- •1. Економіка торгівлі як галузева економічна наука
- •3. Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами
- •4. Порядок вивчення і форми навчальної роботи над курсами
- •Тема 1. Економічна сутність, соціально-економічні форми, роль і значення торгівлі в народногосподарському комплексі країни
- •1. Економічні передумови виникнення і розвиток торгівлі. Торгівля як форма товарного обігу
- •2. Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку
- •3. Торгівля як галузь господарювання
- •1. Органи керівництва торгівлею
- •2. Організаційні форми торгівлі
- •3. Функції торгівлі й товарного обертання
- •1.Торгівля — зв'язкова ланка між виробництвом і споживанням.
- •Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг
- •1. Товарні ринки як економічна категорія
- •2. Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні
- •Тема 3. Роздрібні торгові підприємства, їх характеристика
- •1. Особливості функціонування роздрібних торгових підприємств
- •2. Підприємства, що засновані на колективній власності.
- •3. Підприємства, засновані на загальнодержавній власності.
- •Тема 4. Товарооборот торгових підприємств
- •1. Соціально-економічна характеристика роздрібного товарообороту
- •2. Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності
- •3. Склад і структура роздрібного товарообороту
- •Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств.
- •1. Місце роздрібного товарообороту в процесі ринкових відносин
- •3. Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств
- •4. Показники роздрібного товарообороту, їх взаємозв'язок та місце у плані економічного і соціального розвитку підприємства
- •1. Класифікація факторів
- •2. Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту
- •3. Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом
- •4. Використання результатів вивчення факторів у процесі управління товарооборотом
- •1. Вихідні передумови, принципи та порядок розробки стратегії розвитку товарообороту підприємства
- •2. Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства
- •2. Методи планування роздрібного товарообороту
- •1. Суть та склад товарних запасів торгового підприємства
- •6. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.
- •2. Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства
- •Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасі
- •1. Необхідність, принципи та значення нормування товарних запасів
- •2. Методи нормування товарних запасів
- •3. Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів
- •Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу
- •1. Місце оптової торгівлі у формуванні товарного забезпечення та її організаційна побудова
- •2. Передумови та зміст стратегії формування товарного забезпечення оптової торгівлі
- •3. Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів
- •4. Порядок узгодження та укладання угоди на закупівлю товарів і контроль за виконанням договорів та надходженням товарів
- •Тема 7. Товарооборот оптових підприємств
- •1. Суть, функції оптового товарообороту, його стан та напрями розвитку
- •2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту
- •3. Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту
- •4. Нормування товарних запасів і визначення обсягів надходження товарних ресурсів
- •Тема 9. Персонал торгових підприємств і його матеріальне стимулювання
- •1. Праця як засіб існування і життєва потреба, її соціально-економічна суть
- •2. Особливості поділу праці в умовах переходу до ринку
- •3. Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці
- •4. Сегментація ринку праці та проблеми його
- •1. Характеристика персоналу торгового підприємства
- •2. Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання
- •3. Матеріальне стимулювання праці персоналу торгових підприємств, його форми, особливості вибору та напрями вдосконалення
- •1. Вибір форми та системи організації заробітної плати
- •2. Економічне обґрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового
- •3. Види заробітної плати та їх характеристика
- •2. Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки
- •3. Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці
- •Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств.
- •1. Поняття основних фондів та їх економічна характеристика.
- •2. Класифікація основних фондів та їх структура
- •3. Оцінка та відтворення основних фондів підприємства
- •4. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства
- •1. Визначення розміру потреби у прирості основних засобів
- •2. Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації
- •3. Обґрунтування ремонтної політики підприємства
- •Тема 1. Доходи торгових підприємств, їх характеристика та резерви збільшення
- •1. Поняття доходів торгових підприємств
- •2. Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства
- •3. Характеристика доходів торгового підприємства
- •4. Фактори, які визначають розмір доходів торгового підприємства, резерви їх збільшення
- •1. Стратегія аналізу доходів
- •2. Передумови та методичні підходи до аналізу доходів підприємства
- •3. Аналіз доходів підприємства
- •4. Методи обґрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства
- •5. Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення
- •1. Поняття затрат і витрат обігу торгового підприємства
- •2. Класифікація витрат обігу
- •3. Показники, що характеризують витрати обігу
- •1. Номенклатура витрат обертання та її характеристика
- •2. Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства
- •3. Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування
- •4. Методичні підходи до розробки планів-прогнозів витрат обертання
- •1. Передумови та методичні підходи до аналізу і планування витрат обігу торгового підприємства
- •2. Аналіз витрат обертання торгового підприємства
- •3. Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)
- •Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств
- •1. Економічний зміст прибутку торгового підприємства та джерела його утворення
- •2. Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують
- •3. Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства
- •1. Стратегія аналізу і планування прибутку підприємства
- •2. Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї
- •3. Обгрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства
- •4. Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку
- •Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств
- •1. Поняття ефективності господарювання
- •2. Показники ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Оцінка соціальної ефективності
3. Торгівля як галузь господарювання
Торгівля як самостійна галузь народного господарства відіграє важливу роль у розвитку всієї економіки.
В основу поділу народного господарства на галузі покладено суспільний розподіл праці. Під галуззю народного господарства розуміють сукупність підприємств і організацій, які характеризуються однорідністю функцій, які вони виконують, і займають відповідне місце в системі розширеного відтворення.
Всі галузі народного господарства діляться на галузі матеріального виробництва і невиробничу сферу. До галузей матеріального виробництва відносять також і торгівлю, матеріально-технічне постачання, заготівлю, громадське харчування. Пояснюється це тим, що в усіх цих ланок;їх і формах товарного обігу основну частку займають трудові операції виробничого характеру. Це дороблення, фасування, пакування, сортування, транспортування, зберігання. Будучи галуззю матеріального виробництва, торгівля бере участь у створенні валового внутрішнього продукту.
Торгівля як галузь народного господарства здійснює просування товарів від виробника до споживача і виконує операції, пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу.
Як галузь народного господарства торгівля характеризується низкою економічних показників, це:
І) величина товарообороту (роздрібного, оптового);
2) чисельність підприємств роздрібної та оптової мережі
4) рівень продуктивності праці;
5) середня заробітна плата;
6) рівень витрат обертання;
7) рівень рентабельності.
Як галузь народного господарства, торгівля відрізняється від інших галузей господарювання характером функцій, що виконуються, і місцем, яке вона займає в системі розширеного відтворення.
Торгівля як самостійна галузь народного господарства відіграє важливу роль у розвитку всієї економіки, у вирішенні завдань матеріального і культурного забезпечення людей.
Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин
1. Органи керівництва торгівлею
Говорячи про торгівлю як галузь народного господарства, мають на увазі всі форми торгівлі (за організаційною побудовою, власністю, формами обслуговування, підпорядкованістю). Види форм торгівлі зумовлені тим, що відповідні ланки апарату управління виконують суворо обмежене коло функцій і перебувають у відповідній організаційно-господарській залежності між собою.
Усім народним господарством держави, в тому числі й торгівлею, керує Кабінет Міністрів України під керівництвом Прем'єр-міністра. Кабінет Міністрів вирішує важливі питання організації, планування і розвитку торгівлі в державі. Конкретним виконавцем загальних завдань розвитку економіки є Міністерство економіки і питань європейської інтеграції, в якому є відповідний департамент, що здійснює керівництво торгівлею.
Безпосереднє керівництво торгівлею здійснюється спеціальними планово-аналітичними органами, які нарівні області, обласних адміністрацій втілюють політику гармонійного розвитку окремих регіонів.
Загальну політику розвитку торгівлі в державі розробляє Кабінет Міністрів. Будучи провідним державним органом у галузі торгівлі, державний департамент координує зв'язки, регулює торговельну діяльність інших міністерств і відомств. Окремо слід виділити загальне керівництво торгівлею в системі споживчої кооперації. Воно здійснюється Центральною спілкою споживчої кооперації України (Укоопспілкою), яка несе відповідальність за стан та подальший розвиток торгівлі на селі, в райцентрах, за науково-технічний прогрес у галузі, рівень якості обслуговування населення. Укоопспілка розробляє заходи з розвитку торгівлі, забезпечує виконання планових завдань з роздрібного товарообороту, підвищення культури обслуговування населення. Вона визначає основні напрями розвитку кооперативної, приватної торгівлі, проводить єдину технічну політику, розробляє і впроваджує прогресивні методи торгівлі, вивчає й узагальнює провідний вітчизняний і зарубіжний досвід організації й техніки торгівлі, проводить заходи з використання їх у роботі торгових підприємств, організовує вивчення й прогнозування попиту населення на товари народного
споживання, розробляє і затверджує обов'язкові для торгових підприємств усіх міністерств і відомств правила торгівлі, норми природних втрат та інші нормативи, а також контролює їх дотримання.
Важливим завданням Укоопспілки є активний вплив на виробництво товарів народного споживання з метою покращення їх асортименту і підвищення якості, їй надано право приймати рішення про призупинення прийому торговими підприємствами від промисловості та сільськогосподарського виробника недоброякісних, застарілих товарів, які не користуються попитом у населення. У споживчій кооперації Укоопспілки керівництво торгівлею здійснюється через обласні спілки споживчих товариств, а також через обласні адміністрації.
Основними завданнями керівництва торгівлею на рівні області є розробка зведених планів розвитку і розміщення торгової мережі, організація вивчення попиту населення на товари, вплив на місцеву промисловість з метою розширення асортименту, покращення якості товарів, максимальне залучення в товарооборот місцевих товарних ресурсів, організація ярмарок, впровадження прогресивних методів торгового обслуговування населення. Місцеві органи влади контролюють дотримання торговими організаціями всіх систем роздрібних цін, правил торгівлі, а також виконання інших завдань з організації й вдосконалення торгівлі. В містах Києві та Сімферополі підпорядкування торгівлі здійснюється на рівні міських адміністрацій. Вони здійснюють керівництво безпосередньо торговими організаціями і підприємствами, їх функції обмежені регулюванням торгівлі на території міста чи району, а також контролем за дотриманням торговими підприємствами правил торгівлі.
Значна роль у керівництві торгівлею в селах і селищах відведена сільським і селищним радам. Вони розглядають і вирішують питання покращення торгового обслуговування, встановлюють режим роботи торгових підприємств, здійснюють контроль за їх діяльністю.