4.1.2. Кредитний потенціал банків, його формування і розподіл

Банки самостійно визначають порядок залучення та використання кре­дитного потенціалу, встановлення рівня процентних ставок та комісійних винагород.

Кредитний потенціал - це мобілізовані кошти банку мінус загаль­ний резерв ліквідності:

(4.1)

Мобілізовані кошти банку подано нарис. 4.1.

Рис. 4.1. Склад мобілізованих банками коштів

Загальний резерв ліквідності залежить від нормативу обов'язкових резервних вимог (обов'язкового резерву), який установлюється НБУ, та від рівня резерву ліквідності, що встановлюється банком самостійно.

Кошти обов'язкового резерву банку зберігаються на його кореспон­дентському рахунку в Національному банку України і потрібні банкові для створення надійних гарантій для клієнтів у разі непередбачених збитків.

Норма обов'язкових резервів становить певний відсоток від су­ми залучених банками коштів, залежно від джерел та строків рахунків і вкладів.

Після видавання кредитів сума кредитного потенціалу зменшується, отже, для недопущення неправильного його розподілу в банках розраховують вільні кредитні ресурси.

Вільні Л _ґт. . n _{ґ тг} - ч ( Кошти, \

( Кредитний \ ( Кредити \ . .

кредитні =\ . \-\ ^ ■ \~ вкладені . (Д->\

\ потенціал ) \ надані ) . ... V*-*-)

^ ресурси ) ^{v y v} v⁶ інвестиції)

Чинники, що впливають на рівень кредитного потенціалу банку:

• загальна величина мобілізованих банком коштів;

• рівень резерву ліквідності;

• структура і стабільність мобілізованих коштів;

• режим використання обов'язкових резервів.

4.1.3. Кредитна політика банку

Кредитна політика - комплекс рішень, ухвалених правлінням банку, в яких зафіксовані умови, параметри надання кредитів, організація кредитного про­цесу, що, у свою чергу, включає:

• розподіл обов'язків кредитного персоналу; повноважень при при­йнятті кредитних рішень;

• процес перевірки якості кредиту;

• відповідні санкції до персоналу за неналежне виконання функцій, передбачених кредитною політикою та конкретною кредитною процедурою.

Кредитна політика банків повинна поєднувати інтереси банку, його акціонерів, вкладників, позичальників із загальнодержавними інте­ресами.

142

Заборонними умовами, яких повинні дотримувати банки, розробля­ючи свою кредитну політику, є:

• покриття кредитними коштами збитків;

• формування статутного капіталу за рахунок кредитних коштів;

• купівля цінних паперів.

Кожен банк розробляє свою кредитну політику, однак спільними рисами у кредитній політиці всіх банків є дотримання банками централізо­ваних економічних нормативів кредитного ризику, кредитування позичаль­ників незалежно від форм власності на потреби, передбачені їх статутною діяльністю.

Відмінні риси кредитної політики кожного банку полягають у то­му, що кожен банк визначає свої пріоритети у кредитуванні, методи оцін­ки фінансового стану позичальника, рівень процентної ставки за кре­дит тощо.

Кредитна політика - це сукупність внутрішньобанківських докумен­тів, серед яких основними є:

• стандарти кредитування;

• кредитні інструкції.

Стандарти кредитування - це перелік дій кредитних менеджерів, правила організації кредитного процесу, вимоги до забезпечення кредиту, до кредитоспроможності позичальників, до оформлення документації, зразки цих документів тощо.

Стандарти виступають у формах різноманітних банківських кредит­них положень: «Про кредитування», «Про кредитний комітет», «Про аналіз фінансового стану позичальника».

Кредитна інструкція - це опис послідовних дій при наданні кон­кретного кредиту.

Реалізацію кредитної політики банку забезпечує правильна органі­зація кредитної роботи, добір кваліфікованих кадрів та управління кредит­ним процесом.