2.1.3. Формування статутного капіталу банків різних форм власності

Статутний капітал - це сплачений та зареєстрований підписний капітал. Він є основним видом банківського капіталу банку. Формується статутний капі­тал відповідно до вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок». Його величина регулюється Національним банком України через встановлення мі­німальних вимог (нормативів) до розмірів та достатності капіталу.

Мінімальний розмір статутного капіталу відповідно до законодав­чих актів України на момент реєстрації банку не може бути меншим ніж 10 000 000 евро.

Формування статутного капіталу може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників (резидентів та нерезидентів).

Резиденти України - учасники банку здійснюють свої вкладення у формування капіталу у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвер­тованій валюті або у гривнях.

Механізм формування статутного капіталу залежить від форми ор­ганізації банку. Відповідно до статті 6 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» банки в Україні створюється у формі акціонерного товари­ства відкритого типу і кооперативного банку. Якщо банк створюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, то капітал формується відкритою передплатою акцій. При створенні кооперативного банку статутний капітал формується шляхом внесення паїв його учасників.

2.1.4. Механізм врахування залучених коштів

на умовах субординованого боргу до капіталу банків

Субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інстру­менти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше ніж через п'ять років.

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть включа­тися до додаткового капіталу банку тільки після отримання дозволу Націо­нального банку. Комісія Національного банку України має право відмовити банку в наданні дозволу, якщо дійде висновку, що таке залучення коштів є ризиковою операцією і загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку.

49

Якщо дозвіл отримано, то сума залучених на умовах субординова-ного боргу коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його початкової вартості протягом п'яти останніх років угоди.

Залучені на таких засадах кошти повинні відповідати таким критеріям:

• є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

• не можуть бути погашені з ініціативи власника;

• можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;

• дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо спла­ти відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здій­снити такі виплати.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою враху­вання цих коштів до додаткового капіталу банку у формі позик, кредитів, де­позитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та інвестором, так і шляхом випуску бан-ком-боржником боргових цінних паперів, які випускаються у формі обліга­цій. Ці кошти залучаються на визначений строк, але не менше ніж 5 років.

Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій становить 100 тис. гривень.

Слід зазначити, що процентна ставка за субординованим боргом встановлюється рішенням Правління Національного банку з огляду на еко­номічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відпо­відну дату:

• у разі залучення коштів шляхом укладення прямих договорів - на дату укладення угоди;

• у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій - на дату випус­ку облігацій.

Призупинення сплати процентів за субординованим боргом може статися в разі погіршення фінансового стану банку, якщо питома вага нега­тивно класифікованих активів перевищує 60% від загальної суми активів бан­ку і не має позитивного фінансового результату за відповідний період.

Капіталізація процентів за субординованим боргом не допускається. Щодо дострокового погашення субординованого боргу, то воно може відбу­тися з ініціативи банку-боржника та зі згоди інвестора за умови дотримання банком економічних нормативів (згідно з планом капіталізації або в разі за­міни одного інвестора іншим за умови залучення коштів на вигідніших для банку умовах). При цьому банк-боржник повинен за 10 робочих днів до дати його погашення поінформувати Національний банк України про дату та суму дострокового погашення субординованого боргу.

50

Відповідно до вимог Національного банку України облігації, емітова­ні банком на умовах субординованого боргу, випускають у бездокументарній формі і повинні бути іменними, строковими, процентними та з обмеженим колом обігу.

Дохід виплачується відповідно до умов їх випуску.

Придбати облігації можуть установи всіх видів власності за рахунок коштів, що надходять в їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківські кредити.

Ощадні (депозитні) сертифікати можуть придбати і фізичні особи, але лише за рахунок своїх особистих коштів.

Володіння ощадним (депозитним) сертифікатом, облігацією, що ви­пущені на умовах субординованого боргу, не дають право на участь в управ­лінні банком.

У разі банкрутства банку-боржника задоволення вимог інвестора здійснюватиметься після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

Контроль за коштами, залученими на умовах субординованого боргу, здійснює територіальне управління Національного банку України.