1. Класифікація факторів

Процес формування роздрібного товарообороту здійснюється під впливом соціально-психологічних факторів, національних особливос­тей, звичаїв та традицій населення.

Обсяг, структуру та перспективи розвитку товарообороту конкретно­го підприємства визначає певна сукупність факторів зовнішнього та вну­трішнього середовища підприємства. Серед факторів зовнішнього сере­довища найважливіше значення мають:

1. Обсяги та структура споживчого ринку. Цей фактор визначає можливість загального обсягу та потрібну асортиментну структуру товарообороту. Досягнення відповідності між обсягом та структурою товарообороту й обсягом та структурою попиту є необхідною передумо­вою успішної реалізації товарів.

2. Обсяг та структура пропозиції споживчих товарів. Цей фактор обу­мовлює можливості підприємства щодо закупівлі товарів, які пропону­ються для реалізації, а отже, забезпеченість товарообороту товарними ресурсами. Без наявності достатньої товарної пропозиції споживчих то­варів вітчизняних та іноземних товаровиробників, забезпечення їх висо­кої якості, оновлення та розширення асортименту відповідно до вимог попиту, досягнень науково-технічного прогресу неможливо забезпечити зростання обсягу роздрібного товарообороту.

3. Стан конкуренції на конкретному регіональному товарному ринку. Якщо купівельні фонди населення певного регіону умовно визначити як константу, то її обсяг, що припадає на торгове підприємство, залежить від кількості суб'єктів спеціалізованого споживчого ринку, тобто кількості підприємств (суб'єктів господарювання), що діють на ньому та спеціалі­зуються на роздрібному продажу споживчих товарів. Розподіл купівель­ них фондів між окремими торговельними підприємствами відбувається не централізовано та пропорційно, а відповідно до конкурентних пере­ваг окремих підприємств. Останні визначаються місцезнаходженням підприємства, його товарною, ціновою, маркетинговою політикою, які­стю торговельного та післяпродажного обслуговування та іншими фак­торами. Таким чином, не тільки сучасний, але й перспективний обсяг товарообороту підприємства залежить від стану конкуренції та конку­рентних переваг підприємства на певному регіональному ринку.

4. Державне регулювання торгової діяльності. Обсяг товарооборо­ту підприємства значною мірою залежить від державної політики з та­ких питань:

— регулювання доходів населення нарівні оплати праці як передумови формування купівельних фондів, що використовуються для оплати товарів;

• регулювання максимальної межі торговельної надбавки та макси­мальних цін соціальне значущих товарів;

• регулювання переліку та розмірів податків, що формують ціни за­купівлі та реалізації, і, відповідно, визначають рівень відпускних цін.

5. Загальна макроекономічна ситуація в країні. Основою реалізації споживчих товарів є наявність відповідного обсягу купівельних фондів, платоспроможного попиту.

Обсяги купівельних фондів населення залежать не стільки від дер­жавного регулювання їх розміру, скільки від загальної ситуації економі­ки країни — обсягів валового продукту, національного доходу та темпів їх зростання, рівня платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, стадії макроекономічного циклу, в якому перебуває країна, рівня інфляційних очікувань, стадії ринкових реформ та розбудови економіки держави.

Торгове підприємство перебуває під впливом розглянутих факторів, але в більшості випадків немає змоги суттєво вплинути на них. Знання дії факторів цієї групи є необхідною умовою розробки товарної стратегії підприємства.

До основних факторів внутрішнього середовища підприємства, що обумовлюють обсяги, структуру та перспективи зростання роздрібного товарообороту належать:

1. Загальна стратегія діяльності підприємства на споживчому ринку, яка розробляється, виходячи із стадії життєвого циклу підприємства, зов­нішнього середовища, конкурентних переваг підприємства на певному сегменті споживчого ринку.

Загальна стратегія діяльності підприємства визначає:

• орієнтацію на отримання прибутку;

• завоювання ринкової ніші;

- цільову питому вагу обороту підприємства на регіональному або товарному споживчому ринку;

— цільовий рівень задоволення потреб споживачів певного регіональ­ного або товарного ринку.

2. Спеціалізація (товарний профіль) підприємства. Цей фактор, на­самперед, обумовлює асортиментну структуру товарообороту підприєм­ства, тобто обсяги реалізації окремих груп товарів та співвідношення між ними. У той же час має місце і більш глибока залежність між спеціа­лізацією підприємства та обсягом його товарообороту.

Розвиток споживчого попиту та культури споживання, загальна мак­роекономічна ситуація обумовлюють зміни пріоритетів споживачів, які є основним фактором мотивації при здійсненні купівлі того чи іншого товару. Це, відповідно, обумовлює попит на певний товар та на можливі обсяги його реалізації.