5.2.3. Особливості кредитів під заставу векселів

Кредит під заставу векселів відмінний від облікового кредиту за такими ха­рактерними особливостями:

• банк не є власником векселів;

• кредит надається за необхідністю;

• доходи стягуються згідно з угодою, а не одноразово. Кредит під заставу векселів належить до ломбардного кредиту. Ломбардне кредитування під заставу векселів передбачає:

• реальну операцію відвантаження товарів, виконаних робіт чи на­даних у кредит послуг на їх суму;

• отримання векселів як забезпечення кредитних зобов'язань;

• отримання кредиту під заставу векселів;

• погашення кредиту, заставленими векселями;

• продаж банком заставлених векселів у разі неповернення кредиту. Кредити під заставу векселів поділяють:

• на строкові (до настання терміну погашення заставлених векселів). Обліковуються такі кредити на простих позичкових (кредитних) рахунках;

• онкольні (на вимогу) - без зазначення терміну припинення кре­дитування. Ці кредити видаються у формі відкриття в банку по­зичальникові спеціального позичкового рахунку, подібного до контокорентного, банк має право вимагати будь-коли повного по­гашення кредиту чи внесення додаткового забезпечення.

Розмір кредиту під заставу векселів постійно узгоджується у відпо­відному відсотковому співвідношенні з наданим забезпеченням (60-90%). Цей кредит короткостроковий, термін кредиту повинен встановлюватися меншим, аніж строк погашення заставлених векселів.

222

Для отримання онкольного кредиту потенційний позичальник подає такі ж документи, як і за будь-якого кредитування, а для оформлення догово­ру застави подає:

• векселі;

• реєстр векселів у 2-х примірниках, у яких векселі розташовані в порядку настання строків платежу, причому місцеві та іногородні векселі групуються в окремі реєстри.

Банк видає клієнтові розписку про те, що він прийняв векселі до опрацювання.

Вимоги до векселів, що приймаються в забезпечення, аналогічні ви­могам до врахованих векселів, індосаменти на векселях повинні бути заставні. Після одержання дозволу на онкольне кредитування вираховують ліміт кре­дитування.

У кредитному договорі обумовлюють ліміт кредитування (суму кре­дитної лінії), граничне співвідношення між забезпеченням та можливою за­боргованістю (60-90%), розмір поцентної ставки та комісійної винагороди за цей кредит, право банку закрити рахунок і вимагати в будь-який час повніс­тю або частково погасити заборгованість чи надати додаткове забезпечення, право банку спрямовувати для погашення кредиту суми, що вносяться век­селедавцем для оплати векселів, дозволяти позичальникові замінити векселі, використовувати для погашення дохід від реалізації продукції.

У договорі застави обумовлюють порядок надання, зберігання та ре­алізації застави. Заставлені векселі можуть зберігатися як у банку, так і в дер­жавного чи приватного нотаріуса. Векселі передаються в заставу на підставі Акта прийняття-передавання векселів.

Контроль за цим кредитом має свої особливості, а саме: банк конт­ролює розмір вільного залишку кредиту {табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Погашення кредиту під заставу векселів може здійснюватися шляхом перерахування коштів із поточного рахунку позичальника, і на цю суму банк повертає позичальникові векселі із забезпечення. Крім цього, погашення може проводитись зарахуванням коштів на спеціальний кредитний рахунок, котрі надійшли від платників заставлених векселів (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Надання кредиту, забезпеченого векселем:

1. - подання документів для розгляду питання про видавання кредиту;

2. - видавання розписки про отримання векселя;

3. - юридична та економічна експертиза документів;

4. - повернення векселя, якщо прийнято рішення про відмову;

5. - укладення договорів на видавання кредиту;

6. - оформлення заставного індосамента на вексель;

7. - підписання акта приймання-передавання векселя;

8. - видавання кредиту.

Звернення банком стягнення на заставлені векселі у разі непогашен-ня кредиту передбачає:

• подання векселя до платежу зобов'язаній особі;

• продаж векселя, якщо він отриманий за іменним чи бланковим ін­досаментом.