Формування вільного земельного ринку в україні

Усі 22 роки незалежності в Україні земельне питання залишалося і продовжує залишатися актуальним, спірним і невирішеним. Не знайшовши механізму для його рішення, ще на старті незалежності був оголошений мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення і парламенти усіх шести скликань подовжували його на новий термін, декларуючи тезу про захист інтересів економічно безграмотних селян від нашестя акул бізнесу, як вітчизняного, так і зарубіжного. Держкомзем офіційно оголосив про передачу в Кабмін законопроекту "Про передачу землі" і про те, що скоро туди ж відправиться і законопроект "Про земельний кадастр".

Метою дослідження є аналіз позитивних та негативних наслідків скасування мораторію на продаж земель; визначити основні небезпеки запровадження ринку сільськогосподарських земель й запропонувати шляхи їх вирішення.

Під ринком земель розуміється «сукупність реальних взаємодій між продавцями та покупцями земельних ділянок, часток в праві на них, прав оренди, а також інститутів та організацій, що забезпечують та обмежують свободу таких взаємодій».

В Україні вільний ринок земель в нинішньому виконанні стане винятковим полем гри великого капіталу. Там відбуватиметься перерозподіл земельних банків, а дрібніші гравці намагатимуться вижати по максимуму з господарств, що маються в наявності. Саме там формуватиметься ціна на землю.

Негативними наслідками продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є:

Заблокована оптимізація землеволодінь і землекористувань. Господарства обов'язково повинні пройти шлях стабілізації землеволодінь і землекористувань під впливом зміни економічних інтересів суб'єктів права на землю, демографічної ситуації. У цих умовах необхідно уникнути погіршення технологічних умов використання сільськогосподарських угідь внаслідок черезсмужжя, вкраплення дрібних ділянок інших власників у масиви земель господарств.

Заборона вільного обігу земельних ділянок сільсько-господарського призначення, зашкодила мільйонам селян. Адже більшість з них не має належних професійних знань та фізичних можливостей займатися землеробською роботою. Спадкоємці цієї категорії сільських жителів переважно проживають в іншій місцевості, у тому числі в містах, а також у державах — республіках колишнього СРСР, інших країнах і ніколи самостійно не будуть працювати на землі, тим більше на дрібних клаптиках. Неможливість розпорядитися на свій розсуд своєю земельною власністю означає, що мільйони громадян країни вкотре відчувають себе обманутими.

Заборона вільного обігу земельних ділянок сільсько-господарського призначення означає блокування процесів створення конкурентноздатних господарств ринкового типу.

Одним з головних негативних факторів заборони вільного обороту сертифікатів на право на земельну частку (пай) стало зниження інвестиційної привабливості української аграрної економіки, зв'язаної з підвищенням ризику вкладень. Про іпотечне кредитування сільського господарства на час заборони вільного обороту земель зараз можна забути. Адже без гарантій повернення кредити стали недоступні.

В табл. 1 наводяться декілька небезпек запровадження ринку сільськогосподарських земель й шляхи їх вирішення.

Таблиця 1

Небезпеки запровадження ринку землі й шляхи їх вирішення

№	Небезпеки запровадження ринку землі	Шляхи їх вирішення
1	2	3
1	Заможні покупці, олігархи і фінансові групи закуплять великі ділянки сільгоспугідь, що приведе до утворення «латифундій» латиноамериканського типу з найманими працівниками	Однією з норм нового законопроекту є заборона первинного продажу землі іноземцям.
2	Банки заволодіють великими ділянками під час переходу заставної землі у власність заставоутримувача і стануть крупними землевласниками	Цього можна уникнути, якщо зобов’язати банки продавати протягом певного фіксованого часу землю боржника, отриману внаслідок прострочення платежу або заставних торгів (такий механізм реалізований у США)
3	Великі фінансові спекулянти скуповуватимуть землю і швидко перепродуватимуть за великі гроші, що відіб’ється на вартості аграрної продукцію і спричинить інфляцію	Для уникнення спекуляцій на ринку землі в багатьох країнах з ринковою економікою, де працює механізм отримання прибутку від швидкого ринкового обігу землі, застосовується принцип більш високого оподаткування на короткострокове володіння і, навпаки, введені низькі податки на доходи при довгостроковому володінні.

Продовження табл. 1

1	2	3
4	Селяни необачно стануть продавати права на землю за низькими цінами	Досвід інших країн знімає це побоювання: як правило нові власники лише в окремих випадках продають свої землі сільськогосподарського призначення, здебільшого вони здають їх в оренду

До позитивних наслідків скасування мораторію можна також віднести наступні:

• більш ефективні власники стануть менше покладатися на субсидії з державного бюджету.

• введення іпотеки на землю сільськогосподарського призначення сприятиме зниженню відсоткових ставок і зробить кредитування більш доступним для малих і середніх господарств;

• селяни, які бажають займатися несільськогосподарською діяльністю в сільських районах, зможуть продати свою землю, одержавши в такий спосіб початковий капітал для підприємництва.

Аналіз проходження земельної реформи в країні наводить на думку на те, що в основу зміни земельних відносин покладено більше політичні, ніж економічні принципи. Реорганізація сільськогосподарських підприємств, розподіл і перерозподіл довгий час здійснювали без необхідних обґрунтувань та розрахунків. Крім того, процес здійснення земельної реформи не забезпечено необхідними фінансовими ресурсами. Держава втратила функції прогнозування та регулювання земельних відносин, організацію раціонального використання земельних ресурсів, що спричинило нехтування принципами землеустрою в цілому.

Оцінюючи позитивні та негативні наслідки скасування мораторію на продаж земель й враховуючи загрози та небезпеки, можна зробити висновок про доцільність упровадження ринку землі. Такий крок є логічним продовженням земельної реформи, без якого не можна говорити хоча б про якийсь конкретний рівень її завершеності. Якщо вже країна задекларувала свою прихильність ринковій економіці, то в ній, відповідно, повинен діяти принцип такої економіки.

Оскільки нині цілком очевидно, що альтернативи приватній власності на землю не існує, необхідно звернути особливу увагу на негативні фактори на перетворення землі на товар, аби максимально здійснити запобіжні заходи щодо виникнення можливого негативного становища і розв’язати у зв’язку цим проблеми й небезпеки, які виникатимуть.

УДК 338.45(477.64)

Пірлик М.В. ¹

Гудзь П.В.²

¹ студ. гр. ФЕУ-527 ЗНТУ

² д-р економ. наук, проф. ЗНТУ