6.4. Верховна рада україни

Якщо простежити систему розподілу повноважень по фор­муванню та реалізації митної політики України між централь­ними органами державної влади, то до завдань єдиного органу законодавчої влади України — Верховної Ради віднесено виз­начення таких її аспектів, як: головні напрями митної політи­ки України, структура системи органів державного регулюван­ня митної справи; розміри мита та умов митного обкладення, спеціальні митні зони та митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через терито­рію України забороняється (ч. 2 ст. 8 МКУ). Подібні питання входять до визначеного в Конституції України (ст. 85) кола виключних повноважень Верховної Ради що, зокрема, включає прийняття законів, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, надання згоди на обов'язковість міжнародних дого­ворів України та їх денонсація, визначення правових засад ви­лучення об'єктів права приватної власності тощо.

Виконання своїх функцій щодо формування митної політи­ки Верховна Рада здійснює у відповідності до Конституції, За­конів України, Регламенту Верховної Ради шляхом законотвор­чості — процесу, результатом якого є видання нормативно-пра-

вових актів, що містять певні правові норми, що регулюють відпо­відну групу суспільно-правових відносин. Ці акти (Конститу­ція України, Закони України, Постанови Верховної Ради) ма­ють найвищу юридичну силу, підзаконні нормативно-правові акти видаються на їх основі і не можуть їм суперечити. В діяль­ності Верховної Ради також необхідно виділити ратифікацію міжнародно-правових актів, підписаних Україною, які після цього, згідно зі ст. 9 Конституції України, стають частиною на­ціонального законодавства. Іншими словами, функцією Верхов­ної Ради у формуванні і реалізації митної політики є її законо­давче забезпечення.

6.5. Президент україни

Значні повноваження щодо проведення митної політики Ук­раїни має Президент України як гарант державного сувереніте­ту, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Зокрема до його функцій (ст. 106 Конституції України) віднесено забезпечення державної незалежності та національної безпеки, що є голов­ним завданням проведення митної політики. Згідно з норма­ми цієї статті, Президент України представляє державу в міжна­родних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні до­говори України, утворює, реорганізовує та ліквідовує за подан­ням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає їх керівників (в тому числі і Міністерства економіки, Державної митної служби), здійснює керівництво у сфері національної безпеки, очолює Раду націо­нальної безпеки і оборони тощо. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

124

125

Стаття 107 Конституції визначає засади діяльності Ради на­ціональної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Прези­дентові України, її головним завданням є координація і конт­роль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і оборо­ни України є Президент України, який і формує персональний склад Ради, до якого за посадою входять прем'єр-міністр Украї­ни, міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, міністр внутрішніх справ України, міністр закордонних справ України, ряд інших вищих посадових осіб.