28. Проекти Конституції г.Андрузського.

Документи, що отримали у дослідників назву "проекти конституцій" представляють собою швидше своєрідні нотатки з деякими пропозиціями щодо найкращого устрою майбугньої держави та способів його досягнення, викладені часто без дотримання логічної послідовності.

Суперечності ці стосуються, перш за все, питань щодо організації державної влади. У своїх проектах Г. Андрузький допускає одночасно і са­модержавне правління, хоч і обмежене законами, шо їх видає сам монарх, і деяку подібність конституційної монархії, проголошуючи народ єдиним сувереном, і республіканське правління. При цьому він все ж в більшій мірі схиляється саме до республіки, як тої форми державної влади, яка в найбільш оптимальній формі зможе вирішити основне питання - соціальне.

Допушення монархії ним робиться лише для першого етапу намічених грандіо­зних соціально-політичних перетворень.

. Андрузький особливого значення надає соціально-психологічним факторам, їх ролі у розгортанні реформ з покращання суспільного життя. Саме тому, серед "корисних" станів він особливу увагу приділяє стану духо­вному, як такому, що відповідає за духовність народу і душу кожного гро­мадянина. Г. Андрузький особливо наголошує на тому, що до духовного стану необхідно відносити людей високоморальних та порядних, походжен­ням переважно з осіб освічених "простого стану", здатних стати авторите­том та прикладом для інших.

Головним же засобом проведення послідовних демократичних ре­форм, вважає Г. Андрузький, є подолання суспільних суперечностей та "злиття народу", "знищення" станів та родів, шляхом ліквідації станових та родових привілеїв, що передаються в спадок без будь-яких заслуг спадкоєм­ців перед суспільством.

Знищення станових та родових привілеїв повинні не лише сприяти проведенню реформ. їх метою є вивільнення ініціативи народу, рядових гро­мадян, що отримають доступ до інститутів державної влади.

Ініціатором початку реформ цілком би міг стати монарх, який "при­йняттям титулу громадянина" подав би високий приклад іншим. Крім того монарх повинен ліквідувати придворний штат з родовими привілеями і гер­бами, накласти податки на дворян, не жалувати дворянства, а недостойних позбавляти цього звання. Сам же він повинен жити серед народу, який буде оточувати і охороняти його.

Досить детально описує автор проекту і кроки необхідні для звіль­нення селян від кріпосної залежності. При цьому він наголошує на необхід­ності дотримання еволюційного, а не революційного шляху, на мирних за­собах реалізації.

У другому проекті Г. Андрузький зазначає, що в ідеалі держава мас бути подібною до сімейства, хоча в ній людей і об'єднують не родинні зв'язки, а політика. Держава може і повинна, на його думку, добитись до­сконалості в організації таких суспільних відносин як рівність, свобода, вла­да, закон, релігія, відносини між суспільними станами, виконання повинностей і т.п.

Звертаючись до проблеми свободи в суспільстві, Г. Андрузький наго­лошує на тому, що вона може бути лише особистою. При цьому вона пови­нна проявлятися як в отриманні певних соціальних, так і політичних прав громадянина. Обмежити свободу може лише закон, але громадянин вправі робити все. що законом не заборонено і легітимними методами добиватись перегляду несправедливих, на його погляд, законів. Однак навіть закон не може заборонити громадянину свободу думки, яка с сферою справжньої і повно£свободи.

Віддаючи належне регулюючій роді закону в суспільному житті, Г. Андрузький визначає носія суверенітету і головне джерело влади в суспіль­стві: народ.

Влада в своїх діях також повинна бути обмежена законом і може ро­бити тільки те, що йому не суперечить, а якщо виникає колізія суперечності намірів влади існуючому законодавству, то вона повинна звертатись за під­тримкою і схваленням до народу.

Він написаний за формою близькою до тогочасних проектів європей­ських політичних мислителів утопічно-соціалістичного напрямку – з деталі­зацією всіх сторін життя, визначенням інститутів та функцій органів держа­вної влади всіх щаблів.

При цьому найцікавішим є та частина проекту, в якій дається начерк майбутньої федерації та перелічуються її основні складові.