Контрольні питання:

1. Умови та чинники розв’язання конфліктів.

2. Класифікація тактик вирішення конфліктів.

3. Тактики впливу на опонента: загальні характеристики.

4. Основні технології розв’язання конфліктів.

5. Характеристика варіантів розв’язання конфліктів.

6. Ознаки юридичного розв’язання конфлікті.

7. Судочинство як специфічна форма вирішення конфліктів.

8. Значення правового посередництва у вирішення юридичних конфліктів.

9. Сутність та головні принципи медіації.

10. Характеристика стадій процесу медіації.

11. Основні принципи переговорного процесу.

12. Методи ведення переговорів.

Література:

Основна:

1. Адвокат: навыки профессионального мастерства (под ред. Л.А. Воскобитовой, И.Н. Лукьяновой, Л.П. Михайловой) - "Волтерс Клувер", 2006 г.

2. Дмитриeв A. В. Конфликтология: Учeбноe пособиe. – М.: Гaрдaрики, 2000.

3. Ємельяненко Л. М., Петюх В. М., Торгова Л. В., Гриненко А. М. Конфліктологія: Навч. посіб. – К.: Видавництво КНЕУ, 2002.

4. Eмeльянов С.М. Прaктикум по конфликтологии. – СПб.: Издaтeльство «Питeр», 2000.

Додаткова:

5. Захарьящева, И.Ю. Юридический конфликт как социальная предпосылка процессуальной деятельности / И. Ю. Захарьящева // Юрист. – 2004. - №4. – С. 46-51.

6. К вопросу об эффективности применения примирительных процедур в арбитражном процессе (О.С. Черникова, "Вестник Федерального Арбитражного суда Западно-Сибирского округа", N 5, сентябрь-октябрь 2006 г.

7. Лукин, Ю.Ф. Конфликтология: управление конфликтами. Учебник для вузов / Ю.Ф. Лукин. – М.: Трикста, 2007.

8. Основы конфликтологии: Учебное пособие / Под. ред. В.Н.Кудрявцева. – М.: Юристъ, 1997.

9. Скотт Д.Г. Кокфликтм, пути их преодоления. - Кисв, 1991.

10. Социaльнaя конфликтология: Учeб. пособиe для студ. Высш. учeб. зaвeдeний / Под рeд. A. В. Морозовa. – М.: Издaтeльский цeнтр «Aкaдeмия», 2002.

11. Ходжсон Дж. Переговоры на равных. – Минск, 1998.

12. Конфликтология: Учeбник для вузов / В.П. Рaтников и др. М.: ЮНИТИ-ДAНA, 2001.

13. Цюрупa М. В. Основи конфліктології тa тeорії пeрeговорів: Нaвчaльний посібник. – К.: Кондор. 2004.

14. Клeчкин A.A. Тeорeтико-прaвовой aспeкт мeдиaции прaвового конфликтa // История госудaрствa и прaвa. 2008. № 9. С. 39.

15. Козер Л. Функции социального конфликта. – М.: Изд-во «Идея-пресс», 2000.

16. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликта. – М.: Экономика, 1996.

17. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи теорії конфліктів. – К., 1996.

18. Карташев С. Конфликтология. – Кишинев, 1996.

19. Юри У. Преодолевая «нет» или переговоры с трудными людьми. М.: Наука, 1993.

4.3. Форми та методи роботи на семінарських заняттях

Основними формами та методами контролю засвоєння теоретичних знань та практичних навичок курсантів та студентів на семінарських заняттях є:

• поширені (усні та письмові) відповіді курсантів, студентів на питання, які розглядаються на занятті та перевірка знань основних понять і категорій кожної теми;

• підготовка, заслуховування та обговорення рефератів з визначених тем, доповідей і дискусії з їх проблемних питань, робота з рекомендованою літературою;

• перевірка конспектів лекцій на предмет виконання завдань, що були рекомендовані для самостійного опрацювання у позааудиторний час, а також словника основних понять і термінів, обговорення результатів перевірки.

• рішення проблемних (ситуаційних), завдань (вправ).

Крім того, методом активізації навчаль­ного процесу на практичних заняттях є використання елементів тренінгів, проблемних питань, методів "мозкового штурму", "снігового кому", інших інтерактивних методів).