- •1. Політична думка давньокиївського періоду.
- •2. Іларіон «Слова про закон і благодать».
- •3. Політичні ідеї «Повісті минулих літ».
- •«Повчання» в.Мономаха.
- •5. «Слово о полку Ігоревім».Його соціально-політичний зміст.
- •6, 7, 8. Політична концепція Ст.Оріховського-Роксолана.
- •7. Проблема організації державної влади в політичній концепції Ст. Оріховського-Роксолана
- •8. Ст. Оріховський-Роксолан «Напучення королеві польському Сігізмунду-Августу».
- •9, Політичний зміст полемічної літератури.
- •10. Хр.Філалет «Апокрисис».
- •12. 'Соціально-політичний ідеал Івана Вишенського.
- •13. Особливості політичної організації Запорізького козацтва.
- •14. Політичні ідеї і. Виговського та ю. Немирича.
- •15. Політичні погляди і. Мазепи.
- •16. П.Орлик «Конституція»,
- •17. П.Орлик «Вивід прав України».
- •18, Політичні погляди я.Козельського.
- •19. Ідеал держави я. Козельського.
- •20. Проблема суспільного договору та природного стану людини в інтерпретації я. Козельського.
- •21, . Апологетика абсолютизму ф.Прокоповичем.
- •22. Проблема суспільного договору в трактуванні ф. Прокоповича.
- •23. Декабристський рух і масонство в Україні на початку хіх ст.
- •24. Політичний зміст «Історії Русів».
- •25. Кирило-Мефодіївське Товариство.
- •26. «Книги буття українського народу».
- •27. М.Гулак - «Юридичний побут поморських слов'ян».
- •28. Проекти Конституції г.Андрузського.
- •29,30. Політичні погляди м.Костомарова.
- •31. М.Костомаров «Дві руські народності».
- •32. Політичний світогляд т.Шевченка.
- •33. Еволюція політичних поглядів п.Куліша.
- •34. Політична концепція м.Драгоманова
- •35. М.Драгоманов «Рай і поступ».
- •36. Національне питання в трактуванні м.Драгоманова.
- •37. Національне питання в трактуванні м. Дрогоманова.
- •38. М. Драгоманов «Чудацькі думки про українську національну справу».
- •39. Політичний ідеал с. Подолинського.
- •40. О терлецький
- •41 Галичина 19ст
- •42, 43. Політична доктрина ю.Бачкнського.
- •44, 45. Політична концепція і.Франка.
- •46. І.Франко про національне питання.
- •47. І. Франко «Що таке поступ?»
- •48. Оцінка Франком основних сучасних йому політичних доктрин.
- •49. І. Франко «За межею можливого».
- •80, 81. Геополітична концепція с. Рудницького.
- •83, 84. Геополітична концепція ю.Липи.
- •§1. Микола Міхновський — романтик української ідеї
- •§2. Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова
- •§3. Чинний націоналізм як ідеологічне підґрунтя оун
- •§4. «Націократична держава» Миколи Сціборського
- •§5. Трансформації «інтеґрального» націоналізму
- •87. Ідея українського месіанізму.
- •88. Соціалістична течія в історії політичної думки в Україні. Грушевський
- •89. Радикально-націоналістичний напрямок в українській політичній думці.
- •90. Український консерватизм.
§3. Чинний націоналізм як ідеологічне підґрунтя оун
Тоталітаризм у 20-40 роки правив політичним балом в Європі, і Донцов, фактично, спробував за допомогою своєї книги підпорядкувати його ідеології український національний рух. Слушно, на нашу думку, пояснив феномен успіху «Націоналізму» в молодіжному середовищі один з лідерів ОУН (Організації Українських Націоналістів) С.Ленкавський. Завданням політичних діячів, які намагалися очолити рух спротиву на Галичині, було, за його висловом, опанування течій, «що нуртують у душах покоління, яке шукає шляхів. Донцов намагається ті психічні процеси, що вибухають стихійно, як неґація наявної дійсності, скріпити й дати їм теоретичне обґрунтування та на їхній основі перетворити душу нового українця. Ґрунт, на якому зросла ця ідеологія, наскрізь психологічний» 15. На хвилі цієї «неґації», використаної творцями майбутньої ОУН, і виникла 1929 року ця оргацізація. Формально не належачи до ОУН, провідним її ідеологом став Донцов.
Хоча політична частина донцовського «інтеґрального націоналізму» базувалась на класичних доктринах фашизму, Організація Українських Націоналістів скоріше нагадувала аналогічні формування в країнах Східної Європи. Відомий український політолог І.Лисяк-Рудницький зазначав з цього приводу: «Найближчих родичів українського (інтеґрального) націоналізму слід шукати не так у німецькому нацизмі чи італійському фашизмі — продуктах індустріальних та урбанізованих громадянств, як скоріше серед партій цього типу в аґрарних, економічно відсталих народів Східної Європи: хорватські усташі, румунська залізна ґвардія, словацькі глінківці, польський ОНР... тощо» 16.
Донцов розробляв і теорію організаційної побудови ОУН. Саме цій проблемі присвячено його передвоєнні брошури (які пізніше увійшли до збірника «Хрестом і мечем», Торонто, 1967 рік).
В одній з них («Об’єднання чи роз’єднання») автор закликає силоміць накинути волю ОУН всім іншим течіям українського політичного життя. Для цього, на його думку, слід «... сіяти ненависть до своїх! Ширити розбрат і взаємне недовір’я! В рідну хату вносити роздор! Так, якраз це! Бо без цього — нема ніякого об’єднання, ніякої збірності. Що туподумна демократія цього не второпає — нічого дивного» 17. Окреслює Донцов і те, як потім зв’язати підкорену спільноту: «Передусім — встановивши ряд догм, ряд правил, ряд аксіом у всіх колах збірноґо життя, різко очерчених, ясно протиставлюваних всім іншим, безкомпромісових, встановивши свою правду, єдину і непомильну... Вбити ту віру і ту правду в збаламучені хитливою добою і чужими вправами мозки того загалу, без жалю поборюючи недовірків... В ролі того магнету (об’єднуючого. — Авт.) все з’являється меншість, гурт. Він витискає свою печать на думці і волі маси. Він — зорганізований не в партію, не в об’єднання, а в карний Орден — веде ту масу» 18.
Таке кредо Д.Донцова дорого коштувало Організації Українських Націоналістів, яка, принаймні до 1943 року, беззастережно сприймала його ідеологію. Український політолог Андрій Білинський вважає, що у згаданий період догмати Донцова склали «зміст, який в цілості перейняла ОУН. В усіх довоєнних писаннях ОУН славила Д.Донцова як ідеолога українського націоналізму... «Донцовізм» проголосила ОУН своєю політичною релігією» 19.