- •Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Версальсько-Вашингтонська система: концепція післявоєнного світоустрою
- •2. Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду
- •3. Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни
- •Література:
- •Лекція 2 Міжнародні відносини між двома світовими війнами План
- •Лекція 3 Суспільно-політичні рухи у 1918 – 1945 рр. План
- •Лекція 4 Країни Європи і Північної Америки в період післявоєнної нестабільності (1918 – 1923 рр.)
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •Лекція 5 Індустріальні країни Європи і Америки у період стабілізації (1924 – 1929 рр.) план
- •Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм
- •1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.
- •2. Аграрна криза.
- •3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
- •4. «Новий курс» Рузвельта.
- •5. Основні заходи «Нового курсу».
- •Лекція 7 Фашистські режими в Європі у 20 - 30-х рр. Хх ст.
- •Історія зародження фашизму
- •Лекція 8,9 Країни Європи і сша у Другій світовій війні
- •Політична історія Другої світової війни
- •Лекція 10 Світ у другій половині XX ст.: основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування постіндустріального суспільства
- •5. Ліквідація колоніалізму, утворення та розвиток незалежних держав
- •6 Нове співвідношення сил у світі після краху комуністичних режимів у Східній Європі і розпаду срср
- •Лекція 11 Міжнародні відносини у другій половині XX ст.
- •Лекція 12 Тема. Суспільно-політичні рухи у другій половині XX ст.
- •Лекція 13 Тема. Світ на початку XXI ст.: тенденції і перспективи суспільного розвитку. Глобальні проблеми людства
- •Лекція 14 Тема. Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •Изменения в расстановке сил на международной арене
- •Становление сталинской модели социализма в ряде стран Европы и Азии
- •Истоки и сущность «холодной» войны
- •4 Послевоенное положение сша. «Справедливый курс»
- •Лекція 15 Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •2. Економічне та політичне становище Німеччини після поразки у Другій світовій війні
- •Лекція 16 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •2. Політичний розвиток фрн у 1949-1955 рр.
- •3. Победа республиканцев. Политика д. Эйзенхауэра
- •4. Консерватори при владі
- •Лекція 17 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •1. Франція напередодні падіння IV Республіки (1951-1958).
- •2. Італія: еволюція центризму в 1953-1962 рр.
- •1. Франція
- •Лекція 18 Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 19 Тема. . Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Лекція 20 Тема. Країни Північної Європи у другій половині XX ст.
- •Лекція 21 Тема. Країни Південної Європи у другій половині XX ст.
3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
Після переможного закінчення Другої світової війни перед країнами антигітлерівської коаліції постало завдання закріплення перемоги над фашизмом та забезпечення міцного миру За рішенням Потсдамської конференції 1945 р. було засновано міжнародний орган — Раду Міністрів Закордонних справ (РМЗС) у складі міністрів закордонних справ СРСР, США, Великої Британії, Франції та Китаю. Метою РМЗС було проведення підготовчої роботи з мирного врегулювання після закінчення Другої світової війни.
Перша сесія РМЗС проходила в Лондоні 11 вересня — 2 жовтня 1945 р. На Раду було покладено укладання мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.
З 16 по 26 грудня 1945 р. відбувалася Нарада міністрів закордонних справ СРСР, СІЛА та Великої Британії у Москві. Під час наради було опубліковано спеціальне повідомлення про домовленість з питання процедури вироблення мирних договорів, що підтверджувало порядок, встановлений Потсдамською конференцією.
Остаточне вироблення та узгодження текстів мирних договорів було здійснено на Паризькій мирній конференції 19 липня — 15 жовтня 1946 року. В роботі конференції брали участь делегації 21 країни, збройні сили яких активно билися у Другій світовій війні. Було запрошено представників 7 держав без права голосу — Австрії, Албанії, Єгипту, Ірану, Іраку, Куби та Мексики.
Під час роботи конференції виявилося два підходи до мирного врегулювання у Європі. СРСР виступав за те, щоб забезпечити повну незалежність переможеним країнам, і водночас намагався посилити свій вплив на них. СІЛА та Велика Британія відстоювали позиції, спрямовані на те, щоб не допустити поширення у цих країнах "радянської моделі" соціалізму.
10 лютого 1947 р. мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією було підписано. У договорах зазначалося, що стан війни припиняється і кожна з цих країн дістане підтримку при прийомі до ООН. Також містилися зобов'язання забезпечити усім громадянам основні демократичні свободи, не допустити відродження фашистських організацій. Мирні договори зафіксували територіальні зміни. Трієст було перетворено на вільну територію. За італо-югославською угодою (1954 р.) це місто і область перейшли до Італії. До Югославії відійшла східна частина Юлійської Країни. Греція одержала Додеканезькі острови. Італія втратила всі свої колонії та зобов'язалася зберігати суверенітет і незалежність Албанії та Ефіопії.
Фінляндія передавала СРСР область Петсамо і військово-морську базу Поркала-Удд. Болгарія відновлювалася в кордонах на вересень 1940 р. Північна Трансильванія зі складу Угорщини переходила до Румунії. Закарпатську Україну включено до складу СРСР. Кордон між Румунією та СРСР проходив по лінії, зафіксованій румунсько-радянською угодою від 28 червня 1940 р. Низка статей передбачала обмеження збройних сил держав, що підписали ці договори. Наприклад, для Італії чисельність армії встановлювалася у 250 тис. солдатів та офіцерів; заборонялося мати підводні човни, авіаносці та торпедні катери; 163 військові кораблі усіх класів передавалося у розпорядження чотирьох держав-переможниць. Переможені держави зобов'язувалися частково відшкодувати збитки переможницям. Репараційні зобов'язання Італії щодо СРСР було визначено у сумі 100 млн, Фінляндії на користь СРСР — у сумі 300 млн доларів.
Підписання договорів з союзниками Німеччини було найважливішою міжнародно-правовою акцією в закріпленні підсумків Другої світової війни і створювало певні гарантії для виключення можливості їх перегляду.