на централізовані та децентралізовані. Централі­зовані концентруються в державному та місцевих бюджетах, позабюджетних фондах цільового призначення. Децентралізо­вані розміщуються на державних та муніципальних підпри-

373

Глосарій

ємствах. Частина їх централізується в бюджеті та фондах цільового призначення. За методами мобілізації державні до­ходи поділяють на податкові, неподаткові (надходження від державного майна й угідь та ін.), позикові. Основне призна­чення системи державних доходів — створення надійної фінан­сової бази для забезпечення фінансової діяльності держави.

Державні запозичення — основна форма державного кре­диту, за якої держава виступає як позичальник. Державні запозичення характеризуються тим, що тимчасово вільні гро­шові кошти населення і суб'єктів господарювання залучають­ся до фінансування загальнодержавних потреб шляхом випус­ку і реалізації державних цінних паперів.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються дер­жавою у різних формах, основною з яких є фінансування ка­пітальних вкладень. Виділення коштів може мати форму про­ектного фінансування конкретного інвестиційного проекту. Бюджетні інвестиції можуть спрямовуватися також на при­дбання частки акцій акціонерних товариств.

Державні позабюджетні цільові фонди — фонди, що ма­ють строго цільове призначення. Використовуються для роз­ширення соціальних послуг населенню, розвитку галузей інфраструктури, надання суспільної допомоги непрацездатним і малозабезпеченим громадянам. В Україні нині діють такі позабюджетні державні цільові фонди: Державний пенсійний фонд; Державний фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Державний фонд соціального страху­вання на випадок безробіття; Державний фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Державні трансферти — цільове, безповоротне та безоплат­не (нееквівалентне) виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у вигляді державних субсидій, субвенцій і дотацій.

Державні фінанси — сукупність процесів розподілу та пе­рерозподілу вартості ВВП, що виникають під час формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання держа­вою покладених на неї функцій. Ланками державних фінансів є: бюджет держави (зведений бюджет); позабюджетні фонди цільового призначення; державний кредит; фінанси держав­ного сектору (державних та муніципальних підприємств). За рівнями поділяють на загальнодержавні та місцеві.

Дефіцит місцевого бюджету — величина перевищення видатків місцевого бюджету над його постійними доходами.

374

Глосарій

Дефолт — визнання державою своєї неплатоспроможності.

Децентралізовані фінанси — фінанси підприємств та фі­нанси населення. До децентралізованих фінансів належать фінанси підприємств та установ недержавної форми власності. Фінанси підприємств та установ є базовою ланкою всієї фінан­сової системи, оскільки саме тут утворюється значна частина ВВП та національного доходу, яка є об'єктом розподілу через фінансові відносини.

Дискреційна, або активна, фіскальна політика — свідо­ме маніпулювання податками та державними видатками з боку органів законодавчої та виконавчої влади з метою зміни ре­ального обсягу національного виробництва та зайнятості, кон­тролю над інфляцією, прискорення темпів економічного зрос­тання. Є двох видів: стимулююча та стримуюча фіскальна політика.

Додатковий продукт — вартість, створювана безпосеред­німи виробниками понад вартість необхідного продукту.

Дотації — кошти, що видаються на покриття збитків підприємств, але у тому разі, коли такі збитки викликані не залежними від підприємств причинами.

Дотації вирівнювання, субвенції, субсидії — кошти, що виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при за­твердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулю­ючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (голов­ним чином обласних).

Е

Емісійний дохід — грошові відносини між державою та фізичними і юридичними особами, у процесі функціонування яких держава отримує дохід від емісії в обіг надлишків гро­шей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення.

Емітенти — суб'єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку виступають виключно в ролі продавців цінних паперів із зобов'язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску.

375

Глосарій

З

Загальнодержавні фінанси — фінанси, призначені для за­безпечення потреб суспільства, які мають загальнонаціональ­ний характер і відображають інтереси держави в цілому. Вони, з одного боку, формують фінансову базу вищих органів держав­ної влади й управління, а з іншого — є інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загальнодер­жавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів. За їхньою допомогою здійснюється також структурна політика, поклика­на забезпечити оптимальний галузевий розвиток країни.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає призначен­ня, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсій­ного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат з його коштів пенсій або одноразових виплат.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіт­тя з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'яз­кового державного соціального страхування України на випа­док безробіття.

Закон про Державний бюджет України — закон, що за­тверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджет­ного періоду.

Закріплені доходи — кошти, які за постійно чинними нор­мативними актами віднесені до бюджетів відповідних рівнів на невизначений час, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі. Закріплені доходи утворюють основу дохідної бази кожного бюджету.

Застрахований — особа, яка бере участь в особистому стра­хуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність.

376

Глосарій

Зведений бюджет — сукупність усіх видів бюджетів бю­джетної системи, що становить суму показників усіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи. Не затверджується законодавчими органами влади, а використовується для аналі­зу, прогнозування, статистичних цілей, визначення засад дер­жавного регулювання економічного та соціального розвитку держави.

Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність під­приємства, а також операції, що її забезпечують або виника­ють унаслідок її проведення.

Зовнішній державний борг — заборгованість держави іно­земним кредиторам, тобто громадянам та організаціям інших країн.

І

Інвестиційна діяльність — сукупність операцій із при­дбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційна політика — політика, пов'язана з держав­ними та приватними інвестиціями на розвиток тих галузей та окремих підприємств, що мають найважливіше значення і визначають науково-технічний прогрес. Держава має заохочу­вати вітчизняних та іноземних інвесторів шляхом надання їм різноманітних пільг (податкових, амортизаційних та ін.).

Інвестиційні фінансові операції — операції, пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту.

Інвестори — суб'єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з ме­тою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отри­мання інвесторами процентів, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів.

Індивідуальні інвестори — окремі підприємства, фізичні особи.

Ініціативний фінансовий контроль — контроль, здійсню­ваний за власним бажанням суб'єктів господарювання.

Інституціональні інвестори — різноманітні фінансово-інвестиційні інститути.

377

Глосарій

Інформаційне забезпечення — сукупність різноманітної статистичної, економічної, комерційної, фінансової та іншої інформації, зокрема повідомлення про фінансову стійкість і платоспроможність партнерів та конкурентів, про ціни, кур­си, дивіденди на товарному, фондовому, валютному ринках.

Інфраструктура фінансового ринку — система фінансо­во-кредитних інститутів, які функціонують на фінансовому ринку.

К

Казначейські зобов'язання (векселі) — ті, що мають ха­рактер боргового зобов'язання, спрямованого тільки на покрит­тя бюджетного дефіциту.

Капітальні витрати — видатки бюджету на фінансуван­ня інвестиційної та інноваційної діяльності держави.

Конверсія державного боргу — зміна дохідності позик. Здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку (на­приклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи по­гіршення фінансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація — зміна строків дії позик. Частіше за все проводиться у формі збільшення строків дії облігацій попе­редніх позик. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків дії позик.

Кошторис — основний документ, який визначає обсяг, цільо­ве спрямування та щоквартальний розподіл коштів, спрямова­них із бюджету на утримання установ. Усі установи, які фінан­суються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.

Кошторисне фінансування — означає виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа — кош­торису. Охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, соціальне забезпечення, фундаментальні дослідження, оборо­на, управління. З погляду бюджетних установ є формою цільо­вого, безповоротного і безоплатного фінансування.

Кредитний ринок — складова ринку позичкових капіталів, що охоплює ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі укладення кредитних угод. Має договірний характер.

Кредитні ресурси — кошти, залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов'язання — облігації-

378

I

Глосарій

Кредитори — суб'єкти фінансового ринку, які надають позичку в тимчасове користування під певний процент.

Кругообіг коштів підприємства — планомірний рух коштів підприємства у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживчої вартості та зростання вартості.

м

Медичне страхування — форма соціального захисту насе­лення щодо охорони здоров'я, пов'язана з компенсацією ви­трат громадян на медичне обслуговування.

Мито — непрямий податок, що стягується з товарів, транс­портних засобів, інших предметів, які переміщуються через кордон країн.

Міжбанківський ринок — ринок, на якому залучаються та розміщуються міжбанківські кредити, у тому числі кредити НБУ та комерційних банків.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжнародна фінансова політика — сукупність заходів і рекомендацій у галузі міжнародних фінансів.

Міжнародне фінансове право — система юридичних прин­ципів і норм, які регулюють міжнародні фінансові відносини.

Міжнародний грошовий ринок — короткостроковий ринок, на якому фінансові посередники (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників.

Міжнародні фінанси — підсистема міжнародної економі­ки, яка відображає економічні відносини, пов'язані з міжна­родним рухом грошових коштів.

Місцеві бюджети — фінансова база місцевих органів влади та управління. Забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах та доходах, їх внутрішньотеріторіальний перерозподіл. Мають повну самостійність, власні та закріплені дохідні джере­ла і право визначення напрямів їх використання.

Місцеві запозичення — операції, пов'язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в ре­зультаті яких виникають зобов'язання перед бюджетом, та опе­рації, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Місцеві фінанси — фінансова база місцевих органів влади та управління. Забезпечують регіональні потреби у фінансо-

379

Глосарій

вих ресурсах та доходах, їх внутрішньотериторіальний пере­розподіл. Основне призначення — забезпечення відносної фінансової незалежності й автономності регіональних адміні­стративних формувань (областей, регіонів) та поселень.

Монетизований борг — борг, що складається з боргів дер­жави комерційним банкам як основним утримувачам держав­них цінних паперів та фіксується у балансах банків, у зв'язку з чим аналіз його динаміки перебуває під пильним контролем.

н

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняєть­ся від звичайної діяльності підприємства і стосовно якої не очікується її періодичного повторення.

Наступний фінансовий контроль — контроль, здійсню­ваний на завершальній стадії виконання планового завдання. Мета — контроль за фінансовими результатами, порівняння фактичних і планових показників фінансової діяльності, оцін­ка ефективності проведеної роботи. Цей вид контролю є базою для попереднього контролю майбутнього періоду. Таким чи­ном, є тісний взаємозв'язок між попереднім, поточним та на­ступним фінансовим контролем.

Не монетизований борг — борг, що складається з не викона­них державою фінансових зобов'язань перед населенням за со­ціальними виплатами, передбачених чинним законодавством (за­боргованість з виплати пенсій, стипендій, допомог, заробітної плати та ін.) та із заборгованості за господарськими відносинами з реальним сектором економіки (заборгованість за державними замовленнями, з надання послуг державними установами та ін.).

Непрямі податки — податки, які включаються до ціни товарів (робіт, послуг). Платниками цих податків є покупці відповідних товарів (робіт, послуг), а їх платниками до бю­джету — суб'єкти підприємницької діяльності.

Нерозподілений прибуток — частка прибутку підприєм­ства, отримана в результаті діяльності у попередні періоди, яка не була спрямована на виплату дивідендів власникам підприємства чи поповнення складових власного капіталу підприємства.

Нормативне забезпечення — інструкції, нормативи, нор­ми, тарифні ставки, методичні вказівки, ліміти та резерви.

380

Глосарій

О

Об'єкти фінансових операцій — різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валю­та, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.

Облігація (від лат. obligatio — зобов'язання) — найбільш поширений вид цінних паперів, боргове зобов'язання держа­ви, за яким у встановлені строки повертається борг і випла­чується дохід у формі процента чи виграшу — це боргове зобо­в'язання позичальника перед кредитором, яке оформлюється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного папера. Це такий цінний папір, що засвідчує внесен­ня його власником грошових коштів та підтверджує зобов'я­зання позичальника відшкодувати кредитору номінальну вар­тість облігації у визначений строк з виплатою доходу у ви­гляді процента або дисконту.

Облікова, або дисконтна, політика — політика регулю­вання облікової ставки центрального банку, за якою він надає позички комерційним банкам у порядку їх рефінансування.

Обліковий ринок — ринок, на якому під час укладання угод в обігу перебувають високоліквідні активи (векселі, чеки, де­позитні сертифікати).

Обмін за регресивним співвідношенням (облігацій попе­редніх позик на одну нову зі знижувальним коефіцієнтом) — обмін з метою скорочення державного боргу.

Обов'язковий фінансовий контроль — контроль, здійсню­ваний згідно з вимогами нормативних актів і рішень відповід­них органів державного контролю.

Обслуговування державного боргу — комплекс заходів дер­жави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, пога­шення позик, виплати процентів за ними, а також уточнення і зміни умов погашення раніше випущених позик і визначення умов і порядку здійснення нових державних запозичень.

Оперативне управління фінансами — комплекс заходів, які розробляють на основі оперативного аналізу фінансової ситуації фінансового планування, контролю та регулювання, складання та виконання фінансових планів. Головна функція апарату фінансової системи: Міністерства фінансів України, фінансових управлінь (відділів), міністерств, відомств, місце­вих Рад, фінансових служб підприємств та організацій.

381

Глосарій

Операції з переказу грошей — операції, що охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші — то­вар") та трансфери (рух грошей в одному напрямі).

Операції з капіталом — операції, що спрямовуються на управління ним в умовах ризику та невизначеності економіч­ної кон'юнктури. Тут переважають страхові операції, включа­ючи хеджування, операції застави, в тому числі іпотеку.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємств, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінан­совою діяльністю.

Оподатковуваний прибуток — прибуток, що визначаєть­ся для розрахунку податку на прибуток способом виключення із суми скоригованого валового доходу валових витрат плат­ника податку та суми нарахованих ним амортизаційних відра­хувань.

Організація фінансів підприємств — методи, форми і спо­соби формування та використання фінансових ресурсів, а та­кож контроль за їхнім кругообігом з метою досягнення визна­чених підприємством цілей.

Основна діяльність підприємства — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, по­слуг).

Основна мета фінансової політики — оптимальний роз­поділ ВВП між галузями народного господарства, соціальни­ми групами населення, територіями. На цій основі мають за­безпечуватися стійке зростання економіки, удосконалення її структури, поліпшення добробуту населення.

п

Пайові фінансові інструменти — інструменти, що під­тверджують право їхнього власника на частку (пай у статутно­му фонді їх емітента) і на отримання відповідного доходу (У формі дивіденду, процента тощо). Як правило, цінні папери відповідних видів (акції, інвестиційні сертифікати тощо).

Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата грома­дянам у старості, на випадок повної або часткової непраце­здатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягнен­ням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудо­вої діяльності.

382

Глосарій

Первинний ринок — частина ринку цінних паперів, де здійснюється первинний випуск цінних паперів в обіг на ос­нові оголошення про емісію.

Первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку) — такі, що характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові пра­ва або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо).

Податкова політика — діяльність держави у сфері вста­новлення, правового регламентування та організації справлян­ня податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Податкова система — сукупність встановлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів уста­новлення, зміни чи скасування їх; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податково­го законодавства.

Податкові платежі — обов'язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником (плата за воду, землю).

Податок (збір, обов'язковий платіж) — обов'язковий вне­сок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Податок на додану вартість — непрямий податок, що включається до ціни реалізації товарів (робіт, послуг) і вста­новлюється у відсотках від оподатковуваного обороту.

Податок на прибуток — прямий податок, який сплачу­ють суб'єкти господарювання за рахунок прибутку. Обчис­люється у відсотках від суми оподаткованого прибутку згідно з податковим законодавством.

Позабіржовий ринок — частина ринку цінних паперів, де здійснюються угоди, які укладаються і здійснюються поза біржею.

Позичальники — суб'єкти фінансового ринку, які отриму­ють позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі процента.

Попередній фінансовий контроль — контроль, що здій­снюється на етапі розробки та прийняття управлінського рі­шення з фінансових питань. Пов'язаний із процесами визна­чення оптимального обсягу централізованих і децентралізова-

383

Глосарій

них фінансових ресурсів у плановому періоді, а також з їх ефективним розподілом та використанням.

Портфельні інвестори — інвестори, що купують окремі види цінних паперів виключно в цілях отримання доходу.

Поточний фінансовий контроль — оперативний контроль за реалізацією фінансової діяльності, дотриманням планових показників, виконанням вимог фінансової дисципліни тощо. Здійснюється через аналіз, перевірки, обстеження діяльності суб'єктів господарювання; його завдання — вчасно реагувати на зміни умов фінансової діяльності.

Поточні видатки — витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, фінансу­вання заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку. Поділяють на: державне споживання (купівля товарів та послуг); виплати (перекази) населенню; перекази за кордон; державні субсидії, дотації, субвенції (трансферти) та ін.

Поточні витрати — визначені на початок бюджетного року видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, а також на фінансування соціального захисту населення.

Правове забезпечення (функціонування фінансового меха­нізму) — законодавчі акти, постанови, накази, циркулярні листи та інші правові документи органів управління. Залу­чення юридичних норм дає змогу встановлювати єдині прави­ла організації фінансових зв'язків, захищати економічні інте­реси суспільства, проводити єдину політику у сфері фінансів, забезпечувати фінансову дисципліну.

Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси — по­токи грошових коштів і пов'язані з ними відносини в галузі міжнародної економіки.

Прибуток від звичайної діяльності — прибуток (збиток) від операційної діяльності, фінансових операцій та іншої зви­чайної діяльності.

Прибуток від надзвичайних подій — прибуток (збиток), що пов'язаний зі стихійним лихом, техногенними катастро­фами, аваріями та іншими подіями.

Прибуток від фінансових операцій — прибуток (збиток) від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства; одержані дивіденди, проценти за облігаціями та іншими цінни­ми паперами; інші доходи від фінансових операцій.

384

Глосарій

Призначення (функції) міжнародних фінансів — власти­вості, об'єктивно притаманні міжнародним фінансам.

Р

Регулювання норми обов'язкових резервів — регулюван­ня, здійснюване НБУ для комерційних банків та інших депо­зитних установ, які повинні зберігати частину залучених кош­тів на кореспондентських рахунках у центральному банку без права їх використання і без виплати процентів за ними.

Регулюючі доходи — доходи, надходження яких до бю­джетів нижчого рівня визначаються щороку Верховною Радою України та які передбачені в законі про державний бюджет на поточний рік, перерозподіляються між різними ланками бю­джетної системи.

Резервний фонд — фонд, який створюється за рахунок чистого прибутку для забезпечення покриття можливих зби­тків від фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація — використання у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів.

Рефінансування — випуск нових позик для того, щоб роз­платитися з власниками облігацій старої позики.

Ринок капіталів — ринок середньо- та довгострокових капіталів або грошових коштів (на термін більше одного року), що представляють інвестиційний фактор у розвитку еконо­міки.

Ринок цінних паперів — частина ринку позичкових капі­талів, де здійснюються емісія та купівля-продаж цінних па­перів, формується ціна на них, урівноважуються попит і про­позиція.

Розподіл прибутку — спрямування прибутку на сплату податків, створення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, задоволення потреб окремих учасників розподілу.

13 Фінанси

385

Глосарій

С

Світова валютна система — інституційно-функціональ-на форма організації міжнародних валютно-фінансових відно­син, яка склалася внаслідок еволюції світового господарства і юридично закріплена міждержавними домовленостями.

Секвестр бюджету — запровадження пропорційного ско­рочення (на 5, 10, 15 %) бюджетних видатків, що затверджені, щомісячно за всіма статтями бюджету, крім статей, які потре­бують захисту, до кінця бюджетного року.

Сеньйораж — дохід держави від емісії грошей.

Система золотого стандарту — грошова система, що відіграла важливу роль у розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин, інтернаціоналізації виробництва. Забез­печувала загальність світових грошей, їх повну конвертованість, стабільність купівельної спроможності та валютних курсів, а також автоматичне (внаслідок міграції золота) врівноваження платіжних балансів окремих держав, стабільність світових цін.

Скоригований валовий дохід — розрахунковий показник, що використовується для визначення суми оподатковуваного прибутку під час обчислення податку на прибуток.

Спекулятивні операції — короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отрима­них кредитів. До них належать валютний арбітраж, процент­ний арбітраж, операції "своп", валютна спекуляція тощо.

Спеціальний фонд — фонд фінансових ресурсів, що фор­мується з конкретно визначених джерел надходжень і вико­ристовується на фінансування конкретно визначених цілей.

Стратегічне управління — загальне управління фінанса­ми. Виявляється у визначенні фінансових ресурсів через про­гнозування на перспективу, встановленні обсягів фінансових ресурсів на реалізацію цільових програм тощо. Здійснюється вищими органами державної влади та управління: Верховною Радою України, апаратом Президента України, Кабінетом Міністрів України. До сфери безпосередньо державного управ­ління належать лише державні фінанси.

Стратегічні інвестори — купують контрольний пакет акцій дня здійснення стратегічного управління підприємством.

Страхова подія — подія, передбачена договором страху­вання або чинним законодавством, з настанням якої виникає

386

Глосарій

зобов'язання страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або сплатити страхове забезпечення страхувальникові.

Страхова премія (внесок, платіж) — плата страхуваль­ника страховикові за те, що той зобов'язується відшкодувати страхувальнику, в разі виникнення, матеріальні збитки, зав­дані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій.

Страхова сума — межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страху­вальнику.

Страхове відшкодування — сума компенсації, що її спла­чує страховик страхувальнику за збиток, спричинений за­страхованому майну страховим випадком.

Страховий випадок — стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, за якої виникає зобов'язання стра­ховика сплатити страхувальнику страхове відшкодування або страхову суму.

Страховик — юридична особа (страхова компанія), що діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе певні зобов'я­зання щодо створення колективного страхового фонду і ви­плати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі (на користь якої укладено договір страхування) при настанні страхового випадку. Страховики — суб'єкти фінансового ринку, які реалізують різні види страхових по­слуг (страхових продуктів). Основною функцією страховиків на фінансовому ринку є здійснення всіх видів і форм страху­вання шляхом взяття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов'язанням відшкодувати суб'єкту страху­вання збитки при настанні страхового випадку.

Страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові премії (внески, платежі) до страхового фонду й отримує право на відшкодування при настанні страхового випадку. Страху­вальники — суб'єкти фінансового ринку, які купують стра­хові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації своїх фінансових втрат при настанні страхової події.

Субвенція — цільовий міжбюджетний трансферт, призначе­ний на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який її надав. Різновид цільових субсидій, які передбачають спільну участь отримувача і бюджету у фінансуванні певних витрат.

Суб'єкти міжнародних фінансових відносин — фізичні, юридичні особи та держави, які за законом мають і здійсню-

387

Глосарій

ють безпосередньо або через представників свої права та обо­в'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.

Субсидія — вид допомоги у грошовій або натуральній формі, що надається із коштів державного чи місцевого бюджетів. Може виділятись юридичним та фізичним особам і має форму фінансової допомоги чи відшкодування втрат доходів (житлові субсидії в Україні малозабезпеченим громадянам на оплату житлово-комунальних послуг). У країнах з розвинутою ринко­вою економікою поширені субсидії виробникам сільськогоспо­дарської продукції на відшкодування втрат доходів у зв'язку з підтриманням доступного рівня цін на продукти харчування.

т

Тарифи страхові — ставки страхових платежів з одиниці страхової суми за певний період.

Технічні резерви — показник, який виражає грошову оцін­ку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно — сума коштів, що є гарантією виконання зобов'я­зань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.

Тимчасовий касовий розрив — незбіг у часі фінансування видатків з надходженням доходів.

У

Уніфікація — об'єднання кількох позик в одну. Спрощує управління державним боргом. Може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Управління державним боргом — забезпечення платоспро­можності держави, тобто можливості погашення боргів.

Фінанси населення — сукупність грошових фондів, які акумулюються у населення з таких джерел: доходи від трудо-

388

Глосарій

вої діяльності; доходи від капіталу; доходи від рухомого і не­рухомого майна; доходи, отримані у вигляді спадщини; дохо­ди з інших джерел.

Фінанси підприємств — економічні відносини, пов'язані з рухом грошових коштів, формуванням, розподілом і викори­станням доходів та грошових фондів суб'єктів підприємницт­ва у процесі відтворення.

Фінансова інфраструктура — сукупність інститутів та елементів, які створюють сприятливі умови для функціону­вання всієї фінансової системи. До них належать: система органів управління фінансами; нормативно-законодавча база; підготовка фахівців; інфраструктура фінансового ринку; спеці­алізоване виробництво (цінних паперів, грошових банкнот, фінансової документації). Саме фінансова інфраструктура ство­рює сприятливі умови для гармонійного функціонування всієї фінансової системи та кожної її сфери окремо.

Фінансова політика — складова економічної політики держави. У ній конкретизуються головні напрями розвитку народного господарства, визначаються загальний обсяг фінан­сових ресурсів, їх джерела та напрями використання, розроб­ляється механізм регулювання та стимулювання соціально-економічних процесів фінансовими методами.

Фінансова система (за внутрішньою структурою) — су­купність відносно відособлених та взаємопов'язаних підсис­тем і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин; (за організаційною побудовою) — су­купність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами в країні.

Фінансова стратегія — стратегія, що включає дії держави щодо стратегічного розвитку її фінансової системи. Розумієть­ся як загальний напрям і методи досягнення поставленої мети і спрямована на вироблення цільових програм, для реалізації яких необхідні час і великі фінансові ресурси. Політика, що розрахована на довготермінову перспективу і вирішення гло­бальних завдань соціально-економічного розвитку країни.

Фінансова тактика — поточна політика, спрямована на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що ви­пливають із розробленої фінансової стратегії. Включає конк­ретні методи та засоби досягнення поставленої мети за конк­ретних умов, що дають змогу зосередити зусилля на варіантах рішення, які не суперечать прийнятій стратегії.

389

Глосарій

Фінансове вирівнювання — приведення витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) у відпо­відність до гарантованого державою мінімального рівня соці­альних послуг на душу населення, усунення значних диспро­порцій у здійсненні видатків у розрізі окремих територій.

Фінансове забезпечення — таке, що регулюється на основі відповідної системи функціонування, яке може здійснюватись у трьох формах: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінан­сування. Різні форми фінансового забезпечення використовують на практиці одночасно через установлення характерного для певного етапу розвитку суспільства співвідношення між ними.

Фінансове планування — діяльність щодо формування та використання цільових централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, які спрямовуються на розширене відтворення та задоволення поточних потреб держави.

Фінансове регулювання — регламентування розподільчих відносин у суспільстві й на окремих підприємствах.

Фінансовий важіль — засіб дії фінансового методу. До фінансових важелів належать: прибуток, доходи, амортиза­ційні відрахування, економічні фонди цільового призначення, фінансові санкції, орендна плата, процентні ставки за креди­тами, депозитами, облігаціями та ін.

Фінансовий контроль — специфічний вид діяльності, здій­снюваний всіма ланками влади та недержавними структурами щодо забезпечення на базі законності відповідного рівня фінан­сової дисципліни, ефективного руху централізованих і децентра­лізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення про­цесів розподілу та перерозподілу грошових коштів у країні.

Фінансовий метод — засіб впливу фінансових відносин на господарський процес. Фінансові методи діють у двох напря­мах: управління рухом фінансових ресурсів та ринкових ко­мерційних відносин, пов'язаних зі зміною витрат і результатів, з матеріальним стимулюванням і відповідальністю за ефектив­не використання грошових фондів. Дія фінансових методів виявляється в утворенні та використанні грошових фондів.

Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і форм організації фінансових відносин, інструментів та ва­желів впливу на соціально-економічний розвиток суспіль­ства. До його структури входять п'ять взаємопов'язаних еле­ментів: фінансові методи; фінансові важелі; правове забез­печення; нормативне забезпечення; інформаційне забезпе­чення.

390

Глосарій

Фінансовий ринок — економічний простір, на якому фор­муються і функціонують обмінно-перерозподільчі відносини, пов'язані з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів та фінансових фондів, що набувають відображення в цінних паперах.

Фінансові інститути — посередники, що забезпечують "зустріч" позичальника та кредитора на фінансовому ринку. Забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових ко­штів у позичковий капітал.

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові докумен­ти, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за до­помогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Фінансові операції — дії, спрямовані на вирішення певно­го завдання з організації та управління грошовими відносина­ми, що виникають при формуванні та використанні відповід­них коштів.

Фінансові ресурси — грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства.

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика — сукуп­ність заходів, що здійснюються шляхом маніпулювання дер­жавним бюджетом — державними видатками та оподаткуван­ням — для досягнення повної зайнятості, зростання виробни­цтва, зниження інфляції. Податки і державні видатки є основ­ними інструментами фіскальної політики.

Фонд соціального захисту інвалідів — цільові кошти для створення робочих місць, передбачених для працевлаштуван­ня інвалідів, і для здійснення заходів, спрямованих на їх со­ціальну та професійну реабілітацію.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань — самостійний вид загальнообо­в'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — орган, що здійснює керівництво й управ­ління загальнодержавним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовлени­ми народженням та похованням, здійснює збирання й акуму­ляцію страхових внесків та інших засобів, призначених для фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону України "Про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку

391

Глосарій

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням" і забезпечує їхнє надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Фондова біржа — особливий посередник на ринку цінних паперів, центр торгівлі ними. Виконує три основні функції: посередницьку, індикативну та регулятивну. Сутність посеред­ницької функції полягає в тому, що фондова біржа створює достатні й всебічні умови для торгівлі цінними паперами емі­тентам, інвесторам та фінансовим посередникам. Торговельні угоди на біржі укладають брокери. Індикативна функція фон­дової біржі полягає в оцінці вартості й привабливості цінних паперів. Саме на біржі проводиться котирування цінних па­перів, яке дає інформацію інвесторам про вартісну та якісну оцінку цінних паперів та динаміку їх розвитку. Регулятивна функція фондової біржі виражається в організації торгівлі цінними паперами. Фондова біржа встановлює вимоги до емі­тентів, які виставляють свої цінні папери на біржові торги, правила укладення і виконання угод, механізм контролю за діяльністю суб'єктів біржової торгівлі.

Функції фінансів — суспільне відображення їхньої сутності, внутрішніх властивостей.

ч

Чистий прибуток — прибуток підприємства, який зали­шається після сплати податку на прибуток.

Я

Ямайська валютна система — система, що функціонує і розвивається у світовій економіці дотепер, визначена нарадою представників країн — членів МВФ, що відбулася в м. Кінгстон (Ямайка) в січні 1976 р. Кінгстонська угода поклала початок її утворенню.

392

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативна література

1. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою Украї­ни 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 37—38.

3. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38

4. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13.

5. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 трав­ня 1993 р. № 889-IV // Голос України. — 2003. — 22 липня. — № 134 (3134).

6. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18.

7. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 9—10.

8. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 8.

9. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змін, і доп.) від 24 грудня 2002 р. № 349-IV// Налоги и бухгалтерский учет. — 2003. — 27 января. — № 8 (566).

10. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 p. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 51.

11. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 тра­вня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. —

1997. — № 24.

12. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання" від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 37.

13. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. —

1998. — № 29.

14. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29.

15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво­рювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р.

393

Рекомендована література

№ 1105-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 46—47. 16.Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 11 липня 1996 р. № 315\96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 43.

17. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-ІП // Відо­мості Верховної Ради України. — 2000. — № 22.

18. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 51—52.

19. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 17 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6.

20. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лю­того 2001 р. № 2272-ІП // Офіційний вісник України. — 2001. — № 12.

21.Закон України "Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням" від 18 січня 2001 р. № 2240-ІП // Урядовий кур'єр. — 2001. — 28 лютого. — №38.

22.Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообо­в'язкового державного соціального страхування" від 1 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 4.

23.Закон України "Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 7.

24.Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 р." від 20 грудня 2003 р.-// Урядовий кур'єр. — 2003. — №228.

25.Закон України "Про Господарський кодекс України" // Голос України. — 2003. —27 лютого. — №49—50.

26.Указ Президента України "Про Державне казначейство України" // Діло. — 1995. — № 43.

27. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. № 727/98 // Урядовий кур'єр. — 1998. — № 128.

28. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення ефектив­ності контрольно-ревізійної роботи" від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000.

29.Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президен­та України від 3 липня 1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподатку­вання, обліку і звітності суб'єктів підприємництва" // Відомості Верхов­ної Ради України. — 1998. — № 2.

30. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження поряд­ку формування та використання коштів резерву Пенсійного фонду" від 6 травня 2001 р. № 435 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 20.

31. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Про­грами розвитку страхового ринку України на 2001—2004 роки" від 2 лютого 2001 р. № 98 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 6.

394

Рекомендована література

Основна література

1. Берлин СИ. Теория финансов: Учеб. пособие. — М.: Приор, 2000.

2. Василии ОД. Теорія фінансів: Підручник. — К.: ШОС, 2001.

3. Василии ОД., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. — К.: НІОС, 2002.

4. Опарін ВМ. Фінанси (Загальнатеорія): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001.

5. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004.

6. Финансы: Учеб. для вузов / Под ред. Л.А. Дробозиной. — М.: ЮНИТИ, 2000.

7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. A.M. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2004.

Додаткова література

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посіб.

— К.: Атіка, 2002.

2. Білик М.Д., Бабяк НД., Семенюк О.Б. Фінанси підприємств. Зав­ дання для практичних занять з методичними вказівками: Навч. посіб.

— К.: Центр "Методика-інформ", 2003.

3. Бланк ИА. Управление денежными потоками. — К.: Ника-Центр: Эльга, 2002. — 736 с. — (Библиотека финансового менеджмента).

4. Бланк ИЛ. Управление финансовой стабилизацией предприятия.

— К.: Эльга: Ника-Центр, 2003. — (Энциклопедия финансового менедж­ мента: Вып. 4).

5. Боди 3., Мерлон Р. Финансы: Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Изд. дом "Вильяме", 2000.

6. Большаков СВ. Основы управления финансами: Учеб. пособие. — М.: ИД "ФБК-Пресс", 2000.

7. Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К.: Ніка-центр: Ельга, 1999.

8. Булгакова СО. Казначейство зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: КНТЕУ, 2000.

9. Булгакова СО. та Ы. Казначейська система виконання бюджету: Підручник. — К.: КНТЕУ, 2000.

10. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2003.

11. Вексельное обращение: теория и практика / Под ред. А.Б. Авако-ва. — X.: Фолио, 2000.

12. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політи­ка України: Навч. посіб. — К.: Наук, думка, 1997.

13. Завгороднйй В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. — К.: А.С.К., 2000.

395

Рекомендована література

14. Иванов ВМ. Финансовый рынок: Конспект лекций. — К.: МАУП, 1999.

15. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев АЛ. Рынок ценных бумаг (теория и практика): Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 1999.

16. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1993.

17. Килячков АА., Чалдаева Л А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. — М.: Юристъ, 2000.

18. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, прак­тика). — К.: НІОС, 2000.

19. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001.

20. Колтынюк В А. Рынок ценных бумаг: Учебник. — 2-е изд. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.

21. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.

22. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

23. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч. посіб. — Т.: Карт-бланш, 2004.

24. Кротюк В.Л. Національний банк — центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. — К.: Вид. дім "Ін Юре", 2000.

25. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період / НАН України. Ін-т екон. прогнозування. — К.: 2000.

26. Малые и средние предприятия. Управление и организация: Пер. с нем. / Й. Ханне Пихлер. — М.: Междунар. отношения, 2002.

27.Мендрул О.Г., Павленко ІА. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2000.

28. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

29. Науменкова СВ., Андреев А.В., Журавка Ф.О. Фінансовий ринок та інвестиції: 36. тестових вправ і завдань. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

30. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. — М.: Высш. шк„ 1997.

31. Павлова ЛЯ. Финансы предприятия. — М.: Финансы: ЮНИТИ, 1998.

32. ПигуА. Экономическая теория благосостояния: Пер. с англ. — Т. 1. — М.: Прогресс, 1985.

33. Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001.

34. Пушкарёва В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 1996.

ЗЬ.Рикардо Д. Начала политической экономики и налогового обло­жения: Пер. с англ. // Соч. — Т. 1. — М.: Госполитиздат, 1955.

36. Родионова В.М., Федотова МА. Финансовая устойчивость пред­приятий в условиях инфляции. — М.: Перспектива, 1995.

37. Савицкая Г.В., Методика комплексноо анализа хозяйственной деятельности: Краткий курс. — 2-е изд., испр. — М.: ИНФРА-М, 2002.

396

Рекомендована література

38. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 2001.

39. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов: Пер. с англ. — М.: Соцэкгиз. — 1962.

40. Суторміна В.М., Радзієвеька В.М., Стеценко B.C. Фінансовий ринок: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

41. Суторміна В.М., Федоров В.М., Андрущенко ВА. Держава, подат­ки, бізнес. — К.: Либідь, 1992.

42. Суторміна В.М., Федоров В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіж­них корпорацій. — К.: Либідь, 1992.

43. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. — К.: КНЕУ, 2002.

44. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. — К.: КНЕУ, 2000.

45. Тьюлз Р., Врэдли Э., Тьюлз Т. Фондовый рынок: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: ИНФРА-М, 2000.

46. Федосов В., Опарін В., ЛъовкЫ С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрямки. — К., 2002.

47. Финансы предприятий / В.В. Остапченко. — М.: Омега-Л, 2003.

48. Финансы предприятий. — К.: Европ. ун-т, 2003.

49. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. Н.В. Колчина. — 2-е изд. — М.: ЮНИТИ, 2002.

50. Финансы. Деньги и кредит: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.А. Че­репановой. — X.: ХГПУ, 2000.

51. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. A.M. Ковалевой. — М.: Фи­нансы и статистика, 2001.

52. Финансы: Учебник / Под ред. СИ. Лушина, В.А. Слепова. — М.: Изд-во РЭА, 2000.

53. Фінанси: Навч. посіб. / За ред. СО. Булгакової. — К.: КДТЕУ, 1999.

54. Фінансова звітність за національними положеннями (стандарта­ми) бухгалтерського обліку. — 2-ге вид. — К.: Лібра, 1999.

55. Ценные бумаги: Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, B.C. Top-кановского. — М.: Финансы и статистика, 2001.

56. Чернов М.И. Финансовая политика организации: Учеб. пособие / Под ред. М.И. Бяконова. — М.: ЮНИТИ: Дана, 2003.

57. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А. Ма-заракі. — К.: КНТЕУ, 2000.

58. Шеремет А.Д., Нагашев Е.В. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1999.

59. Шуляк П.Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Изд. дом "Дашков и К", 2000.

60. Якобсон Л.И. Экономика общественного сектора: Основы теории государственных финансов: Учеб. для вузов — М.: Аспект-Пресс, 1996.

397

ч

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКУМІВ

Темаї

Відповіді на запитання тестів

1 — 2); 2 — 2), 3); 3 — 3); 4 — 2); 5 — 3); 6 — 3); 7 — 3); 8 — 1); 9 — 3); 10 — 3); 11 — 1); 12 — 2); 13 — 2); 14 — 2); 15 — 2).

Відповіді на фінансову криптограму

По горизонталі: 1 — інфляція; 2 — акції; 3 — субвенція; 4 — капі­тал; 5 — баланс; 6 — субсидія; 7 — податки. Зашифроване слово — фінанси.

Хибні твердження серед запропонованих: 3, 4, 5.

Тема 2

Відповіді на запитання тестів

1 — 2); 2 — 4); 3 — 3); 4 — 1); 5 — 5); 6 — 3); 7 - 1); 8 — 1); 9 — 3); 10 — 1); 11 — 1); 12 — 1), 3), 5); 13 — 1); 14 — 3); 15 — 3); 16 — 3); 17 — 2); 18 — 1); 19 — 3); 20 — 3).

Правильні визначення

1 — І; 2 — К; 3 — Л; 4 — 3; 5 — Ж; 6 — Є; 7 — В; 8 — Б; 9 — Г; 10 — А; 11 - Д.

398

Відповіді на завдання практикумів

Тема З

Відповіді на запитання тестів

1 - 1), 2), 3), 4); 2 - 4); 3 - 5); 4 - 3); 5 - 1); 6 — 3); 7 - 3); 8 — 3); 9 — 4); 10 — 1).

Правильні визначення до термінів

1 — В; 2 — Ж; 3 — Г; 4 — Є; 5 — Б; 6 — А; 7 — Д.

Хибні твердження серед запропонованих: 1, 2, 4, 5, 8, 10.

Тема 4

Відповіді на запитання тестів

1 — 3); 2 — 1); 3 — 3); 4 — 2); 5 — 2); 6 — 2); 7 — 3); 8 — 2); 9 — 4)| 10 — 2); 11 — 1); 12 — 3); 13 — 3); 14 — 1), 3), 4); 15 — 2).

Правильні визначення до термінів

1 — В; 2 — Г; 3 — Б; 4 — А; 5 — К; 6 — Ж; 7 — Д; 8 — Є; 9 — 3; 10 — І.

Відповіді на задачі

1. Розмір дивідендів на привілейовану акцію — 12,5 грн, на просту акцію — 0,32 грн.

2. Баланс — 493,13 тис. грн, співвідношення власних і позичкових коштів — 3,82.

3. Початкова вартість основних фондів — 32 тис. грн.

4. Сума податку на прибуток — 53,75 тис. грн.

5. Валовий прибуток — 31 580 тис. грн, прибуток від операційної діяльності — 15 740 тис. грн, чистий прибуток — 11 805 тис. грн.

Тема 5

Відповіді на запитання тестів

1 - 6); 2 - 2); 3 — 3); 4 — 1), 2), 3); 5 - 5); 6 — 3); 7 - 1), 2); 8 — 2); 9 — 3); 10 — 2); 11 — 1); 12 — 2; 13 — 2; 14 — 3; 15 — 1).

Відповіді на задачі

5.1. 1) 1164 (млн грн) — попередній рік; 1355,1 — поточний рік; 1120,0 — рік, що планується; 2) 782 — попередній рік; 763,6 — поточний рік;

399

Відповіді на завдання практикумів

6290,0 — рік, що планується; 3) структура фінансування визначається як відношення розміру фінансування за окремим джерелом до загально­го обсягу небюджетних джерел фінансування, виражається у відсотках. Наприклад, за джерелом "Позабюджетні фонди" — попередній рік: 58,0 : 782,0 • 100 % = 7,4%; Аналогічні розрахунки проводяться за кожним джерелом фінансування у періодах, що аналізуються, 32,8, 43,6%; 44,6%.

2. Відхилення за показниками: 1) +4875,1 млн грн; 2) +7108,0 млн грн, 3) -294,3 млн грн, 4) +34 990,0 млн грн 5) -2,4 %; 6) -1,2 %.

3. 1) Загальна сума податкових надходжень: звітний рік: 45 392,5 млн грн (частка — 73,3 %), базовий рік — 21 626,9 млн грн (частка — 74,8%);

2) інтенсивність зміни показників доходів зведеного бюджету в часі визначається через розрахунок абсолютних та відносних відхилень за окремими статтями доходів. Абсолютні відхилення розраховуються як різниця між значеннями показників за звітний та базовий роки, вира­ жається у млн грн. Відносні відхилення розраховуються через визначен­ ня темпів приросту: відношення абсолютного приросту до попереднього значення показника за базовий рік, виражається у відсотках. Напри­ клад, відхилення за доходами зведеного бюджету становили: абсолютні — +33 038,5 млн грн, відносні Ы14,3 % . Аналогічно проводяться розра­ хунки за всіма наведеними статтями доходів зведеного бюджету.

Тема 6

Відповіді на запитання тестів

1 - 1); 2 - 3); 3 - 2); 4 - 2); 5 - 3); 6 - 1); 7 - 2); 8 - 3); 9 - 3); 10 — 2); 11 - 1); 12 - 3); 13 - 1); 14 - 1); 15 - 2).

Правильні визначення

1 — Д; 2 — А; 3 — Л; 4 — Б; 5 - В; 6 - І; 7 — Г; 8 — 3; 9 — К; 10 —Ж.

Відповіді на задачі

6.1. 1) розрахунки номінальної зміни (абсолютного відхилення) та зміни у відсотках (відносного відхилення) проводяться аналогічно до методики розрахунків, використаної в задачі 5.3. Наведемо відповіді відхилень за загальним розміром видатків. Номінальна зміна становила +2015,4 млн грн, зміна у відсотках (-6,47 %. Використовуючи зазна­ чену методику, проводять розрахунки за всіма наведеними статтями ви­ датків бюджету;

400

Відповіді на завдання практикумів

2) структура видатків визначається як відношення видатків за окре­ мою статтею до загального обсягу видатків бюджету, виражається у відсотках. Наприклад, частка видатків на державне управління у за­ гальній сумі видатків становила: 8,95 %за поточний рік, 8,5 %за попе­ редній рік, відхилення(-0,45 %.Аналогічно проводять розрахунки за

іншими статтями видатків бюджету.

6.2. Для розв'язання задачі слід згадати, що зведений бюджет стано­вить сукупність показників державного та місцевих бюджетів. Розра­хунки у задачі слід здійснювати за прикладом, наведеним у табл. 6.1.

6.3 Розрахунки до задачі 6.3проводяться аналогічно до методики, яка використана у задачі 6.2.Розрахунки до задачі слід здійснювати за прикладом, наведеним у таблиці 6.2.

Тема 7

Відповіді на запитання тестів

1 - 1), 2), 3); 2 - 3); 3 - 1); 4 - 5); 5 - 3); 6 - 2); 7 - 2); 8 - 3); 9 — 2); 10 — 1); 11 — 2); 12 — 3); 13 — 3); 14 — 1); 15 — 1), 2), 3).

Відповіді на задачі

7.1.Доходи: попередній рік — 37 199,0 млн грн;поточний рік — 42 525,0 млн грн.Далі задача 7.1розв'язується за методикою, аналогіч­ ною до методики розрахунків, використаної в задачі 6.1.Приклад розра­ хунків за статтею "Податкові надходження" наведено у табл. 7.1.

7.2,7.3.Задачі розв'язуються за методиками, які розглянуто у попе­ редніх темах, зокрема у задачах 5.3та 6.1.

Таблиця 7.1. Відомості про державний бюджет країни

Показник	Попередній рік		Поточний рік		Відхилення
	млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%
Податкові надходження	21958,0	59,0	28 934,8	68,0	+ 6976,8	+ 9

401

Таблиця 6.1. Доходи зведеного, державного та місцевих бюджетів України на звітний рік (скорочена форма), тис. грн

Доходи згідно з бюджет­ною кла­сифіка­цією
	Зведений бюджет			Державний бюджет				Місцеві бюджети
	2 о го я 0<	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом	% до зведеного бюджету	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом	% до зведеного бюджету	Загальний фонд	Спеціальний фонд
Податкові надхо­дження	35 665 100,5	34 478076,5	1187024,0	23 522 610,5	66	23 042 903,5	479 707,0	12 142 490,0	34,0	11435173,0	707 317,0

_J

₁

Відповіді на завдання практикумів

Тема 8

Відповіді на запитання тестів

1 - 3); 2 - 2); 3 - 2); 4 - 3), 1); 5 - 2); 6 - 3); 7 - 1); 8 - 4); 9 — 1); 10 — 1); 11 — 1); 12 — 1); 13 — 1).

Відповіді на задачі

8.1. Заробітна плата робітниці не перевищує 510 грн, відповідно, можна застосувати податкову соціальну пільгу — 61,50 грн.

Розраховуємо соціальні внески:

• внесок до Пенсійного фонду — 391 • 0,02 = 7,82 (грн);

• внесок до Фонду з тимчасової втрати працездатності: 391 • 0,005 =

- 1,95 (грн);

— внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття: 391 • 0,005 - 1,95 (грн).

Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб:

— заробітна плата за вирахуванням соціальних внесків: (391 - 7,82 -

- 1,95 - 1,95) = 379,28 (грн);

— податок з доходів фізичних осіб: (379,28 - 61,50) • 0,13 = 41,31 (грн). Відповідь: податок з доходу фізичної особи робітниці становить 41,31 грн.

8.2. Митна вартість товару, що надійшов на територію України стано­ вить 1000 дол. США. Необхідно перевести в національну валюту Украї­ ни за курсом НБУ — 1 дол. США = 5,5 грн. А саме:

1000 • 5,5 = 5500 грн;

5500 • 15 %= 825,0 грн (сума імпортного мита); 5500 • 0,2 % = 11,0 грн (збір за митне оформлення товару); (5500 + 825,0 + 11,0 = 6336 • 40% = 2534,4 грн (сума акцизного збору);

(5500 + 2534,4) • 20 % = 8034,4 • 20 % = 1606,88 (ПДВ).

8.3. На підставі наведених даних про фінансово-господарську діяль­ ність трьох комерційних підприємств (табл. 8.1) визначте:

1. розмір прибутку до оподаткування кожного підприємства;

2. суму податку на прибуток;

3. можливу суму реінвестованого прибутку та його частку у валово­му прибутку до оподаткування.

404

Відповіді на завдання практикумів

Таблиця 8.1. Вихідні дані про фінансово-господарську діяльність комер цінних підприємств

Показники	Підприємства
	"Шатель"	"Сніжана"	"Корона"
1. Валовий дохід, тис. грн	64 083	80 043	85 923
2. Податок на додану вартість, тис. грн	10 683	13 343	14 323
3. Валові витрати, тис. грн	46 500	54 690	61570
4. Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн	2 700	4 800	5 100
5. Податок на прибуток, %	25,0	25,0	25,0
6. Дивіденди, тис. грн	1940	3 280	2 820
7. Сума прибутку до опо­даткування, тис. грн (р. 1 - р. 2 --р.3-р.4-р. 6)	2 260	3 930	2 110
7. Сума податку на прибуток, тис. грн(р. 7 • 25 %)	565	982,5	527,5

Тема 9

Відповіді на запитання тестів

1 - 3); 2 - 2); 3 - 1); 4 - 1); 5 - 1),2); 6 - 1), 2); 7 - 2), 3); 8 -1); 9 — 2); 10 — 1); 11 — 3); 12 — 3); 13 — 1); 14 — 1); 15 — 2); 16 — 3); 17 — 3); 18 — 4); 19 — 3); 20 — 4).

Правильні визначення

Варіант 1: 1 — Д; 2 — І; 3 — Л; 4 — Ж; 5 — Б; 6 — 3; 7 — Е; 8 — В; 9 — И; 10 — А; 11 — К; 12 — Г; 13 — Є.

Варіант 2: 1 — К; 2 — Е; 3 — І; 4 — Є; 5 — Л; 6 — И; 7 — В; 8 — Б; 9 — Д; 11 — А; 12 — 3; 13 — Г.

Хибні твердження: 2, 4, 5, 7, 10.

40Ь

Відповіді на завдання практикумів