9. Завдання до модульного контролю з курсу "Конфліктологія".

1. Сформулюйте цілі та завдання конфліктології як науки.

2. Складіть схему, що відображує прямі та опосередковані зв’язки конфліктології з іншими науками. Проілюструйте дію цих зв’язків прикладами.

3. Розкрийте проблему системного підходу до вивчення конфліктів.

4. Оцініть свої знання про конфлікти та визначте основні фактори, що вплинули на їх формування.

5. Проаналізуйте 2-3 реальних конфлікти з власного досвіду та визначте їх роль у своїй життєдіяльності.

6. Пригадайте особливості власної поведінки у гострих конфліктних ситуаціях. Визначте актуальні для вас аспекти власної поведінки в конфлікті.

7. За якими ознаками конфлікт відносять до складних ситуацій життєдіяльності людини?

8. У чому полягає конфліктоусталеність людини?

9. Розкрийте сутність двоїстого характеру функції конфлікту.

10. Що є причиною переходу конфлікту у фазу ескалації?

11. З запропонованих відповідей оберіть правильну й аргументуйте її.

Основою всіх конфліктів є:

Соціально-економічне становище людини

Протиріччя, що виникають між людьми та усередині структури особистості

Стан культури суспільства

Схильність людини до конкуренції

Прагнення людини відстоювати ідеали

Соціальна диференціація

Психологічні домінанти поведінки людини.

12. Проаналізуйте наведені визначення конфлікту і дайте їм свою оцінку. Укажіть, з чим згодні і що вас не влаштовує в тім чи іншім визначенні; у чому складається їх подібність і розходження:

Конфлікт соціальний складається і розгортається конкретній соціальній ситуації в зв’язку з виникненням потребуючої розв’язання соціальної проблеми. Він має цілком визначені причини, своїх носіїв (класи, нації, соціальні групи тощо), має визначені функції, тривалість і ступінь гостроти.

Соціальний конфлікт – це відкрите протиборство, зіткнення двох і більше суб’єктів і учасників соціальної взаємодії, причинами якого є несумісні потреби, інтереси і цінності.

Конфлікт – зіткнення протилежних позицій, думок, оцінок і ідей, що люди намагаються розв’язати за допомогою переконань чи дій на тлі прояву емоцій.

Під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб розв’язання значимих протиріч, які виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії суб’єктів конфлікту і звичайно супроводжується негативними емоціями.

10. Тести контролю якості засвоєння матеріалу

Варіант 1

1. Загальні закономірності виникнення конфліктів їх розвитку і завершення - це:

а) об'єкт конфліктології;

б) предмет конфліктології.

2. Перша «хвиля» публікацій з проблеми конфлікту виявляється в:

а) I період історії розвитку конфліктології (до 1924 р.);

б) II період історії розвитку конфліктології (1924-1990 рр.);

в) III період історії розвитку конфліктології (1990 р. – до сьогодення).

3. Вивчаючи конфлікт необхідно прагнути досліджувати максимально більша кількість зв'язків конфлікту з іншими явищами і між його підструктурами – це принцип:

а) розвитку;

б) загальному зв'язку;

в) системного підходу;

г) принцип спадкоємності.

4. Виявлення «вузьких місць» в методиці дослідження конфліктів проводиться на етапі аналізу конфліктів:

а) складання програми;

б) визначення конкретного об'єкту вивчення;

в) розробка методики аналізу конфліктів;

г) пробне дослідження і доопрацювання програми;

д) збір первинної інформації.

5. Метод якісного вивчення міжгрупових конфліктів полягає у розчленовуванні предмету, що вивчається, на складові частини - це:

а) аналіз;

б) синтез;

в) узагальнення.

6. Опитувальник призначений для визначення індивідуального рівня агресивності особи - це:

а) опитувальник А.Басса - А.Дарки;

б) особовий опитувальник Г.Айзенка;

в) опитувальник К.Томаса.

7. Серед суб'єктивних причин конфліктів в ланці «керівник-підлеглий» виділяють:

а) низька культура спілкування;

б) недобросовісне виконання своїх обов'язків;

в)прагнення керівника затвердити свій авторитет.

8. Ескалація конфлікту властива:

а) латентному періоду (передконфліктний період);

б) відкритому періоду;

в) латентному періоду (післяконфліктний період).

9. Внутрішньоособовий конфлікт розуміється як погана звичка, результат помилкового виховання - в рамках:

а) гуманістичній психології;

б) когнітивній психології;

в) біхевіорізма.

10. Конфлікт між бажанням і боргом, між моральними принципами і особистими прихильність - це:

а) мотиваційний конфлікт;

б) етичний конфлікт;

в) ролевий конфлікт;

г) конфлікт неадекватної самооцінки.

11. Внутрішні конфлікти ускладнюють психічне життя, які сприяють її переходу на нові рівні функціонування - це:

а) конструктивні наслідки внутрішньоособових конфліктів;

б) деструктивні наслідки внутрішньоособових конфліктів.

12. Стратегія поведінки в конфліктних ситуаціях, що має на увазі ухвалення точки зору іншої сторони, але лише до певного ступеня:

а) пристосування;

б) компроміс;

в) співпраця.

13. Пасивне протистояння соціальних груп з політичними, економічними, соціальними інтересами - це:

а) суперництво;

б) конфронтація;

в) конкуренція.

14. Незрозуміло виражена незадоволеність існуючим положенням - це:

а) заколот;

б) бунт;

в) смута.

15. Конфліктів в основі яких знаходяться суперечності в поглядах установці людей на самі різні проблеми життя суспільства, держави - це:

а) економічні конфлікти;

б) соціально-політичні конфлікти;

в) ідеологічні конфлікти.

16. Конфлікт, що виникає на основі тих, що реальний існують між суб'єктами суперечностей - це:

а) випадковий конфлікт;

б) умовний конфлікт;

в) конструктивний конфлікт;

г) зміщений конфлікт.

17. Медіатор - це:

а) третя сторона в конфлікті;

б) особа, що підштовхує учасників до конфлікту;

в) особа, плануюча конфлікт і його розвиток, що передбачає різні шляхи забезпечення і охорони учасників.

18. Найбільш ефективний стратегією поведінки в конфлікті є:

а) уникнення;

б) пристосування;

в) компроміс;

г) співпраця.

19. Тенденція сприяти членам власної групи в противагу іншої групи - це:

а) конфлікт інтересів;

б) внутрішньогруповий фаворитизм.

20. Вид міжгрупового трудового конфлікту, полягають в припинені або скороченні роботи, випуску продукції, надання послуг з висуванням їм вимог економічного, соціального і політичного характеру - це:

а) саботаж;

б) страйк.

21. Конфліктостійкість залежить від групи чинників, які проявляються в емоціонально-вольової стійкості – це:

а) психофізіологічний чинник;

б) когнітивний чинник;

в) мотиваційний чинник;

г) соціально-психологічний чинник.

22. Спільна діяльність учасників конфлікту, направлена на припинення протидії і вирішення проблеми, яка привела до зіткнення – це:

а) управління конфліктом;

б) вирішення конфлікту;

в) врегулювання конфлікту.

23. Своєю присутністю в зоні конфлікту стримує сторони від порушення раніше досягнутих домовленостей або від взаємної агресії - це:

а) посередник;

б) арбітраж;

в) помічник;

г) спостерігач.

24. Переговори проводяться з метою перекладу конфліктних відносин конструктивнішому спілкуванню опонентів:

а) переговори про перерозподіл;

б) переговори про створення нових умов;

в) переговори про нормалізацію.

25. Тактичний прийом на переговорах, який вживається у випадку дуже повільної власної позиції - це:

а) «затягування»;

б) «виживання»;

в) «салямі».

Варіант 2

1 «…може змінюватися в результаті свого власного розвитку, крім того, його межі можуть уточнюватися у зв'язку з глибшим проникненням науки в суть досліджуваних явищ» - це:

а) об'єкт конфліктології;

б) предмет конфліктології;

в) конфлікт.

2. Конфлікт починає вивчатися як самостійне явище в рамках соціології і правознавства в:

а) I період історії розвитку конфліктології (до 1924 р.);

б) II період історії розвитку конфліктології (1924-1990 рр.);

в) III період історії розвитку конфліктології (1990 р. – до сьогодення).

3. Принцип, що вимагає максимально повного знання конфліктологом всього, що зроблене з проблеми конфлікту в тій науці, яку він представляє – це:

а) принцип розвитку;

б) принцип спадкоємності;

в) принцип історичного підходу;

г) принцип міждисциплінарності.

4. Важливу роль на одному з етапів аналізу конфліктів відіграє вибір. На якому?

а) складання програми;

б) визначення конкретного об'єкту вивчення;

в) розробка методики аналізу конфліктів;

г) пробне дослідження і доопрацювання програми;

д) збір первинної інформації.

5. Метод якісного вивчення міжгрупових конфліктів полягає

у з'єднанні складових елементів предмету, що вивчається, і його властивостей - це:

а) аналіз;

б) синтез;

в) узагальнення.

6. Опитувальник, призначений для визначення стратегій поведінки в

конфліктних ситуаціях - це:

а) опитувальник А.Басса - А.Дарки;

б) особовий опитувальник Г.Айзенка;

в) опитувальник К.Томаса.

7. Слово, дію (бездіяльність) яке може привести до конфлікту – це:

а) інцидент;

б) конфліктна ситуація;

в) конфліктоген.

8. Таких причин конфліктів по вертикалі як: субординаційний характер відносин, розбалансованість робочого місця, недостатня забезпеченість управлінських рішень і тому подібне відносять до:

а) об'єктивним причинам;

б) суб'єктивним причинам.

9. Внутрішньоособовий конфлікт, визначуваний як втрата сенсу життя, розуміється в рамках:

а) логотерапії;

б) біхевіорізма;

в) інтеракционізма.

10. Конфлікт між прагненнями до володіння і до безпеки - це:

а) мотиваційний конфлікт;

б) етичний конфлікт;

в) ролевий конфлікт;

г) конфлікт неадекватної самооцінки.

11. При даній стратегії учасники визнають право один одного на собственноє думка, що дає їм можливість знайти прийнятний для всіх вихід:

а) стратегія пристосування;

б) компроміс;

в) співпраця.

12. Боротьба за визнання досягнень і здібностей окремої людини або якої-небудь спільності – це:

а) конфронтація;

б) суперництво;

в) конкуренція.

13. Цілеспрямований вираз особистій або колективній агресії з високим ступенем організації колективного протесту:

а) смута;

б) бунт;

в) повстання

14. Конфліктів, в основі яких лежать порушення в області взаємовідносин – це:

а) економічні конфлікти;

б) соціально-психологічні конфлікти;

в) соціально-побутові конфлікти.

15. Конфлікт, що виникає на помилковій підставі, коли дійсна причина прихована - це:

а) конструктивний;

б) випадковий;

в) зміщений.

16. Особа, організація або держава, що підштовхує одного або декількох учасників до конфлікту – це:

а) медіатор;

б) підбурювач;

в) організатор.

17. Долаючи перешкоди на шляху економічного, соціального або духовного розвитку колективу конфлікт виконує:

а) соціально-інтеграційну функцію;

б) сигнальну функцію;

в) інноваційну функцію.

18. Робота, направлена на обґрунтоване припущення про можливе виникненні конфлікту в майбутньому – це:

а) управління конфліктом;

б) прогнозування конфліктів;

в) профілактика конфліктів.

19. Стійкість функціонування пізнавальних процесів особистості, несприйнятність до провокаційних дій опонента - це:

а) емоційний компонент конфліктостійкості особи;

б) вольовий компонент конфліктостійкості особи;

в) пізнавальний компонент конфліктостійкості особи.

20. Володіючи спеціальними знаннями, він забезпечує конструктивне обговорення проблеми, але остаточне рішення залишається за опонентами – це:

а) арбітр;

б) посередник;

в) помічник;

г) спостерігач.

21. Переговори, направлені на тимчасову угоду про припинення протиборств – це:

а) переговори про подолання угод, що діють;

б) переговори про перерозподіл;

в) переговори про створення нових умов.

22. Тактичний прийом на переговорах, що виражається в прагненні учасника спочатку вислухати думка опонента, щоб потім, в залежності від отриманої інформації, сформулювати свою позицію – це:

а) «затягування»;

б) «вичікування»;

в) «салямі».

23. Ситуації, пов'язаної з помітно змінними умовами, в яких протікає діяльність, виникає небезпека невиконання завдання або загроза збереження техніки, устаткування, життя людини – це:

а) проблемні ситуації;

б) критичні (аварійні) ситуації;

в) екстремальні ситуації.

24. Профіль особи з підвищеною тенденцією до свободи, який характеризується нестерпністю по відношенню до колег – це:

а) гіпердомінантний;

б) незалежний.

25 Вид конфліктогена, що виявляється в зайвій упевненості в своїй правоті – це:

а) хвастощі;

б) категоричність;

в) прямі прояви переваги.

Варіант 3

1. Найбільш гострий спосіб вирішення значних протиріч, що виникає в процесі взаємодії, полягає в протидії суб'єктів конфлікту і що зазвичай супроводжується негативними емоціями:

а) предмет конфліктології;

б) об'єкт конфліктології;

в) конфлікт.

2. Перші кандидатських дисертації з проблеми конфлікту захищались в період:

а) з 1924-1934 рр.;

б) з 1935 - 1948 рр.;

в) з 1949-1972 рр.;

г) з 1973-1989 рр.

3. Принцип, що показує необхідність обліку в процесі вивчення конфліктів всіх конкретних умов, в яких вони розвиваються: місця, часу, конкретної обстановки в конкретному колективі - це:

а) принцип розвитку;

б) принцип загального зв'язку;

в) принцип історичного підходу;

г) принцип об'єктивності.

4. На даному етапі дослідження конфліктів важливо якомога більш повно реалізувати програму аналізу, вивчити все те, що планувалося, недозволити спотворення збираної інформації:

а) етап складання програми;

б) визначення конкретного об'єкту вивчення;

в) розробка методики аналізу конфліктів;

г) пробне вивчення конфліктів;

д) збір первинної інформації;

5. Метод, що полягає у визначенні приватного виводу із загального положення – це:

а) індуктивний метод;

б) дедуктивний метод;

в) логічний метод.

6. Опитувач, що дозволяє виявити тип темпераменту особи - ц е:

а) опитувач А. Басса - А. Дарки;

б) особовий опитувач Р. Айзенка;

в) опитувач Д. Томаса.

7. Збіг обставин, що є приводом для конфлікту – це:

а) інцидент;

б) конфліктна ситуація;

в) конфліктоген.

8. Серед суб'єктивних причин конфліктів в ланці «керівник-підлеглий» виділяють необґрунтовані і помилкові рішення, порушення в системі стимулювання праці, недостатня професійна підготовка керівників тощо – це:

а) управлінські причини;

б) особові причини.

9. Сприйняття реальності як проблемною, розуміння необхідності зробити якісь дії для вирішення протиріччя – це сенс етапу розвитку конфлікту:

а) виникнення об'єктивної проблемної ситуації;

б) усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації;

в) спроби вирішити проблему неконфліктними способами;

г) передконфліктна ситуація.

10. Внутрішньоособовий конфлікт, визначуваний як зіткнення бажання, коли частина особи відстоює певні бажання, а інша відклоняє їх, трактується в рамках:

а) психоаналітичного напряму;

б) когнітивній психології;

в) біхевіорізма.

11. Конфлікт між бажаннями і дійсністю, яка блокує їх задоволення – це:

а) мотиваційний конфлікт;

б) конфлікт нереалізованого бажання;

в) етичний конфлікт;

г) ролевий конфлікт.

12. Стратегія поведінки в конфлікті полягає у відмові людини від власних інтересів, готовність принести їх в жертву іншому, піти йому назустріч – це:

а) стратегія примушення;

б) стратегія ухилення;

в) стратегія пристосування.

13. Протиборство, мета якого - отримання вигоди, прибули або доступу до дефіцитних благ - це:

а) конфронтація;

б) суперництво;

в) конкуренція.

14. Цілеспрямований вираз особистій або колективній активності у агресивних формах - це:

а) смута;

б) бунт;

в) повстання.

15. Конфліктів, в основі яких лежить задоволення потреб однієї сторони за рахунок потреб інший – це:

а) економічні конфлікти;

б) ідеологічні конфлікти;

в) соціально-психологічні конфлікти.

16. Конфлікт, що виник через непорозуміння або збігу обставин – це:

а) конструктивний конфлікт;

б) випадковий конфлікт;

в) змішаний конфлікт.

17. Особа або група, плануючі конфлікт і його розвиток – це:

а) підбурювач;

б) медіатор;

в) організатор.

18. Розкриваючи найбільш гострі суперечності в житті колективу, трудові конфлікти виконують:

а) сигнальну функцію;

б) інноваційну функцію;

в) соціально-психологічну функцію.

19. Робота, направлена на таку організацію життєдіяльності суб'єктів соціальної взаємодії, яка виключає або зводить до мінімуму вірогідність виникнення конфліктів між ними - це:

а) управління конфліктом;

б) прогнозування конфліктів;

в) профілактика конфліктів.

20. Здібність особи до свідомої мобілізації сил в залежності з ситуацією взаємодії, до свідомого контролю і управління собою - це:

а) емоційний компонент конфліктостійкості;

б) вольовий компонент конфліктостійкості;

в) мотиваційний компонент конфліктостійкості.

21. В регулюванні конфлікту беруть участь з метою вдосконалення процесу обговорення проблеми, організації зустрічей і переговорів, не втручаясь в полеміку з приводу змісту проблеми і ухвалення остаточного рішення – це:

а) арбітр;

б) посередник;

в) помічник;

г) спостерігач.

22. Переговори, що проводяться з метою формування нових відносин укладання нових угод:

а) переговори про нормалізацію;

б) переговори про перерозподіл;

в) переговори про створення нових умов.

23. Тактичний прийом, вживаний на переговорах в тих випадках, коли сторона з яких-небудь причинах намагається затягнути переговори – це:

а) «затягування»;

б) «вичікування»;

в) «салямі».

24. Ситуації, що є крайнім проявом важких ситуацій, що вимагають максимальної напруги психічних і фізичних сил людини для виходу з них - це:

а) проблемні ситуації;

б) критичні ситуації;

в) екстремальні ситуації.

25. Профіль особи, з підвищеною тенденцією до командування наполяганню на своєму – це:

а) гіпердомінантний;

б) незалежний.