1.1.4. Ліцензування банківської діяльності

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, виданої НБУ. На підставі банківської ліцензії банк має право здійснювати такі операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів та банків-корес-пондентів, у тому числі переказ грошових коштів із цих рахунків за допомогою платіжних інструментів і зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик.

За наявності банківської ліцензії банки мають право без отримання письмового дозволу НБУ здійснювати такі операції та угоди:

• надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• факторинг;

• лізинг;

• послуги з відповідального зберігання і надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

• випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших платіжних інструментів;

• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій із ви­користанням цих карток;

• надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банків­ських операцій.

Операції з валютними цінностями, з цінними паперами, з банків­ськими металами банківські установи здійснюють за наявності банківської ліцензії і на основі письмового дозволу НБУ.

Національний банк видає банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій у разі дотримання банком обов'язкових умов і подання певного пакета документів, що передбачені в Положенні про по­рядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженому постановою № 275 Правління НБУ від 17.07.2001 року (зі змінами і доповненнями).

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні НБУ приймає впродовж одного місяця з дня отримання повного пакета до­кументів.

29

1.1.5. Організаційна структура та управління банком

Організаційну структуру банківської установи можна розглядати з двох по­зицій, а саме як:

• структуру управління банком;

• структуру його функціональних підрозділів та служб. Структуру управління банків із колективною формою власності

згідно із Законом України «Про господарські товариства» наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура управління банківської установи з колективною формою власності

Компетенції органів управління визначено статтями 38, 39, 40, 41 За­кону України «Про банки і банківську діяльність».

Структура банківських функціональних підрозділів залежить від ве­личини банку, обсягу його базових та інших операцій, тому в дечому може різнитись у тому чи іншому банку.

Однак які б підрозділи банків (управління,, департаменти чи відділи), що безпосередньо виконують банківські операції, не створювались, вони по­винні здійснювати депозитні, кредитні та розрахунково-касові операції. Ко­жен банк у своїй функціональній структурі повинен мати також департамен­ти (управління) розвитку, маркетингу, автоматизації, ризиків тощо, а банк, що має філії, створює департамент (управління) мережею.

Крім цього, банки як юридичні особи мають у своїй структурі служби і відділи, які не обов'язково виконують банківські операції: бухгалтерія, еко-

30

номічний відділ, відділ кадрів, юридичний відділ, служба безпеки, адміністра­тивно-господарська служба тощо.

Вибір оптимальної організаційної структури банку - одна з важливих умов його успішної комерційної діяльності.

Ієрархічно організаційну структуру функціональних підрозділів ак­ціонерного універсального банку можна подати схемою (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Організаційна структура функціональних підрозділів акціонерного банку

Організаційна структура вітчизняних банків найчастіше побудована за пірамідальною схемою, як це відображено нарис. 1.3.

Однак із розширеннями спеціалізації, конкуренції в банківській сис­темі багато банків переходять на функціональну організаційну структуру і в подальшому - на географічну структуру.

За функціональної банківської структури чітко розподілені функції залучення та розміщення ресурсів, за географічної - багато повноважень від центрального виконавчого органу переходить до керівників нижчого рангу, які відповідають за банківську діяльність свого регіону.

31